Справа - № 22ц-6369/08

Головуючий в їй інстанції - Бордова А.А.,

Категорія-79

Доповідач - Сіромашенко Н.В.,

УХВАЛА

1 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду

Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петренко І.О.,

суддів - Максюти Ж.І.,  Сіромашенко Н.В.,

при секретарі - Шило С. Ю.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.   Дніпропетровську  цивільну

справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційний

банк  «ПриватБанк»   на  ухвалу  П'ятихатського  районного  суду Дніпропетровської

області від 9 липня 2008 року про відмову у прийнятті заяви закритого акціонерного

товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу,  -

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 4314 грн. 80 коп.,  посилаючись на те,  що 6 листопада 2006 року останній,  відповідно до укладеного договору,  отримав кредит в сумі 1900 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36, 00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом,  але умов договору належно не виконав.

Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 9 липня 2008 року в прийнятті заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк» ставить питання про скасування ухвали,  як постановленої з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали,  колегія судців вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу,  суд посилався на те,  що в наданих суду матеріалах відсутні дані про укладення письмового кредитного договору між заявником та боржником; при цьому умови та правила надання боржнику банківських послуг,  на які посилається заявник в обґрунтування укладення кредитного договору між ними,  не погоджені з боржником і не завірені його особистим підписом,  а тому даному разі вбачається спір про право.

Проте з таким висновком погодитись не можна,  оскільки у відповідності з п.1 ч.1  ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано,  якщо заявлено вимогу,  яка грунтується на правочині,  вчиненому у письмовій формі.

Згідно зі  ст. 207 ЦК України правочин вважається таким,  що вчинений в письмовій формі,  якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах,  телеграмах,  якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким,  що вчинений в письмовій формі,  якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи,  вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані умовами кредитного договору,  укладеного сторонами у письмовій формі у вигляді заяви позичальника - ОСОБА_2,  умов та правил надання банківських послуг,  підписаних сторонами.

Дійсний і неоспорений договір є актом волевиявлення сторін,  що підтверджує їх згоду виконувати умови,  які вони для себе передбачили.

При цьому відсутні дані,  які б свідчили про оспорювання боржником підстав,  розміру вимоги чи відсутність відповідного права.

Виходячи з цього,  колегія суддів вважає,  що у суду не було підстав для відмови стягувачу у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Керуючись  ст.  ст. 303, 307, 312 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 9 липня 2008 року скасувати,  передавши питання про прийняття заяви на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.