ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2024                                                  м. Дніпро                            Справа № 904/6234/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),                                                                                                

суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтенс» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 по справі № 904/6234/23 (суддя Кеся Н.Б.) про забезпечення позову

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідач-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаін», м. Дніпро

до відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтенс»,               м. Дніпро

про визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви і ухвали суду першої інстанції.

28.11.2023 Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася з позовом до відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаін» та відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтенс»», в якому просить суд:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу, номер 5702, виданий 21.09.2023, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р.О., укладений між ТОВ «Фаін» (код ЄДРПОУ 33639753) та ТОВ «Промтенс» (код ЄДРПОУ 45322040).

2. Припинити право власності за ТОВ «Промтенс», шляхом скасування державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт, комплекс нерухомого майна з реєстраційним номером 2800725212020, загальною площею 10674,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 12.

14.12.2023 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2800725212020, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок 12, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:286:0049, який складається із наступних будівель та споруд: Будівля головного виробничого корпусу, 1, Б-3, Будівля інтерферону, 2, Г-2, Склад склопосуду та допоміжний склад № 1, 3, Ч, Виробнича будівля віварію, 4, Д-1, Трансформаторний кіоск, 5, О, Блок майстерень, 6, Л, И, Склодувна майстерня, 7, К; Склад обладнання, 8, М; Корпус підсобних допоміжних служб, склад склотари та обладнання, 9, Н; Будівля господарчих та медичних складів, 10, Ж; Склад зберігання обладнання, 11, 3; Прохідна заводу, 12, Т; Допоміжний склад № 2, 13, Ш; Підземне вакциносховище, 14, С; Підземне бензосховище, 15, Р; Допоміжний склад № 3, 16, ІД; Будівля сушки та фасування, адміністративно-виробничий корпус, будівля автоматичної лінії пакування лікарських засобів, 17, А-2, 3; Будівля центральної котельні, будівля пральні, будівля водопідготовки, 18, В-1, 2; Градирня, 19, І; Градирня бетонна, 21, II; Будівля банку (приміщення № 2), ґанок е2, 22, Е'-І; Огорожа, 23, 1-Ю; Мостіння, 24, VI; Навіси, 25, Ю, Ь; Естакада, 26, III, встановивши заборону власнику майна ТОВ «Промтенс» на розпорядження вказаним об`єктом нерухомого майна.

2. Заборонити ТОВ «Промтенс» будь-яким третім особам та органам державної реєстрації речових прав здійснювати реєстраційні дії та будь-які інші дії, направлені на демонтаж, руйнування, знесення, перебудову, добудову тощо об`єктів нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:286:0049, яке належить на праві власності ТОВ «Промтенс» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 12.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 застосовано заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на зазначене нерухоме майно: закінчений будівництвом об`єкт, комплекс будівель загальною площею 10674,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2800725212020, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок 12, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:286:0049, який складається із наступних будівель та споруд: Будівля головного виробничого корпусу, 1, Б-3, Будівля інтерферону, 2, Г-2, Склад склопосуду та допоміжний склад № 1, 3, Ч, Виробнича будівля віварію, 4, Д-1, Трансформаторний кіоск, 5, О, Блок майстерень, 6, Л, И, Склодувна майстерня, 7, К; Склад обладнання, 8, М; Корпус підсобних допоміжних служб, склад склотари та обладнання, 9, Н; Будівля господарчих та медичних складів, 10, Ж; Склад зберігання обладнання, 11, 3; Прохідна заводу, 12, Т; Допоміжний склад № 2, 13, Ш; Підземне вакциносховище, 14, С; Підземне бензосховище, 15, Р; Допоміжний склад № 3, 16, ІД; Будівля сушки та фасування, адміністративно-виробничий корпус, будівля автоматичної лінії пакування лікарських засобів, 17, А-2, 3; Будівля центральної котельні, будівля пральні, будівля водопідготовки, 18, В-1,2; Градирня, 19, І; Градирня бетонна, 21, II; Будівля банку (приміщення № 2), ґанок е2, 22, Е'-І; Огорожа, 23, 1-Ю; Мостіння, 24, VI; Навіси, 25, Ю, Ь; Естакада, 26, III, встановивши заборону власнику майна ТОВ «Промтенс» (Код ЄДРПОУ 45322040) на розпорядження вказаним об`єктом нерухомого майна.

В решті заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову відмовлено.

2. Короткий зміст доводів апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ТОВ «Промтенс» оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «Промтенс» посилається на те, що розгляд заяви позивача про вжиття заходів для забезпечення позову, здійснено судом першої інстанції без встановлення доказів на підтвердження намірів ТОВ «Промтенс» вживати будь-які дії з метою розпорядження об`єктом нерухомого майна, а відповідно, скаржник вважає, що навіть часткове забезпечення позову вказує на допущене судом порушення норм процесуального права.

З посиланням на практику Верховного Суду (постанова від 30.07.2020 у справі № 910/3836/20), а також правові позиції судів апеляційних інстанцій (постанова від 05.12.2023 у справі № 922/3982/23, від 30.08.2023 у справі № 910/8948/23, від 06.06.2023 у справі № 911/2118/22), від 10.05.2023 у справі № 917/342/23, від 22.02.2021 у справі № 904/7068/20), скаржник просить апеляційний господарський суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

3. Короткий зміст доводів відзиву на апеляційну скаргу.

Непогоджуючись з доводами апеляційної скарги Дніпровська міська рада просить відмовити у її задоволенні, оскільки встановлені місцевим господарським судом фактичні обставини даної справи свідчать про обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а наведені в апеляційній скарзі правові позиції Верховного Суду та судів апеляційних інстанцій стосуються справ з іншими, відмінними від даної справи обставин.

Позивач просить колегію суддів врахувати постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18, в якій зазначено про те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Позивач акцентує увагу колегії судів на тому, що скаржник, окрім посилання на безпідставність вжитих місцевим господарським судом заходів забезпечення позову, не спростував наведені позивачем аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову та не надав відповідних доказів на спростування таких доводів позивача.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Як зазначалося вище та випливає з матеріалів оскарження ухвали - 28.11.2023 Дніпровська міська рада звернулася з позовом до ТОВ «Фаін» (відповідач-1) та ТОВ «Промтенс» (відповідач-2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.09.2023 № 5702.

За доводами позивача, оспорюваний правочин укладено між відповідачами з усвідомленням реальної можливості звернення стягнення на нерухоме майно в процесі примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 по справі № 904/2143/23 про стягнення з ТОВ «Фаін» на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності в період з 03.04.2017 по 31.12.2022 без достатньої правової підстави на загальну суму 22490968,54 грн.

Тобто, підставою для визнання недійсним вказаного Договору, на думку позивача, є наявність ознак його фраудаторності, оскільки, на переконання позивача, укладено його було з метою уникнення виконання зобов`язання, без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися, а також завдання ним значної шкоди суспільним інтересам та зменшення платоспроможності ТОВ «Фаін», що в свою чергу унеможливить виконання зобов`язань перед Дніпровською міською радою з плати за землю, яка перебувала в користуванні ТОВ «Фаін» без оформлення її в оренду та несплати орендних платежів.

Зважаючи на те, що з моменту набуття ТОВ «Промтенс» права власності на комплексу будівель, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, 12, розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049, яка належить до земель комунальної форми власності, не вжито заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки, Дніпровська міська рада вважає, що ТОВ «Промтенс» не має наміру здійснювати право власності на нерухоме майно, що може свідчити про ризик відчуження вказаного нерухомого майна до прийняття остаточного рішення по даній справі.

Наявність ризику відчуження ТОВ «Промтенс» майна, яке передане за оспорюваним Договором, може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовної заяви Дніпровської міської рада, оскільки визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.09.2023 номер 5702, має наслідком припинення права власності за ТОВ «Промтенс» і повернення до стану, який існував до моменту укладення оспорюваного договору, тобто поновлення права власності на це майно за ТОВ «Фаін».

5. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Задовольняючи заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову по даній справі, місцевим господарським судом враховано доводи позивача про те, що можливі дії відповідачів зі штучного зменшення платоспроможності ТОВ «Фаін» можуть призвести до завдання шкоди суспільному інтересу Дніпровської міської територіальної громади у вигляді порушення встановленого законом порядку користування земельною ділянкою, ухилення від існуючих зобов`язань перед Дніпровською міською територіальною громадою, а також від виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у сумі 22490968,54 грн.

З огляду на предмет спору за позовом у даній справі, а також викладені в заяві позивача обставини щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно ТОВ «Промтенс», місцевий господарський суд, з висновками якого погоджується колегія суддів ЦАГС, дійшов висновку, щодо наявності існуючого ризику відчуження спірного об`єкту нерухомого майна, переданого за оспорюваним Договором, внаслідок чого буде порушено баланс інтересів сторін, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення можливо порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Наявність ризику відчуження ТОВ «Промтенс» нерухомого майна, переданого йому на підставі оспорюваного Договору, може ускладнити виконання рішення суду, у випадку задоволення позовної заяви Дніпровської міської ради, оскільки визнання недійсним спірного Договору має наслідком припинення права власності за ТОВ «Промтенс» і повернення до стану, який існував на момент його укладення, тобто поновлення права власності на це майно за ТОВ «Фаін».

Також, місцевим господарським судом враховано ступінь суспільної необхідності, який у даному випадку є пропорційним обмеженню права власності відповідача-2, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, із забороною розпорядження ним.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції відповідач-2 оскаржує її в апеляційному порядку та просить колегію суддів врахувати ті обставини, що всупереч положенням діючого законодавства, яке регулює питання забезпечення позову, позивач при зверненні до суду з відповідною заявою не надав жодного доказу існування обставин, з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову.

На думку скаржника, місцевий господарський суд не досліджував доказів на підтвердження намірів ТОВ «Промтенс» вживати будь-які дії з метою розпорядження об`єктом нерухомого майна, а відповідно, скаржник вважає, що навіть часткове забезпечення позову вказує на допущене судом порушення норм процесуального права.

Дослідивши обставини справи, матеріали оскарження ухвали з доводами поданої позивачем заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача-2 такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом ст. 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС у складі ВС від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, в першу чергу, повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Водночас ч. 4 ст. 137 ГПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Предметом заявленого Дніпровською міською радою позову по даній справі є вимога немайнового характеру про визнання недійсним договору купівлі-продажу, від 21.09.2023, номер 5702, укладеного між ТОВ Фаін» та ТОВ «Промтенс» та припинення права власності на нерухоме майно.

Підставою для визнання вказаного Договору недійсним є ознаки його фраудаторності, зокрема за таких обставин, як:

- укладення оспорюваного договору безпосередньо після ухвалення судового рішення про стягнення з ТОВ «Фаін» безпідставно набутих коштів у сумі 22490968,54 грн;

- відчуження майна за оспорюваним договором юридичній особі, зареєстрованій за два тижні до винесення вказаного рішення господарським судом;

- відсутність фактів, які б засвідчили про намір використання ТОВ «Промтенс» придбаного у ТОВ «Фаін» нерухомого майна у господарській діяльності;

- відсутність доказів вжитих з боку ТОВ «Промтенс» дій щодо укладання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049;

- вибуття з власності ТОВ «Фаін» внаслідок укладення оспорюваного правочину єдиного нерухомого майна, на яке можливо накласти стягнення у випадку примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Оскільки позивач у даній справі звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Отже, оскільки у немайнових спорах суд вживає заходів забезпечення позову з превентивною метою щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, та зважаючи на завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ГПК України), суд має встановити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза унеможливлення чи суттєвого утруднення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлення заборони власнику майна ТОВ «Промтенс» на розпорядження об`єктом нерухомості є ефективним та одночасно співмірним заходом забезпечення позову, оскільки у разі задоволення господарським судом      позовної заяви, відповідач-2 має повернути спірне майно відповідачу-1, в іншому ж випадку заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

При цьому, вжиті судом заходи забезпечення позову є лише тимчасовим обмеженням прав власника – ТОВ «Промтенс» на розпорядження придбаним на підставі спірного Договору майном, не перешкоджають йому здійснювати господарську (підприємницьку) діяльність, не позбавляють прав користування майном та отримання доходів за рахунок вказаного майна.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як встановлення заборони власнику розпоряджатися об`єктом нерухомості запровадить законні обмеження, наявність яких дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам для виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви.

У той же час, ступінь суспільної необхідності у даному випадку є пропорційним обмеженню права власності відповідача-2, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно. Вжиття заходів забезпечення сприятиме збереженню балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності наданих позивачем доказів в підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/3836/20 колегія суддів відхиляє, оскільки у вказаній справі наявним був спір про стягнення заборгованості з підприємства, яке веде активну господарську діяльність, обіг грошових коштів на рахунках якого перевищує ціну пред`явленого позову, що викликало у колегії суддів сумніви з приводу неможливості стягнення заборгованості за рішенням суду у подальшому.

Заходи забезпечення позову по вказаній справі негативно впливали на здійснення поточної господарської діяльності відповідача, а тому суди виходили саме із необхідності досягнення балансу між інтересами сторін, при якому заходи забезпечення позову мають чітко відповідати порушеним правам відповідача, не створюючи при цьому надмірний тягар для відповідача. При цьому, з накладенням арешту на грошові кошти, розміщені на поточних рахунках суб`єкта господарювання, такий суб`єкт дійсно відчуває негативні наслідки для своєї господарської діяльності, що зважаючи на принцип непорушності права власності, вимагає доведення підстав для таких обмежень.

Разом з тим, заходи забезпечення позову, вжиті по даній справі, не впливають на можливість здійснювати господарську діяльність ТОВ «Промтенс» взагалі, а також не можуть викликати негативні матеріальні наслідки, про що зазначалося вище.

Доводи наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів визнає обґрунтованими, оскільки забезпечення позову з метою запобігання істотного ускладнення захисту прав позивача та забезпечення виконання рішення у даній справі є достатньою підставою для задоволення судом заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів не надає оцінку правомірності постановленому судом першої інстанції судовому рішенню в частині відмови у задоволенні заяви позивача про заборону ТОВ «Промтенс» та будь-яким іншим особам та органам державної реєстрації речових прав здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомого майна, оскільки це не є предметом доводів апеляційної скарги.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 у справі № 904/6234/23 постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду без змін.

Підстав передбачених ст. 277 ГПК України для скасування або зміни оскаржуваної відповідачем-2 ухвали, колегією суддів не виявлено.

Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтенс» – залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 по справі № 904/6234/23 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.02.2024.

Головуючий суддя                                                                      Ю.Б. Парусніков

Судді:                                                                                          Т.А. Верхогляд

                                                                                                    О.Г. Іванов