14.03.2019

Провадження №2/389/454/18

ЄУН 389/1412/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Тьор Є.М.,

при секретарі – Пахуті Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Знам'янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 01 вересня 2012 року у розмірі 36414 грн. 71 коп. та просив стягнути судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп..

Вимоги обґрунтовано тим, що 01 вересня 2012 року між сторонами укладено кредитний договір без номеру, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 600 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк виконав свої зобов’язання перед відповідачем, надавши позичальнику кредит. Однак, відповідач не належним чином виконує зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 30 квітня 2018 року виникла заборгованість у розмірі 36414 грн. 71 коп..

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив суд позов задовольнити, справу розглянути за його відсутності.Також, представником позивача подано до суду відповідь на відзив (а.с.83-116).

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву (а.с.71-75). У судове засідання відповідач не з'явивилась, надала до суду клопотання, в якому просила суд справу розглянути у її відсутність. Просила суд відмовити позивачу в частині стягнення заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом та здійснити їх перерахунок.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини у справі, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 01 вересня 2012 року між сторонамиукладено кредитний договір без номеру, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 600 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Договір складається з підписаної відповідачем заяви, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», що підтверджується підписом відповідача у заяві. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру встановленого банком кредитного ліміту, відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 договору.

Згідно з умовами договору банк нараховує відсотки за користування кредиту в розмірі встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік (п.2.1.1.12.6. Правил користування платіжною карткою).

Відповідно до п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. А у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову (п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг).

У разі виникнення прострочених зобов’язань відповідно до п.2.1.1.12.6.1 договору, клієнт сплачує банку пеню, яка розраховується згідно «Тарифів банку» на час порушення зобов’язання та може змінюватися у відповідності до п.1.1.3.2.3 договору.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на такий самий строк.

У анкеті - заяві від 01 вересня 2012 року ОСОБА_2 вказала, що ознайомилася та згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй у письмовому вигляді. Також у заяві зазначено, що ОСОБА_1 кредит видано на платіжну карту – Кредитка «Універсальна». Базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору складала 30.00% на рік з розрахунку 360 календарних днів.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з п.21 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір складається з підписаної відповідачем заяви, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», що підтверджується підписом відповідача у заяві. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином між банком та позичальником укладено договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином не суперечить чинному законодавству України. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов’язків, що за змістом ч.1 ст.202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають заяви, умови, правила та тарифи, з якими відповідач ознайомлена, про що свідчить його підпис в заяві.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою відповідача на укладення договору шляхом отримання кредитної картки та ознайомлення і згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг і також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. А також згодою щодо прийняття будь-якого розміру встановленого банком кредитного ліміту, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг.

Таким чином, ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування та погодилася з ними.

Умови та правила надання банківських послуг, які разом з підписаною відповідачем заявою від 01 вересня 2012 року та Тарифами Банку, складають кредитний договір, банком приєднані до матеріалів справи. Хоч вказані Умови та правила не містять підписів сторін, суд не має підстав ставити під сумнів те, що це інші Умови та правила ніж ті, що надавалися для ознайомлення відповідачу, оскільки своєї редакції Умов та правил останньою суду не надано.

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі та порядку встановленому договором.

При цьому відповідач, як свідчить розрахунок заборгованості, наданий позивачем, у порушення умов договору зобов'язання за кредитним договором виконує неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 30 квітня 2018 року з урахування внесених коштів на погашення кредитних зобов'язань має заборгованість у сумі 36414 грн. 71 коп., яка складається з заборгованості за кредитом – 524 грн. 42 коп., заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 29544 грн. 92 коп., заборгованості за пенею – 4135 грн. 15 коп., а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 1710 грн. 22 коп.. Останній платіж за наданим кредитом відповідачем здійснено 14 вересня 2015 року.

За змістом ст.ст.526, 527, 530, 610 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, дане зобов'язання має бути виконане у зазначений період часу. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язання.

Відповідно до п.3 ч.1ст.611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту, погашення процентів за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитом, що підтверджується наданими позивачем доказами.

Разом з цим, з розрахунку заборгованості вбачається, що визначена під час укладення кредитного договору процентна ставка по кредиту в розмірі 30.00% (щомісяця 2,5%) на рік, протягом строку дії договору змінювалася в сторону збільшення. Так, з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року процентна ставка збільшилася до 34,80 % (щомісяця 2,9%), а з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2018 року становила 43,20% (щомісяця 3,6%), тобто перевищила розмір процентної ставки визначений первісно у договорі.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

В Постанові Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зазначено, що при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК.

Згідно з 3 та 4 ст.1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

В разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі за № 6-1374цс17, у разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Умовами та правилами надання банківських послуг (п.1.1.3.1.9 Договору) встановлений обов’язок для банку надавати позичальнику виписку про стан картрахунків та про проведені за минулий місяць операції по картрахунках. При підключенні позичальника до системи INTERNET-banking (приват 24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні клієнта до комплексу Mobail-banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунка шляхом використання функції SMS-повідомлень.

Пунктом 1.1.3.2.3 договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9 цього договору.

Частиною 3 ст.12 та частинами 1,5,6 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано доказів щодо належного повідомлення відповідача про збільшення розміру обумовленої сторонами під час укладення кредитного договору процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку. Зрештою, як і доказів щодо підстав зміни тарифів в частині процентної ставки за кредитним договором.

Відтак, на думку суду, зміна умов договору щодо збільшення процентної ставки по картковому рахунку відбулася в односторонньому порядку без згоди відповідача, що є порушенням Умов та правил надання банківських послуг. Доказів протилежного позивачем до суду не представлено.

З огляду на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» підвищило процентну ставку за користування кредитом без належного повідомлення про це відповідача, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню лише в межах попередньої відсоткової ставки, яка узгоджена сторонами під час укладення кредитного договору та складає 30,00% на рік.

Враховуючи, що розмір нарахованих відсотків за період до 31 серпня 2014 року в сумі 101 грн. 58 коп. нарахований з розрахунку 30,00% річних (колонка № 12 розрахунку боргу) він є доведеним і не підлягає перерахунку.

Водночас, виходячи з того, що позивачем була порушена процедура повідомлення позичальника про підвищення розміру відсоткової ставки, що перевищує розмір умов договору при його укладенні, і банком протилежного протягом судового розгляду не доведено, суд вважає, що нарахування заборгованості за процентами з розрахунку процентної ставки: 34,80% та 43,20% на рік в період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року, є неправомірним. Позивач мав право за цей період нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитом в розмірі, що не перевищує розміру відсоткової ставки визначеної умовами договору – 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, оскільки ОСОБА_1, як споживач банківських послуг, надала письмову згоду на укладення кредитного договору, погодившись на сплату відсотків за користування кредитом у цьому розмірі.

З огляду на те, що доданий до позовної заяви розрахунок в частині нарахування заборгованості за процентами за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року не може бути прийнятий судом до уваги у повному обсязі, суд вважає за необхідне самостійно розрахувати дану суму.

Кількість днів прострочки виконання зобов’язань за кредитним договором за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року становить 1317 днів.

Відтак, заборгованість по відсотках за вказаний період з розрахунку 30,00% на рік (2,5% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом становить 575 грн. 55 коп. (524 грн. 42 коп. загальна заборгованість за тілом кредиту х 1317 днів розрахункового періоду (з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року, колонка № 2 розрахунку боргу) х 2,5% (відсоткова ставка на місяць узгоджена первісно сторонами за кредитним договором 01 вересня 2012 року) х 12 (кількість місяців у році) / 360 (кількість днів у році як узгоджено первісно сторонами за кредитним договором ) / 100).

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем за час дії підвищених відсоткових ставок за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року здійснювалося погашення заборгованості за відсотками, на загальну суму 25 грн. 80 коп. (колонка № 11 розрахунку).

Таким чином, всього заборгованість по відсоткам станом на 30 квітня 2018 року становить 651 грн. 33 коп. (101 грн. 58 коп. розмір боргу за відсотками станом на 31 серпня 2014 року + 575 грн. 55 коп. розмір боргу за відсотками за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року – 25 грн. 80 коп. сплачена сума боргу за відсотками за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року). І саме ця сума заборгованості за відсотками по кредитному договору підлягає стягненню з відповідача на користь банку.

Вирішуючи питання про стягнення пені та штрафів, суд враховує, що відповідно до ст.549 ЦК України пеня і штраф є одним із видів цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування разом за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених в ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення (правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15).

Як з’ясовано, підстави для застосування неустойки позивачем доведені, але він не визначився з приводу різновиду неустойки, який підлягає застосуванню та пред'явив вимоги, які одночасному задоволенню не підлягають, тому суд має можливість самостійно визначити, яка з пред'явлених вимог підлягає задоволенню.

Позивач має право вимагати стягнення пені, яка в даному випадку є більш дієвим заходом впливу на порушника, однак, у зв’язку з тим, що ним не розмежовано суму пені та комісії, а за кожну з цих вимог нараховуються окремо відповідні суми, і з матеріалів справи неможливо встановити, які суми із загальної 4135 грн. 15 коп. є пенею, а які комісією, за які послуги нарахована ця комісія та чому вона включена до пені, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог, так як сума пені не визначена та не надано належного її розрахунку. З цих підстав не підлягає стягненню і комісія.

Крім того, з рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Так, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за управління кредитом, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. Матеріалами справи не підтверджено, що комісія нарахована за дії вчинені банком на користь позичальника.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 234/169/15-ц і згідно зі ст.360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для судів.

Суд також відзначає, що нарахування позивачем штрафу у фіксованій грошовій сумі (500 грн.) незалежно від суми заборгованості, а також нарахування штрафу у відсотках від суми позову, суперечить принципу нарахування штрафу, передбаченому ст.549 ЦК України (щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення), тому суд вважає можливим стягнути з відповідача лише штраф у розмірі 500 грн. 00 коп. (фіксована частина).

Отже, позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом (тілом кредиту) – 524 грн. 42 коп., заборгованості по відсотках за користування кредитом – 651 грн. 33 коп. та штрафу – 500 грн. 00 коп. (фіксована частина), всього – 1675 грн. 75 коп..

В частині стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 28893 грн. 59 коп., за пенею та комісією в сумі 4135 грн. 15 коп., а також штрафу в сумі 1710 грн. 22 коп. (процентна складова) - слід відмовити з підстав, наведених вище.

У відповідності до положень ч.1 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 4.6%.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13,76-78,81,141,263-265,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 01 вересня 2012 року в сумі 1675 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят п’ять) грн. 75 коп. та судовий збір у сумі 81 (вісімдесят одна) грн. 05 коп..

В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 28893 грн. 59 коп., за пенею та комісією в сумі 4135 грн. 15 коп., а також штрафу в сумі 1710 грн. 22 коп. (процентна складова)  – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.15 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", місце знаходження: вулиця Грушевського, буд.1Д, місто Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1.

Суддя Знам’янського міськрайонного суду

Кіровоградської області                                                                              Є ОСОБА_3