Справа № 22ц-6850/08
Головуючий 1-ої інстанції - Тетеревятников А.П.
Категорія - 5
Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Петренко І.О.,
суддів - Максюти Ж.І., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі - Шило С. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення їомаківського районного суду Дніпропетровської області від 4 серпня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про реальний поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -
встановила :
ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1, просив виділити йому в натурі та визнати право власності на Ч частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, яка позначена на поетажному плані 2 частина на II варіанті поділу та складається із Ч частини житлового будинку площею 35, 7 кв.м: із веранди 1-1 площею 16, 3 кв.м, житлової кімнати 1-2 площею 15, 5 кв.м, ванної 1-7 площею 3, 9 кв.м, загальною вартістю 18082 грн. та Ч частини будівель і споруд: погрібу «Ж» вартістю 628 грн., убиральні «И» вартістю 1037 грн., літнього душу «К» вартістю 1077 грн., гаражу «Г» вартістю 4038 грн., басейну №3 вартістю 1520 грн., вимощення №5вартістю 214 грн., а всього загальною вартістю 26596 грн. При цьому просив виділити ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на Ч частину житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями за вказаною адресою, що позначена на поетажному плані 1 частина на 11 варіанті поділу та складається з Ч частини житлового будинку площею 28, 6 кв.м: із житлової кімнати 1-3 площею 9, 2 кв.м, житлової кімнати 1-4 площею 11 кв.м, житлової кімнати 1-5 площею 4, 5 кв.м, прихожої 1-6 площею 3, 9 кв.м загальною вартістю 14486 грн. та Ч частини будівель і споруд: сараї «Б» і «В» малоцінні, сарай «З» вартістю 2933 грн., сарай «Е» вартістю
2 627 грн., ворота з хвірткою №1, огорожі №2, 4 малоцінні та літньої кухні з
прибудовою «Д», «д» вартістю 6589 грн., а всього загальною вартістю 26635
грн. Обов'язки по переобладнанню житлового будинку у зв'язку з поділом його
в натурі покласти на кожного з них у виділеній їм частині будинку, а також
стягнути з відповідачки на його користь судові витрати в загальній сумі 74 6
грн.15 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що з відповідачкою ОСОБА_1 вони знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 16 серпня 1969 року, який був розірваний рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2006 року.
Незважаючи на розірвання шлюбу, між ними до цього часу не вирішено питання про поділ майна, що є об'єктом їх спільної сумісної власності, а саме: будинок АДРЕСА_1, збудований ними в період знаходження їх в шлюбі та за їх спільні кошти.
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 4 серпня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені в повному обсязі, також зобов'язано сторони проведення робіт по переобладнанню будинку погодити з Томаківським районним відділом архітектури та виконкомом Томасівської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області, а також стягнені судові витрати з ОСОБА_1 на його користь в вищезазначеній сумі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 П ставить питання про скасування рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 4 серпня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, вказуючи на те, що суд ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з ч.б ст. 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Відповідно п.б постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 року №13 та від 25 травня 1998 року №15, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
У відповідності до п.7 вказаної постанови у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він провадиться за наявності дозволу на це виконкому місцевої ради. При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику.
Окрім того, ч.1 ст. 143 ЦПК України передбачено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
При цьому судом 1-ї інстанції всупереч вищезазначеному не було роз'яснено сторонам право уточнення позовних вимог щодо виділення часток, а також можливості визнання за відповідачкою права особистої приватної власності на об'єкти нерухомості, які вона вважає були збудовані нею самостійно та за її кошти в період фактичного припинення шлюбних відносин; не було їм роз'яснено право заявити клопотання щодо призначення у відповідності до вимог вказаної норми процесуального права судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручається експертній установі з попередженням експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 38 5 КК України за надання завідомо неправильного висновку та за відмову надання висновку.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є юридично обґрунтованими, а рішення суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України
Керуючись ст. ст. 218, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 4 серпня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.