ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_________________________________________________________________

У Х В А Л А

іменем України

18 березня 2019 року

м. Харків

справа № 629/4590/17

провадження № 22ц/818/1145/19

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Піддубного Р.М., Тичкової І.Ю.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

третя особа - Лозівська районна державна адміністрація Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційна скаргу Репета Ганни Вікторівни - представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 жовтня 2018 року в складі судді Ткаченка О.А.,

у с т а н о в и в:

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Лозівська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання права постійного користування земельними ділянками.

Позовна заява мотивована тим, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею Серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Лозівської районної Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області ХШ сесії ХХП скликання від 22 жовтня 1997 року, він є власником земельних ділянок площею 30 га, розташованої на території Павлівської сільської ради Лозівського району Харківської області, та площею 70 га, розташованої на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області, цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства.

На підставі Розпорядження Лозівської районної державної адміністрації Харківської області від 31 березня 1998 року № 178 було зареєстровано селянське (фермерське) господарство «Старт», державна реєстрація якого проведена 31 грудня 1998 року.

На вказаних землях він здійснює фермерську діяльність та 06 вересня 2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 100 га.

Листом від 04 жовтня 2017 року Д-24694/0/6-23010/0/21-17 йому було повідомлено, що правові підстави для надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) відсутні, оскільки в матеріалах, доданих до заяви, відсутні графічні матеріали, а в плані зовнішніх меж землекористування Державного акту на право постійного користування землею визначено виключно межі земельної ділянки площею 30 га.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визнати право постійного користування земельними ділянками, що розташовані на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області загальною площею 70 га (4 га, 6 га, 10 га та 50 га), власником яких він є на підставі Державного акту на право постійного користування землею Серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Лозівської районної Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області ХШ сесії ХХП скликання від 22 жовтня 1997 року, та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на території Павлівської Другої сільської ради Лозівського району Харківської області - площею 30 га, на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області - загальною площею 70 га (4 га, 6 га, 10 га та 50 га).

22 лютого 2018 року Репета Ганна Вікторівна - представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відзив мотивовано тим, що Державний акт на право постійного користування землею Серії НОМЕР_1 видано з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки земельні ділянки площами 30 га та 70 га розташовані на території декількох місцевих Рад народних депутатів. В плані зовнішніх меж землекористування Державного акту на право постійного користування землею визначено виключно межі земельної ділянки площею 30 га. Крім того, вказує, що позов пред'явлено з пропуском строку позовної давності.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 жовтня 2018 року позов задоволено. Визнано право постійного користування земельним ділянками, що розташовані на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області загальною площею 70 га (4 га, 6 га, 10 га та 50 га), право на які посвідчується Державним актом на право постійного користування землею Серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Лозівської районної Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області ХШ сесії ХХП скликання від 22 жовтня 1997 року. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на території Павлівської Другої сільської ради Лозівського району Харківської області - площею 30 га, на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області - загальною площею 70 га (4 га, 6 га, 10 га та 50 га).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів того, що Лозівська районна державна адміністрація Харківської області оспорює, не визнає або порушує права позивача на самостійне господарювання на вказаній земельній ділянці, яка передана ОСОБА_1 в постійне користування згідно з рішенням Лозівської районної Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області ХШ сесії ХХП скликання від 22 жовтня 1997 року.

12 грудня 2018 року Репета Г.В. - представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернулась до Апеляційного суду Харківської області з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_1 права постійного користування земельним ділянками, що розташовані на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області загальною площею 70 га (4 га, 6 га, 10 га та 50 га), та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову; в іншій частині просить провадження закрити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що земельні ділянки, розташовані на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області, площами 4 га, 6 га, 10 га та 50 га не є сформованими в розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував обставин пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, та вирішив спір за вимогами, які підлягають вирішенню за правилами різних видів судочинства.

05 лютого 2019 року ОСОБА_3 - представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково (пункт 4 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина 1 статті 19).

Згідно з частинами 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 ГПК України. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу (статті 45 ГПК України).

Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилученого майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи а (або) фізичні особи - підприємці.

Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів відбувається залежно від їхнього предмета та суб'єктного складу їх учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом, в якому просив визнати право постійного користування земельними ділянками, що розташовані на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області загальною площею 70 га (4 га, 6 га, 10 га та 50 га), власником яких він є на підставі Державного акту на право постійного користування землею Серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Лозівської районної Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області ХШ сесії ХХП скликання від 22 жовтня 1997 року, та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на території Павлівської Другої сільської ради Лозівського району Харківської області - площею 30 га, на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області - загальною площею 70 га (4 га, 6 га, 10 га та 50 га).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закону) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства відповідно до закону.

Згідно зі статтею 7 Закону надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

Матеріали справи свідчать, що за заявою ОСОБА_1 на підставі Розпорядження Лозівської районної державної адміністрації Харківської області від 31 березня 1998 року № 178 було зареєстровано селянське (фермерське) господарство «Старт». Дата проведення державної реєстрації - 31 грудня 1998 року (а. с. 8-9 т. 1). Отже, сторонами спору є юридичні особи.

З огляду на викладене, у цій справі спір є пов'язаним з визнанням права постійного користування земельним ділянками селянським (фермерським) господарством та наданням останньому дозволу на розробку відповідної технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.

Спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Саме такі правові позиції містяться в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) , від 20 червня 2018 року у справі № 14-157цс18 (провадження 14-157цс18).

Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в судовому рішенні від 10 жовтня 2018 року у справі № 694/1211/16-ц (провадження № 61-19983св18).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 377 ЦПК порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи те, що позовні вимоги мають розглядатися за правилами господарського, а не цивільного судочинства, рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 жовтня 2018 року слід скасувати, а провадження у справі - закрити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за подання Репета Г.В. - представником Головного управління Держгеокадастру у Харківській області апеляційної скарги в розмірі 1 920 грн. 00 коп. документально підтверджується платіжним дорученням № 1463 від 23 листопада 2018 року на а. с. 1 т. 2.

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, сума судового збору в розмірі 1 920 грн. 00 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Керуючись ст. ст. 255 ч. 1, 367, 374 ч. 1 п. 4, 377 ч. 2, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Репета Ганни Вікторівни - представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 жовтня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Лозівська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання права постійного користування земельними ділянками- закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області судовий збір в розмірі 1 920 грн. 00 коп. (одна тисяча дев'ятьсот двадцять грн. 00 коп.).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 18 березня 2019 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Р.М.Піддубний

О.Ю.Тичкова