Справа - № 22ц-1203/10 Головуючий в 1й інстанції –Петешенкова М.Ю.,
Категорія –5 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Сіромашенко Н.В.,
суддів Чубукова О.П., Ремеза В.А.,
при секретарі Керімовій Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2009 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування вказаного рішення з направленням справи на новий розгляд.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є дочками ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Самарського райсуду м. Дніпропетровська від 10 червня 2008 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2008 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/6 частину вказаної квартири у порядку спадщини після смерті матері ОСОБА_3
17 листопада 2009 року Восьмою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/6 частин спадкової квартири, однак, право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, не було зареєстровано.
Прийшовши до висновку про відмову в задоволенні вищезазначених позовних вимог, суд 1-ї інстанції виходив з того, що право власності на частину квартири у ОСОБА_2 не виникло, у зв’язку з відсутністю його державної реєстрації; факт отримання нею свідоцтва про право на спадщину за заповітом не є безспірною ознакою її права власності на зазначене нерухоме майно. При цьому ОСОБА_2 не було надано суду доказів щодо неможливості виділу в натурі 1/6 частини спірної квартири. Окрім того, припинення права власності на частку у спільному майні у відповідності до ст.365 ЦК України можливе за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду та на підставі позову іншого співвласника.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Твердження ОСОБА_1 про неправильність рішення суду безпідставні, суперечать встановленим обставинам та вимогам закону.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що суд 1-ї інстанції в порушення вимог ст.ст. 27, 31 ЦПК України позбавив її процесуального права на надання уточнених позовних вимог, не приймаються до уваги апеляційним судом, оскільки не можуть вплинути на сутність вирішення наявного спору, висновки суду щодо якого є правильними. Окрім того, законодавство надає позивачу право змінити предмет чи підставу позову або збільшити розмір позову, але не передбачає права позивача доповнювати позов новими вимогами, які мають самостійну підставу та самостійний предмет, як то мало місце в даному разі, що підтверджується журналом судового засідання від 24 листопада 2009 року (а.с.63), позовною заявою (а.с.47).
Доводи апеляційної скарги щодо допущених порушень судом 1-ї інстанції норм процесуального права при допуску до участі у справі у якості представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 позбавлені юридичного обґрунтування, оскільки закон допускає надання повноважень представникові за усною заявою фізичної особи у відповідності до ч.6 ст.42 ЦПК України, що мало місце при розгляді даної справи і підтверджується журналом судового засідання від 20 серпня 2009 року.
Таким чином, рішення суду 1-ї інстанції відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, а відтак немає підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: