Справа - № 22ц-1215/10 Головуючий в 1й інстанції – Борцова А.А.,
Категорія –52 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Сіромашенко Н.В.,
суддів Чубукова О.П., Ремеза В.А.,
при секретарі Керімовій Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу комунального підприємства «Телерадіостудія «Досвітні вогні» на рішення П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Телерадіостудія «Досвітні вогні», 3-я особа: райком профспілки працівників державних установ П’ятихатського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Телерадіостудія «Досвітні вогні» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди був задоволений частково; поновлено ОСОБА_1 на посаді відповідального випускового КП «Телерадіостудія «Досвітні вогні»; стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6739 грн. 68 коп., 300 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування рішення суду 1-ї інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, 3-ї особи – ОСОБА_2, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга КП «Телерадіостудія «Досвітні вогні» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 13 грудня 2006 року перебував у трудових відносинах з КП «ТРС «Досвітні вогні» і працював на посаді відповідального редактора, а з 20 листопада 2009 року – на посаді відповідального випускового, і відповідно до укладеного з ним трудового договору, правил внутрішнього розпорядку та посадової інструкції працював за окремим графіком і був зобов’язаний здійснювати зйомку у святкові та вихідні дні. На підставі наказу №5 від 24 квітня 2009 року йому надано відпустку у зв’язку з сімейними обставинами з 3 травня по 8 травня 2009 року з внесенням змін до графіку роботи позивача, які були складені 28 квітня та 30 квітня 2009 року та встановленням зміни позивача 9 травня 2009 року, однак, 9 травня 2009 року ОСОБА_1 не вийшов, внаслідок чого в той же день наказом №6 від 9 травня 2009 року звільнений з займаної посади на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України за згодою профспілкового органу, що підтверджено протоколом зборів від 10 листопада 2009 року.
Прийшовши до висновку про задоволення позовних вимог в вищевказаній частині, суд 1-ї інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про необхідність виходу на роботу 9 травня 2009 року, оскільки графіки роботи на травень місяць 2009 року складалися працівником студії ОСОБА_3 28 квітня та 30 квітня 2009 року і з ними він ознайомлений не був, тому що на той час вже перебував у відпустці, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні; письмових доказів зворотного суду не надано. Також суд посилався на те, що від позивача не були належним чином витребувані письмові пояснення щодо причин його невиходу на роботу, оскільки розгляд питання про його звільнення з роботи на зборах трудового колективу 9 травня 2009 року проведено без належного повідомлення ОСОБА_1 та його участі, а акт від 9 травня 2009 року про відмову від надання ним пояснень щодо причин невиходу на роботу суд оцінив критично, оскільки фактично ним такі пояснення надавалися і з них слідує, що він не вийшов на роботу, бо у нього вихідний. Окрім того, суд зазначив, що згідно графіку роботи ОСОБА_1 повинен був проводити зйомку в місцевому парку 9 травня 2009 року о 13 год., був присутній на святкових заходах об 11.20-11.30 год. та спілкувався з керівником та працівниками студії, однак, не був допущений до роботи. Разом з тим суд визначився, що позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача зробити відповідний запис в трудовій книжці є зайво заявленими, оскільки поновлення на роботі здійснюється шляхом видання відповідного наказу та внесення запису у трудову книжку. Оскільки позивачем була допущена помилка при проведенні розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважав правильним стягнути 6739 грн. 68 коп., виходячи з середньоденної заробітної плати в сумі 44 грн.34 коп. та кількості робочих днів в спірному періоді – 152. Відносно заявлених позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд прийшов до висновку про частковість їх задоволення, тому що позивачем не було вмотивовано та надано доказів щодо завдання моральної шкоди у зазначеному ним розмірі.
Апеляційний суд вважає, що з'ясувавши в повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи, та, давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду є обґрунтованими і підтвердженні наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставність приведених в апеляційній скарзі доводів.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Телерадіостудія «Досвітні вогні» відхилити.
Рішення П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: