Справа № 303/4416/18

2/303/48/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2019 року м. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого судді Довжанин В.М.

секретар Фозекош І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності та виключення запису про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

У липні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 11.08.2015 року про державну реєстрацію прав, індексний номер:23581078, згідно якого право на домоволодіння по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_2 та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності №1076344 від 11.08.2015 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 11 грудня 2006 року між позивачем ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» (на той час закритим акціонерним товариством) було укладено кредитний договір №MKH0GA00001718 та договір іпотеки від 11.12.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрований за № 3705, згідно якого у забезпечення виконання зобов'язань по названому кредитному договору передано в іпотеку домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1, що належало на праві власності позивачу ОСОБА_1

Зазначає, що ході розгляду іншої судової справи №303/179 /16-ц йому стало відомо, що 10.02.2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, яким останній поручився за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №MKH0GA00001718 у розмірі 459270 грн. Копія відповідного договору була надана позивачу в лютому 2016 року разом із запереченням на позовну заяву.

В подальшому позивачу ОСОБА_2 було направлено копії документа, який названо як повідомлення про застосування застереження, в якому ОСОБА_2, мешканець АДРЕСА_2 вказував, що відповідно до укладеного Кредитного договору № MKHOGA00001718 від 11.12.2006 року ОСОБА_1 надано кредит ... за вказаним договором основне зобов'язання складало 40000 дол. США.

Також вказано на те, що 22.05.2015 року між ПАТ « ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, в результаті чого до нового кредитора - ОСОБА_2, відбувся перехід прав та вимог за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_1 як іпотекодавця на підставі договору іпотеки № 3705 від 11.12.2006 року. (без зазначення змісту порушених з боку ОСОБА_1 зобов'язань). Також ОСОБА_2 вказав на те, що пропонує усунути порушення відповідного Кредитного договору (до якого він не мав жодного відношення) протягом 30 днів з моменту отримання відповідної вимоги, та зазначив, що має намір звернути на свою користь відповідний предмет іпотеки.

Внаслідок 11.08.2015 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер: 23581078, згідно якого право власності на відповідне домоволодіння по АДРЕСА_1 було зареєстровано за відповідачем - фізичною особою ОСОБА_2

Відповідач - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3, подав письмовий відзив на позов, у якому заперечив позовні вимоги та зазначив, що 11 грудня 2006 між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на виконання якого в іпотеку передано нерухоме майно домоволодіння в АДРЕСА_1.

10 лютого 2015 року стосовно зазначеного кредитного договору та іпотечного майна між первісним кредитором та новим кредитором укладено правочини, внаслідок чого ОСОБА_6 став новим кредитором/іпотекодержателем відносно ОСОБА_1 та належного йому нерухомого майна в АДРЕСА_1.

11 серпня 2015 року ОСОБА_15, як державним реєстраторам, за рішенням Іпотекодержателя - ОСОБА_2 про прийняття у власність предмета іпотеки (прийнятого ним відповідно до ст. 37 Закону Укра'їни «Про іптотеку») проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, який містив іпотечне застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

В частині що стосується дій нотаріуса ОСОБА_3, як державного реєстратора, при вчиненні реєстраційної дії по переходу права власності на ОСОБА_2 на вищезазначене нерухоме майно на підставі іпотечного застереження, яке міститься в договорі іпотеки від 08 грудня 2006 року, вимоги про застереження у порядку ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» позовні вимоги вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 11.08.2015р.) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті (державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію).

Пунктом 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013р. №868 (в редакції від 18.03.2015р.) встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

-завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

-документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

-заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

11 серпня 2015 року відповідачем за зверненням ОСОБА_2 була вчинена нотаріальна дія із нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1, а саме засвідчено справжність його підпису на заяві-рішенні іпотекодержателя, прийнятого відповідно до ст.ст. 33, 35, 37 Закону України «Про іпотеку» (оригінал знаходиться в розпорядженні ОСОБА_2).

Одночасно на виконання вимог п. 46 Порядку №868 останнім були надані оригінали наступних документів:

- повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору (із вимогою про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку»);

- рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу із відміткою про його особисте вручення.

- договір іпотеки, посвідчений 11 грудня 2006 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу за реєстровим № 3705, пункт 26 якого містив застереження про задоволення вимоги іпотекодержателя та передбачав передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання;

- договір про відступлення прав вимоги за вказаним вище договором іпотеки, посвідчений 22.05.2015 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу за реєстровим № 1924;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки про реєстрацію ОСОБА_2 іпотекодержателем по відношенню до іпотекодавця ОСОБА_1, виданий 22.05.2015 року, приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу.

Інші документи необхідні для вчинення дії по перереєстрації права власності.

Як свідчать надані ОСОБА_6 документи, письмову вимогу про усунення порушень основного договору разом із попередженням про набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки (у випадку неусунення таких порушень) іпотекодавець отримав, про те у встановлений законом строк допущені нею порушення не усунув, а також не заявив жодних заперечень проти вимог та намірів іпотекодавця, що відповідно до ч.3 ст. 205 Цивільного кодексу є мовчазною згодою із діями іпотекодержателя ОСОБА_6

Вважає, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Таки чином посилання позивача що до позивача відійшло право вимоги лише частково в межах суми виконаної за договором поруки спростовується фактом укладення між первісним та новим кредитором договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором. До нового кредитора перейшло право вимоги у повному обсязі, а не частково.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ч.3 вказаної статті Закону).

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (примусове стягнення) або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (договірне стягнення).

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст.36 вказаного вище Закону).

У січні 2016 року ОСОБА_10 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» (далі - ПАТ КБ "Приват Банк"), ОСОБА_2 приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3, треті особи: приватні нотаріуси Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_8 та ОСОБА_11, про визнання недійсними: договору іпотеки; договорів відступлення права вимоги; визнання рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав незаконним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 303/179/16-ц рішення Мукачівського міськрайонного суду від 25 травня 2016 року, та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2017 року в частині задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 та ОСОБА_1 - скасовано та ухвалено нове рішення яким у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними: договору іпотеки; договорів відступлення права вимоги; визнання рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав незаконним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю. Вирішено питання про судові витрати.

В межах справи позивач заявляв до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вимогу про визнання незаконним рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 11 серпня 2015 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 та про виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності від 11 серпня 2015 року.

Також, позивач у справі через представника адвоката Сідун В.М. скористався своїм правом та подав письмову відповідь на відзив відповідача ОСОБА_3, у якій зазначив, що твердження у відзиві про те, що до ОСОБА_2 «перейшло право вимоги у повному обсязі», який зазначений у відповідній вимозі (єдиною сумою у відповідній вимозі є 40000 доларів С1ІІА) спростовується змістом договорів поруки, відступлення права вимоги від 21.05.2015 року та 22.05.2015 року і свідчить про неправильне сприйняття ОСОБА_13 фактичних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і невідповідність вимоги статті 35 Закону № 898-IV «Про іпотеку» та незаконності дій вказаного відповідача, який діяв у даному випадку як державний реєстратор.

Відповідач ОСОБА_2 правом подачі письмових заяв не скористався.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, від його представника адвоката Сідун В.М. надійшла заява про слухання справи за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та приватний нотаріус ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали цивільної справи №303/179/16-ц за позовною заявою ОСОБА_10, ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів приватні нотаріуси Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_11 про визнання договорів недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію прав, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Як вбачається та не оспорюється сторонами, що 11.12.2006 ОСОБА_1 уклав із Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», кредитний договір №MKH0GK00001718, за яким була відкрита непоновлювана кредитна лінія не загальну суму 48227,00 дол. США, з якої 40000,00 дол. США передбачалися на купівлю будинку, а 8227,00 дол. США на оплату страхових платежів, на строк по 10.12.2026 зі сплатою за користування коштами 1% на місяць (12% річних) на суму залишку заборгованості та передбачених договором платежів і комісій (а.с.77-82). На забезпечення виконання своїх зобов'язань як позичальника за кредитним договором ОСОБА_1 (іпотекодавець) 11.12.2006 уклав із банком (іпотекодержателем) договір іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 3705 Предметом іпотеки став будинок № 6 загальною площею 86,60 кв. м, житловою 56,60 кв. м по АДРЕСА_1, який на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.2006, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 3690, належить ОСОБА_1 Пунктом 27 договору іпотеки сторони погодили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якого звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку шляхом, зокрема, переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити іпотекодавця. Договір іпотеки був укладений за нотаріально посвідченою згодою ОСОБА_10 дружини іпотекодавця ОСОБА_1 (а.с.72-76, матеріали цивільної справи №303/179/16-ц).

10.02.2015 ПАТ КБ «ПриватБанк» уклало із відповідачем ОСОБА_2 (поручителем) договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором від 11.12.2006 № MKH0GK00001718 (а.с.17-19). За умовами договору поруки: поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором у розмірі 459270,00 грн. (п. 2 Договору); до поручителя, який виконав зобов'язання позичальника відповідно до п.2 договору «переходять усі права кредитора за вказаною у п.2 цього договору сумою грошових коштів договору застави (іпотеки) від 11.12.2006 р., укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед кредитором за кредитним договором» (п.9); особливими умовами договору (п.18) передбачено, що предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором «за виконання зобов'язань 462000 грн. за кредитним договором від 17.12.2007 № MKZ0GA00000049, згідно якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 48227 доларів США…» (а.с.17-19).

21.05.2015 ПАТ КБ «ПриватБанк» (Первісний кредитор) уклало із ОСОБА_2 (Новим кредитором) договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого: Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає право вимоги в розмірі вимоги згідно договору поруки, укладеного 10.02.2015 між цими ж сторонами (п. 1.1.); до Нового кредитора переходять всі права Первісного кредитора, передбачені основним зобов'язанням, у межах вказаної в договорі поруки суми грошових коштів, належно сплаченої на момент оформлення договору, а саме, 459270,00 грн. (п.п.1.2., 2.1., 2.2.); за Первісним кредитором залишається право вимоги щодо сум заборгованості за основним зобов'язанням, що не уступаються відповідно до договору (п.2.3.2) (а.с.20-22).

22.05.2015 приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1924 посвідчила договір про відступлення прав вимоги, що його ПАТ КБ «ПриватБанк» (Цедент) уклало із ОСОБА_2 (Цесіонарієм) (а.с.23-24), за змістом якого: відповідно до умов договору поруки, укладеного 10.02.2015 між Цедентом і Цесіонарієм, у зв'язку з виконанням Цесіонарієм всіх істотних умов договору поруки та у зв'язку з укладанням 21.05.2015 цими ж сторонами договору відступлення прав вимоги, Цедент передає, а Цесіонарій приймає права вимоги за договором іпотеки від 11.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 3705, внаслідок укладання цього договору до Цесіонарія переходять всі права Первісного іпотекодержателя за іпотечним договором, який забезпечує вимоги за основним договором (п.п.1.1.,1.1.1); відступлення прав вимоги за іпотечним договором здійснюється на підставі ст.24 Закону України «Про іпотеку» в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги, включаючи, зокрема, право звернення стягнення на предмет іпотеки, право застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; за цим договором до Цесіонарія переходять усі без винятку права та обов'язки Первісного іпотекодержателя Цедента, передбачені чинним законодавством та іпотечним договором (п.п.1.2., 2.3).

25.05.2015 відповідач ОСОБА_2 здійснив повідомлення іпотекодавця ОСОБА_1 про застосування іпотечного застереження (а.с.11-12).

11.08.2015 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер: 23581078, згідно якого право власності на відповідне домоволодіння по АДРЕСА_1 було зареєстровано за відповідачем - фізичною особою ОСОБА_2 (а.с.13-16).

Частиною першою статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року N 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон N 1952-IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першої статті 10 Закону N 1952-ІV визначено, що державним реєстратором є, окрім інших, нотаріус.

Враховуючи, що іпотечний договір, на підставі якого була здійснена державна реєстрація права власності на нерухоме майно, було укладено 11 грудня 2006 року, застосуванню до спірних правовідносин підлягає Закон України «Про іпотеку» в редакції від 12 травня 2006 року.

Так, згідно статті 35 Закону, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Як вбачається з Повідомлення про застосування застереження, надісланого відповідачем ОСОБА_2 на ім'я позивача ОСОБА_1, вимогам Закону не відповідає. Так, у зазначеному повідомленні констатовано, що відповідно до укладеного Кредитного договору № MKHOGA00001718 від 11.12.2006 року ОСОБА_1 надано кредит ... за вказаним договором основне зобов'язання складало 40000 дол. США. При цьому будь якого викладу порушення зобов'язань дане повідомлення не містить.

Крім того, суд констатує, що відповідно до статті 36 цього Закону, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати в тому числі: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

При цьому згідно із частинами першою та другою статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Сторони договору досягли згоди про можливість позасудового врегулювання питання про задоволення вимог іпотекодержателя, що випливає з пункту 27 договору іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання можливе у порядку, встановленому статтею 37 Закону.

В той же час під час відчуження спірного нерухомого майна договору про добровільну передачу у власність укладено не було, а ОСОБА_4 як іпотекодавець не надавав своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю.

За таких обставин, ураховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя, ненадання такого договору нотаріусу та залишення тим без перевірки наявності чи відсутності факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов'язує можливість переходу права власності, дії приватного нотаріуса щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на спірний будинок, власником якого залишався позивач, не можна вважати законними.

Відповідно до ст.141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.19, 81, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги задоволити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 11.08.2015 року про державну реєстрацію прав, індексний номер:23581078, згідно якого право на домоволодіння по АДРЕСА_1 зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_2 та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №1076344 від 11.08.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_2 судовий збір в сумі 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) гривень.

Стягнути з приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3, АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_2 судовий збір в сумі 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення виготовлено 15 березня 2018 року.

Головуючий В.М. Довжанин