ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.03.2019Справа № 910/2990/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДОРЛІДЕР"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного

комітету України №8-р/тк-тв від 28.12.2017

Суддя Блажівська О.Є.

представники сторін не викликались

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДОРЛІДЕР" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України №8-р/тк-тв від 28.12.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Антимонопольним комітетом України на підставі матеріалів справи №20-02/2016 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДОРЛІДЕР" і Приватним підприємством "ПІДЕНЬДОРТЕХ" та попередніх висновків Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.06.2017 року №12-ПВ прийнято рішення №8-р/тк-тв від 28.12.2017 року про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, у зв'язку з чим Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету Україна визнала, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДОРЛІДЕР", було вчинено порушення, передбачене п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлі робіт.

Висновки Антимонопольного комітету України про антиконкуренті узгоджені дії між Приватним підприємством "ПІВДЕНЬДОРТЕХ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДОРЛІДЕР", які стосуються спотворення результатів Торгів 1-3 на закупівлю робіт, на думку позивача, є припущеннями, які Антимонопольний комітет України виклав у стверджувальній формі, Рішення від 28.12.2012 року №8-р/тк-тв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах справи та на не доведених доказах, що в силу приписів ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення.

У судовому засіданні 30.01.2019 оголошено перерву до 27.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання, призначене на 27.02.2019 не відбудеться, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є у відпустці. Наступне засідання у справі призначено на 27.03.19.

04.03.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДОРЛІДЕР" надійшло клопотання про проведення судових засідань у режимі відео конференції.

Суд розглянувши вказану заяву, дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

За приписами ч.7 ст.11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч.5 ст.197 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Відповідно до ч.7 ст.197 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу.

При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв'язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників справи, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Однак, заявником у клопотанні про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження об'єктивних причин неможливості забезпечити явку представників.

Разом з тим, суд вказує, що відповідно з ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Процесуальні права та обов'язки сторін та учасників справи визначені у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, крім права учасника справи брати участь у судовому засіданні, передбачені і інші процесуальні права, якими користуються сторони судового процесу, зокрема: право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках тощо.

Тобто, право на суд, яке гарантується, зокрема, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, забезпечується не виключно можливістю особистої участі у судовому засіданні, але й можливістю подавати до суду докази та письмові пояснення.

Крім того, як зазначено у Пленумі Вищого господарського суду України в пункті 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника. Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип пропорційності у господарському процесі, який полягає в тому, що суд в межах, встановлених цим Кодексом, визначає порядок здійснення провадження у справі, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи наведене, керуючись принципом пропорційності, господарський суд дійшов висновку, що заявником не було доведено наявності виключних обставин, за яких доцільним є участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Водночас, відповідно до п.17.6 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в межах приміщення суду здійснюється за допомогою технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Судом також враховано технічну неможливість у Господарського суду міста Києва на проведення судового засідання, призначеного на 27.03.2019, в режимі відеоконференції, оскільки на даний час в суді наявні лише два зали судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, зі щільним графіком проведення судових засідань, оскільки ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, надходять з усіх регіонів України.

За таких обставин, враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДОРЛІДЕР" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.43, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДОРЛІДЕР" про розгляд справи в режимі відео конференції -відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Блажівська