ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Справа № 923/695/18

м.Одеса, пр-т Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної,

суддів С.В. Таран, І.Г.Філінюка

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» - Калиненко П.В. - в.о. головного лікаря (керівник);

від Фонду державного майна України - Кравченко Ю.В. - за довіреністю;

від Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» - Халдай І.В. - за ордером

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

на рішення господарського суду Херсонської області від 27 листопада 2018 року

у справі №923/695/18

за позовом Фонду державного майна України

до Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

про усунення перешкод у користуванні державним майном шляхом виселення

суддя суду першої інстанції: Литвинова В.В.

час і місце ухвалення рішення: 27.11.2018р. о 15:32год, м. Херсон, господарський суд Херсонської області, зала судових засідань №4

повний текст рішення складений 30.11.2018р.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судових засіданнях 06.02.2019р. та 28.02.2019р. оголошувались перерви згідно ст.216 ГПК України.

В судовому засіданні 11.03.2019р. згідно ст.ст. 233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

03.08.2018р. Фонд держмайна України звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про усунення перешкод у користуванні державним майном шляхом виселення до Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (надалі - відповідач, ДП "Санаторій "Гопри"), в якому просив суд виселити Дочірнє підприємство "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з незаконно займаного об'єкта нерухомого майна, а саме: грязелікувальниці, А; поліклініки, Б; столової, В; корпусів 1, 2, 7, 8; будинку культури, Є; адмінбудівлі, Ж; червоного куточка, К; корпусу лікувальної фізкультури, Л; котельної, М; гаражу, П, Т; складу О, У, Х, Ш; трансформаторної, Р; столярного цеху, С; огорожі 1, 2, 3, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.Леніна (Санаторна), 72.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р. у справі №5024/1350/2011 визнано право власності за державою в особі Фонду державного майна України на окремі будівлі та споруди санаторію " Гопри", що знаходяться за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул.Леніна (Санаторна), 72; право державної власності підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав. Проте відповідач продовжує незаконно використовувати вищезазначене державне майно, що підтверджується листом РВ ФДМУ по Херсонській області від 22.06.2018р. №01-06-02255 та актом обстеження державного майна від 21.06.2018р.

З посиланням на норми ст.ст.319, 321, 391 ЦК України Фонд держмайна України просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

20.08.2018р. до господарського суду надійшло клопотання ДП "Санаторій "Гопри" про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" як попереднього власника частини будівель і споруд і власника частини будівель і споруд Санаторію "Гопри".

Ухвалою господарського суду від 27.08.2018р. клопотання ДП "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про залучення до участі у справі співвідповідача залишено без задоволення.

07.09.2018р. до суду надійшло клопотання ДП "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне акціонерне товариство Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" як попереднього власника частини будівель і споруд і власника частини будівель і споруд Санаторію "Гопри".

07.09.2018р. до суду надійшов відзив ДП "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на позовну заяву, в якому відповідач просив надати строк на врегулювання спору за участі судді. Відповідач зазначає, що за власні кошти забезпечує охорону об'єктів санаторію, підтримує їх у належному стані, своєчасно сплачує в повному обсязі всі необхідні податки, в тому числі податок на всю нерухомість, яка вилучена згідно судового рішення. Також стверджує, що 7.07.2017р. головним державним виконавцем Голопристанського МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області в присутності двох представників регіонального відділу ФДМ України в Херсонській області в присутності представника Голопристанського БТІ, без участі представників ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" складено акт прийому-передачі у власність держави в особі Фонду державного майна України будівель і споруд санаторію "Гопри". В акті є примітка, згідно якої в даних БТІ начебто не значиться огорожі №1, 2, 3, а значиться огорожі №3, 4, 8, а будинок культури літ "Є" начебто відповідає будівлі літнього кінотеатру літ. "Е", а будівля складу літ. "Х" - знесена. Відповідач вказує, що проведення передачі майна без участі попереднього власника цих будівель і споруд, а також проведення державної реєстрації вилученого майна не в Голопристанському БТІ, а в місті Херсоні, призвело до реєстрації у власності держави в особі ФДМ України будівель і споруд, які не підлягали вилученню: спальний корпус №3 (знесено), ворота №2, 3 відсутні в судових рішеннях, не підлягали вилученню і не вилучались по акту.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.09.2018р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

02.10.2018р. позивачем надано до суду відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає обставини, викладені відповідачем у відзиві, необґрунтованими, не підтвердженими доказами та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому ФДМУ зазначав, що не надає згоди на врегулювання спору за участі судді.

Позивач зазначав, що витребування майна з незаконного володіння було здійснено з дотриманням законодавства про виконавче провадження. Щодо твердження відповідача, що земельна ділянка на якій розміщені будівлі і споруди Санаторію "Гопри", з 22.04.1994р. належить Дочірньому підприємству на підставі державного акту на право постійного користування землею позивач зазначає, що докази на підтвердження права постійного користування у вигляді акта на право постійного користування землею не надано.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у відзиві від на позов заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи, що вилучення будівель і споруд проходило без участі представника попереднього власника та представника ДП "Санаторій "Гопри", звертає увагу, що з 22 квітня 1994 року будівлі і споруди санаторію належать ДП на підставі Державного акта на право постійного користування землею, а у вилучених об'єктах знаходиться обладнання, прилади, інвентар, які забезпечують ефективну санаторно-курортну роботу санаторію.

ФДМУ у відповіді на відзив третьої особи заперечував проти доводів викладених у відзиві, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.2018р. (суддя Литвинова В.В.) позов задоволено - виселено ДП "Санаторій "Гопри" Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця" з незаконно займаного об'єкта нерухомого майна, а саме: грязелікувальниці, А; поліклініки, Б; столової, В; корпусів 1,2,7,8; будинку культури, Є; адмінбудівлі, Ж; червоного куточка, К; корпусу лікувальної фізкультури, Л; котельної, М; гаражу, П,Т; складу О,У, X, Ш; трансформаторної, Р; столярного цеху, С; огорожі 1,2,3, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна (Санаторна), 72; стягнуто з відповідача на користь Фонду державного майна України судовий збір в сумі 1762грн.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з того, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі №5024/1350/11, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2017р., визнано право власності за державою в особі Фонду державного майна України (далі - Фонд) на будівлі та споруди санаторію " Гопри", що знаходяться за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна (Санаторна), 72. На виконання пункту 3 наказу Фонду від 18.05.2012 № 711 "Про організацію роботи з реєстрації права власності на майно загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього Союзу PCP, яке повертається у власність держави за рішенням суду" Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області зареєстровано право власності за державою в особі Фонду на вищевказане нерухоме майно. Право державної власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який надано до матеріалів справи. Факт незаконного користування державним майном підтверджується актом обстеження державного майна від 21.06.2018 з доданими до нього фотографіями.

З посиланням на норми п.4 ст.4 ЗУ "Про Фонд державного майна України", ст. 41 Конституції України, ст. 319, 321, 391, 1212 ЦК України суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у зв'язку з передчасністю заявленого позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом не прийнято до уваги докази, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення, та не надано оцінки доказам, які свідчать про те, що виселення ДП з частини будівель і споруд Санаторію порушує єдиний майновий комплекс санаторного типу, робить неможливим подальше використання вилучених будівель і споруд без будівель і споруд, які залишилися у власності ДП "Санаторій "Гопри". За твердженнями відповідача, ФДМУ у своїй позовній заяві, відповідях на відзиви та в наданих документах фактично підтвердив, що вилучення будівель і споруд санаторію "Гопри" було проведено на папері, без участі представників попереднього власника і ДП, без детального вивчення , огляду, обміру або хоча б ознайомлення з документацією на будівлі і споруди, вивчення розміщення будівель та їх наявності.

При розгляді справи №5024/1350/2011 ДП "Санаторій "Гопри" було надано суду довідку про те, що на балансі відповідача рахується 62 одиниці будівель і споруд, із яких за позовом прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України через сім років судових засідань різних інстанцій було визнано право власності за державою на 23 об'єкта, із яких будинок культури "літ Є" 1971 року побудови та склад "літ X" 1912 року побудови давно зруйновані та знесені ще до виникнення спору за ці будівлі і споруди.

Скаржник вказує, що при подачі до суду відзиву на позовну заяву ним надавався план - схема розміщення будівель і споруд на земельній ділянці площею 22,2 га як тих, що вибули до державної власності, так і тих, що залишились у власності ДП. Будівлі і споруди, які вибули до державної власності та будівлі, споруди, господарсько-побутові споруди та внутрішньо-дворові будівлі, які залишились у власності відповідача розміщені по території всієї земельної ділянки і реально виділити земельні ділянки окремо одна від другої неможливо. Неможливо ще й тому, що будівлі і споруди, що відійшли до державної власності - їх призначення для надання оздоровчо-лікувальних послуг населенню, а будівлі та споруди, що залишились у власності відповідача - забезпечувати, обслуговувати ці будівлі та споруди - водою, системою каналізації, теплом, електроенергією, газопостачанням, зберігання продуктів харчування, надання лікувальних процедур, відпочинку відпочивальників. Також відповідач вказував, що ним надавались суду копія Указу Президента України від 27.07.2016р. № 312/2016, яким підтверджується факт знаходження 22,2 га земельної ділянки в постійному користуванні дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри"; надано копія державного акта про право постійного користування земельною ділянкою від 22.04.1994р., рішення Голопристанської міськради від 18.02.2004р. та витяг з технічної документації на цю земельну ділянку та звертає увагу, що на дату розгляду даної судової справи державний акт на землю, рішення Голопристанської міськради та Указ Президента України - не скасовані.

Відповідач стверджує, що станом на 23 листопада 2018 року являється балансоутримувачем будівель і споруд, які вилучені судовим рішенням, вкладав власні кошти в підтримання в належному стані будівлі і споруди, капітально ремонтував, підтримував збереження нерухомого майна, забезпечував цілорічну охорону, не дивлячись на сезонну роботу по наданню оздоровчих послуг громадянам. В будівлях і спорудах, які підлягають вилученню, ДП уклало договори і забезпечило в кожній будівлі охоронну сигналізацію, а по всьому периметру земельної ділянки, на якій розташовані будівлі і споруди санаторію, забезпечує охорону два охоронні пости. Тільки за 2017-2018роки Дочірнє підприємство сплатило охоронній фірмі 593 220,00 грн. в т.ч. і за охорону та сигналізацію будівель і споруд, які вилучені та сплатило до бюджету за 2016-2017роки 207 993,00грн. , за 2018 рік 43 456,73 грн. податку на нерухомість, в т.ч. за вилучені будівлі і споруди.

Апелянт вказує також, що з метою збереження цілісного майнового комплексу 29.08.2018р.загальні збори первинної профспілкової організації ДП "САНАТОРІЙ "ГОПРИ" прийняли рішення звернутись до Фонду державного майна України з проханням передати в оренду колективу ДП "САНАТОРІЙ "ГОПРИ" вилучені об'єкти нерухомості з метою провадження лікувально-оздоровчої, санаторно-курортної діяльності. Скаржник зазначає, що 18.10.2018р. та 29.10.2018р. звертався до Регіонального відділення ФДМ в Херсонській області, АР Крим та м Севастополі з заявою про укладення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності та з заявою дати згоду Регіональному відділенню на укладання договору оренди з ДІЇ "Санаторій "Гопри". Листом від 02.11.2018р. за № 10-16/22377 ФДМ України відповів, що на даний час Урядом не прийнято рішення щодо визначення органу управління вказаного майна. В зв'язку з цим, порушене у листі питання є передчасним, оскільки його має вирішувати уповноважений орган управління в установленому Порядку.

На думку скаржника, даним листом позивач підтвердив факт того, що на даний час ДП "Санаторій "Гопри" являється балансоутримувачем вилученого нерухомого майна, Кабінетом Міністрів України до цього часу не визначений уповноважений орган управління даним майном, т.я. позивач до КМУ з цим питанням не звертався.

Апелянт також зазначає, що державна реєстрація 18.10.2017р. вилученого майна в Держреєстрі речових прав проведена Регіональним відділенням ФДМ в Херсонській області незаконно, в порушення вимог ст.. 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджених Постановою КМУ 25.12.2015р. № 1127 і грубого порушення Порядку визначення суб'єкта управління об'єктами, що повернуті у власність держави, та іншим майном, суб'єкт управління якого не визначений, затвердженого Постановою КМУ від 07.10.2015р. № 817. Без рішення Кабінету Міністрів України щодо визначення суб'єкта управління вилученими будівлями і спорудами санаторію "Гопри" позивач не мав права реєструвати це майно в Держреєстрі і звертатись з позовом про виселення ДП з вилучених будівель і споруд

Також скаржник вказує, що у зв'язку з тим, що на сьогоднішній день суб'єкт управління майном, яке повернуте у власність держави, не визначений, неможливо визначитись, яким чином будуть співіснувати на земельній ділянці в 22,2 га дві юридичні особи колишнього єдиного оздоровчого майнового комплексу санаторію.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018р. апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено Дочірньому підприємству "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" строк 7 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.01.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.2018р. у справі №923/695/18; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу та будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань до 21.01.2019р. .

19.01.2019р. скаржник надіслав суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просив забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції із дорученням проведення відеоконференції господарському суду Херсонської області. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019р. призначено справу до розгляду на 06.02.2019р.; допущено участь в судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 06.02.2019р. об 14.00год. в режимі відеоконференції представника ДП "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" із дорученням проведення відеоконференції господарському суду Херсонської області.

25.01.2019р. від ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа зазначає, що з апеляційною скаргою погоджується в повному обсязі та просить її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, посилаючись на те, що вилучення будівель і споруд проходило без участі представника попереднього власника та представника ДП "Санаторій "Гопри". Третя особа вказує, що з 22 квітня 1994 року будівлі і споруди санаторію належать ДП на підставі Державного акта на право постійного користування землею який не скасований та не оскаржений, а у вилучених об'єктах знаходиться обладнання, прилади, інвентар, які забезпечували ефективну санаторно-курортну роботу санаторію.

ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" також звертає увагу, що позивачем при зверненні з позовом не надано документів - актів про вилучення спірного майна, актів прийому-передачі спірного майна в розпорядження позивача, документів на підставі яких ним проведена 11.10.2017р. державна реєстрація майна за Державою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Також, на думку третьої особи, державна реєстрація 18.10.2017р. вилученого майна в Держреєстрі речових прав проведена Регіональним відділенням ФДМ в Херсонській області незаконно, в порушення вимог ст.. 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ 25.12.2015р. № 1127 і грубого порушення Порядку визначення суб'єкта управління об'єктами, що повернуті у власність держави, та іншим майном, суб'єкт управління якого не визначений, затвердженого Постановою КМУ від 07.10.2015р. № 817.

28.01.2019р. до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Фонду державного майна України на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, вважаючи його прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Позивач не погоджується з твердженнями скаржника, що земельна ділянка на якій розміщені будівлі і споруди санаторію "Гопри", з 22.04.1994р. належить Дочірньому підприємству на підставі державного акта на право постійного користування землею, зазначаючи, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р. у справі №5024/1350/11 визнано право власності за державою в особі Фонду державного майна України на будівлі та споруди санаторію " Гопри", що знаходяться за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул.Леніна (Санаторна), 72 та відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Проте відповідач в порушення приписів ст. 317, 319, 1212 ЦК України та судових рішень продовжує незаконно використовувати вищезазначене державне майно, що підтверджується листом РВ ФДМУ по Херсонській області від 22.06.2018р. №01-06-02255 та актом обстеження державного майна від 21.06.2018р. На думку позивача, витребування майна з чужого незаконного володіння було здійснено з дотриманням законодавства про виконавче провадження.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник ДП «Санаторій «Гопри» підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

Представник ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» підтримував апеляційну скаргу ДП «Санаторій «Гопри» та просив її задовольнити.

Представник Фонду державного майна України проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2017р. у справі №5024/1350/2011, зокрема, визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на будівлі та споруди санаторію "Гопри" за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна, 72, що складаються з грязелікувальниці, А; поліклініки, Б; столової, В; корпусів 1, 2, 7, 8, будинку культури, Є; адмінбудівлі, Ж; червоного куточку, К; корпусу лікувальної фізкультури, Л; котельної, М; гаражу, П,Т; складу О, У, Х, Ш; трансформаторної, Р; столярного цеху, С; огорожі, 1, 2, 3. Ухвалено витребувати вказані будівлі та споруди санаторію "Гопри" на користь держави в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

11.10.2017р. будівлі та споруди санаторію " Гопри", що знаходяться за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна (Санаторна), 72 на праві власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за державою в особі Фонду державного майна України, на підтвердження чого позивачем надана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1381060765225 від 12.07.2018 р. (т.1 а.с.34)

Згідно зі статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України зазначено, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

З огляду на вказане, право власності держави в особі Фонду державного майна України на вищевказані будівлі та споруди санаторію " Гопри", що знаходяться за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна (Санаторна), 72 , що виникло на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р. №5024/1350/2011, наразі підтверджується належними і допустимими доказами і не може бути поставлене під сумнів при розгляді даної справи.

Позивач вимагає усунення перешкод у користуванні ним вказаним нерухомим майном шляхом виселення ДП «Санаторій «Гопри» з цих будівель і споруд, посилаючись на норму ст. 391 ЦК України, тобто пред'являє вимоги за негаторним позовом.

З матеріалів справи убачається, що на даний час спірне майно знаходиться у фактичному володінні ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та використовується ним, що не заперечується учасниками справи, у тому числі Фондом державного майна України.

Відповідно до Довідки, виданої ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», станом на 01.10.2018р. спірні будівлі та споруди санаторію "Гопри", а саме: грязелікувальниций корпус літ «А»; поліклініка - літ «Б»; їдальня -літ. «В»; корпуси №1,№ 2, №7, №8, будинок культури -літ. «Є»; адмінбудівля літ. «Ж»; червоний куточок - літ. «К»; корпус лікувальної фізкультури - літ «Л»; котельна - літ. «М»; гараж - літ. «П», «Т»; склад - літ. «О», «У», «Х», «Ш»; трансформаторна - літ. «Р»; столярний цех літ. «С»; огорожа №1,№ 2,№ 3 рахувалися на балансі ДП «Санаторій «Гопри».

Відповідач стверджує, що вкладав власні кошти в підтримання вказаних будівель в належному стані, ремонтував їх, підтримував збереження нерухомого майна, забезпечував цілорічну охорону, що також не заперечується позивачем.

В матеріалах справи наявні копія договору №0057ФО від 15.12.2017р. на охорону ДП «Санаторій «Гопри» та копія договору №0058КТС від 15.12.2017р. спостереження за сигналізацією термінового виклику наряду оперативного реагування охорони, укладених між ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та ПП «Омега-Херсон». Предметом договору №0057ФО є охорона ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», розташованого за адресою: Херсонська область, м.Гола пристань, сул. Санаторна 72. Предметом договору №0058КТС є спостереження сигналізації встановленої на об'єктах ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою: Херсонська область, м.Гола пристань, сул. Санаторна 72, обслуговування цієї сигналізації, а також терміновий виїзд ГОР на об'єкт у випадку встановлення ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання.

Відповідачем проводилась оплата наданих ПП «Омега-Херсон» послуг охорони та обслуговування охоронної сигналізації, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т. 2 а.с. 38-60).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Акту обстеження державного майна від 21.06.2018р. (міститься в додатках до позовної заяви ФДМУ т.1 а.с. 46), представниками Регіонального відділення ФДМ в Херсонській області проведено перевірку використання будівель та споруд санаторію «Гопри», що складаються з грязелікувальниці, А; поліклініки, Б; столової, В; корпусів 1, 2, 7, 8; будинку культури, Є; адмінбудівлі, Ж; червоного куточка, К; корпусу лікувальної фізкультури, Л; котельної, М; гаражу, П, Т; складу О, У, Х, Ш; трансформаторної, Р; столярного цеху, С; огорожі 1, 2, 3, розташованих по вул. Санаторна (Леніна), 72 у м.Гола Пристань Херсонської області, які згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р. у справі №5024/1350/2011 повернуті у власність держави в особі Фонду державного майна України за актом прийому-пердачі державного виконавця від 07.07.2017р. ВП№53283697.

Згідно вказаного акту перевіркою встановлено, що об'єкти державної власності наявні та перебувають у задовільному стані. В приміщеннях та на території санаторію «Гопри» перебуває персонал Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» ПрАТ лікувально- оздоровчих закладів України «Укрпрофоздоровниця», а також особи, які перебувають на оздоровленні. Проводяться лікувально-оздоровчі заходи. Крім того, відкриті для відвідувачів адміністративна будівля, поліклініка, грязелікувальниця, корпус лікувальної фізкультури та столова (їдальня). ДП «Санаторій «Гопри» працює, використовуючи нерухоме державне майно.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Згідно ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Також відповідно до п.2 ч.1 ст.399 ЦК України право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Матеріалами справи підтверджується та визнається позивачем, що фактичним володільцем майна наразі є ДП «Санаторій «Гопри», проте законної підстави для такого володіння, зокрема, договору з титульним власником - Фондом державного майна України, наразі немає.

Таке володіння в силу положень п.2 ч.1 ст. 399 ЦК України може бути припинено шляхом витребування майна від володільця власником, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого статтею 387 ЦК України/

Держава в особі позивача (Фонду державного майна України), будучи власником спірних будівель та споруд санаторію «Гопри», наразі фактично не володіє ними.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, господарським судом в основу такого рішення покладено постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі №5024/1350/2011, якою визнано право власності за державою в особі Фонду державного майна України на будівлі та споруди санаторію " Гопри", що знаходяться за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна (Санаторна), 72, на підставі якої в подальшому здійснено реєстрацію права власності на спірне майно за державою в особі Фонду, а також використання такого майна ДП "Санаторій "Гопри" всупереч рішення суду, що зумовлює необхідність задоволення позову про виселення.

Однак колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з вимогами ст.ст. 317, 319 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судовий захист права власності та майнових прав власників здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо речових прав на майно, як-то: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України, на підставі якої заявлені позовні вимоги, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб (володіючих невласників) про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Статтею 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння (пред'явити віндікаційний позов), предметом якого є вимога неволодіючого майном власника до особи, яка незаконно володіє цим майном, про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ перебуває у незаконному володінні іншої особи.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених ЦК України.

Віндикаційний позов захищає право власності в цілому, оскільки він пред'являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але ще фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

В даному випадку, як зі змісту позовної заяви, так з наявних у справі доказів вбачається, що Фонд державного майна України є неволодіючим власником об'єкта нерухомого майна, а саме: грязелікувальниці, А; поліклініки, Б; столової, В; корпусів 1, 2, 7, 8; будинку культури, Є; адмінбудівлі, Ж; червоного куточка, К; корпусу лікувальної фізкультури, Л; котельної, М; гаражу, П, Т; складу О, У, Х, Ш; трансформаторної, Р; столярного цеху, С; огорожі 1, 2, 3, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.Леніна (Санаторна), 72, оскільки спірною будівлею володіє і користується ДП «Санаторій «Гопри», а отже, належним способом захисту в такому випадку має бути віндикаційний позов, тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Акту прийому-передачі від 07.07.2017р. ВП №53283697 (т.1 а.с. 130-131) постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р. №5024/1350/2011 ухвалено передати у власність держави в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» будівлі та споруди санаторію «Гопри», що складаються з: грязелікувальниці, А; поліклініки, Б; столової, В; корпусів 1, 2, 7, 8; будинку культури, Є; адмінбудівлі, Ж; червоного куточка, К; корпусу лікувальної фізкультури, Л; котельної, М; гаражу, П, Т; складу О, У, Х, Ш; трансформаторної, Р; столярного цеху, С; огорожі 1, 2, 3.

Проте фактичний вступ позивача у володіння спірним майном не відбувся, що ФДМУ фактично визнається та підтверджується наданими ним же доказами щодо володіння та користування цим майном іншою юридичною особою - ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

З огляду наведеного, для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з нього ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» відповідно до ст.391 ЦК України підстави відсутні, оскільки позивачем обрано спосіб захисту порушених прав власника, що не відповідає суті порушення (неправильно обрано спосіб захисту порушеного права).

Суд першої інстанції не звернув уваги на фактичні обставини справи, що виключають можливість задоволення позовних вимог ФДМУ на підставі ст.391 ЦК України, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права і помилкового задоволення позову.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 2 ч. 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що аргументи скаржника у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість висновку колегії суддів стосовно того, що фактичним володільцем спірного майна, який несе тягар його утримання, є саме відповідач, а також у зв'язку із виконанням судового рішення у справі №5024/1350/2011 не мало місця фактичної передачі цього нерухомого майна до володіння ФДМУ.

Решта аргументів апелянта, зокрема, стосовно законності проведення за ФДМУ державної реєстрації права власності, реалізації ініціативи ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про укладення договору оренди, тощо, колегією суддів не досліджуються як такі, що не мають значення для розгляду справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи предмет спору та його підстави.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції згідно ст.277 ГПК України у зв'язку з неправильним застосуванням господарським судом норм матеріального права, що регулюють захист права власності, та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч.14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України, з Фонду державного майна України належить стягнути на користь ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 2643грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на Фонд державного майна України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України,

колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.2018р. у справі №923/695/18 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Фонду держмайна України відмовити.

Стягнути з Фонду державного майна України на користь ДП «Санаторій «Гопри» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 2643грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.286, 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18 березня 2019 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя С.В. Таран

Суддя І.Г.Філінюк