Справа: 11 а-307-2007 р.                                                 Головуюча у 1-й інст, - Крижова О.Г.

Категорія: ч.2 ст.309, ч.2 ст.3()7 КК України                                            Доповідач - Міщенко О. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12 червня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючої - Міщенко О.А. Суддів - Сачука В.І., Баглика С.П. З участю прокурора - Горбань О.В. Засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівному кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача по справі ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду від 22 березня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, судимий вироком Рівненського міського суду від 16.12.2005 р. за ч.1 ст.309 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік, засуджений

· за ч.2 ст.309 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 1 року позбавлення волі;

· за ч..2 ст.307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці без конфіскації майна.

Відповідно до ч.4 ст.71 КК України до призначеного покарання зараховано покарання, яке призначене вироком Рівненського міського суду від 16 грудня 2005 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначено ОСОБА_1 покарання у виді 1 року 5 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області 721 грн. 84 коп. судових витрат, затрачених на проведення фізико-хімічних експертиз.

Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

Цим вирокомОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 11 жовтня 2006 року, о 10 год. 00 хв., повторно, в м. Здолбунів. придбав в невстановленої досудовим слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, частину якого вжив, а решту, вагою 0,080 г. (в перерахунку на суху речовину), перевізши в м. Рівне, збув для ОСОБА_2 біля буд. № 44 по вул. Макарова за 20 грн.

8 листопада 2006 року, о 16 год. 00 хв., в м. Здолбунів,ОСОБА_1 придбав у невстановленої досудовим слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, вагою 0,147 г. (в перерахунку на суху речовину», який перевіз в м. Рівне та зберігав при собі для власних потреб, без мети збуту. Цього ж дня о 19 год. 00 хв. по вул. Відінській в м. Рівне даний наркотичний засіб був вилучений працівниками міліції.

В поданій на вирок суду апеляції державний обвинувач по справі, не оспорюючи фактичних обставин справи і кваліфікації дій засудженого, покликається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів,

особі засудженого внаслідок м'якості. Просить вирок Рівненського міського суду від

22.03.2007 р. скасувати і постановити новий вирок, призначивши покарання в межах

санкцій статей інкримінованих ОСОБА_1, а саме:

за ч.2 ст.307 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна:

за ч.2 ст.309 КК України - 2 роки позбавлення волі.

Па підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити - 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст.7І КК України до покарання за новим вироком частково приєднати не відбуту частину за попереднім вироком і остаточне покарання призначити у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, засудженого про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція державного обвинувача не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочинів ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказів, яким дана правильна юридична оцінка.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч.2 ст.309, ч.2 ст.307 КК України є вірною, що не оспорюється в апеляції.

Що стосується міри покарання, то при її призначенні суд врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, дані про особу засудженого, і обставини,  які  пом'якшують та  обтяжують  покарання.

Із матеріалів справи вбачається, щоОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, є інвалідом Ш групи, займається суспільно-корисною працею - працює столяром в ТОВ «ЛДП і будівельна компанія». Всі ці обставини у їх сукупності суд визнав такими, що дають підстави застосувати до ОСОБА_1 ст.69 КК України.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України.

Підстав для скасування вироку суду колегія суддів не вбачає. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст.71 КК України суд призначає покарання шляхом часткового або повного приєднання до призначеного покарання не відбутої частини покарання за попереднім вироком. Суд в порушення вимог закону призначив покарання шляхом поглинення покарань. Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА: Вирок Рівненського міського суду від 22 березня 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію державного обвинувача - без задоволення.

Замінити в резолютивній частині вироку слова "шляхом поглинення менш

суворого покарання більш суворим" на слова "шляхом часткового приєднання не

відбутої частини покарання".