Справа № 22-430/2007 р Головуючий суддя 1 інстанції: Сидорук Є.І.
Суддя-доповідач : Шеремет A.M.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді: Малько О.С.,
суддів: Шеремет A.M., Хилевича С.В.,
при секретарі: Томашевській І.М.
з участю ОСОБА_1, представника ТзОВ "Рівненського МЖК" - адвоката ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Житловий Комплекс», далі - ТзОВ «Рівненський МЖК», про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
встановила:
13 липня 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТзОВ «Рівненський МЖК», про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Рішенням Рівненського міського суду від 6 лютого 2007 року в позові ОСОБА_1 до ТзОВ «Рівненський МЖК» про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вказує, що висновок, до якого прийшов суд першої інстанції про те, що її звільнення було проведене у встановленому законом порядку та з дотриманням встановлених трудовим законодавством строків і при цьому її права порушені не були, суперечить матеріалам справи. Вважає, що наявність наказу про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани за невиконання нею без поважних причин трудових обов'язків, які на неї не були покладені, неможе розцінюватись судом як дотримання відповідачем встановленого порядку при її звільненні.
Судом також невірно було зроблено висновок, що постановою Рівненського міського суду про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 41 КпАП України було встановлено порушення нею трудового законодавства, оскільки дана постанова була скасована, а 13 листопада 2006 року постановою судді Рівненського міського суду адміністративна справа відносно неї закрита у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом не перевірялась наявність її вини у вчиненні правопорушення та сам факт вчинення нею правопорушення.
Зазначає також, що звільнення її з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 ДП «ЖЕРБУ» за виконання нею обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_2, які виходять за межі її трудових обов'язків, визначених контрактом, не є підставою звільнення її за ч. З ст. 40 КЗпП України,
2
оскільки дана стаття передбачає звільнення лише в разі невиконання своїх трудових обов'язків.
Судом також неправомірно було взято до уваги заяву мешканця ОСОБА_4, як підставу звільнення ОСОБА_1 з роботи, тому що дана обставина не була зазначена в наказі про звільнення.
Вказує, що наказ про її звільнення був виготовлений ще до відібрання від неї пояснень з питань, що стали підставою її звільнення.
Просила рішення Рівненського міського суду від 6 лютого 2007 року скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовільнити в повному обсязі.
В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ "Рівненський МЖК" просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 6 лютого 2007 року відхилити, оскільки позивачка ОСОБА_1 була звільнена за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків згідно закону та дотримання норм КЗпП України.
В апеляційному суді позивачка ОСОБА_1 підтримала свою апеляційну скаргу в повному обсязі.
Представник ТОВ "Рівненський МЖК" просить апеляційну скаргу відхилити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення по справі з наступних підстав.
Наказом НОМЕР_6 ОСОБА_1 звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 ДП ЖЕРБУ ТОВ «Рівненського МЖК» за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов»язків ( п. З ст. 40 КЗпП України).
Як вбачається з матеріалів справи 24 лютого 2006 року ОСОБА_1 була оголошена догана (наказНОМЕР_1) за невиконання наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Рівненського МЖК» НОМЕР_2 про забезпечення виконання припису Держенергонагляду України НОМЕР_3
2005 року. З даними наказами позивачка булла ознайомлена, накладене
дисциплінарне стягнення не оскаржувала.
Згідно п.З ст.40 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
За передбаченими п.З ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
З матеріалів справи вбачається, що підставами для видання наказу для звільнення ОСОБА_1 з роботи стали виявлені в ході перевірки ДП "ЖЕРБУ" Територіальною інспекцією праці у Рівненській області 29 травня 2006 року (після застосування до неї дисциплінарного стягнення 24 лютого 2006 року) порушення нею обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_1 ДП "ЖЕРБУ".
Актом перевірки Територіальною інспекцією праці у Рівненській області від 29 травня 2006 року та листом вищезазначеної інспекції праціНОМЕР_4
2006 року, до таких порушень віднесено проведення виплат чоловіку ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_5 з недотриманням трудового законодавства. Між тим судом
встановлено, що вказані порушення мали місце до застосування роботодавцем
стосовно позивачки першого дисциплінарного стягнення, а тому не могли
враховуватись при розірванні трудового договору на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
З цих же мотивів не може слугувати підставою для розірвання трудового договору з позивачкою наказ про покладення обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлення надбавки за виконання цих обов'язків в розмірі 50% окладу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 3 жовтня
2005 року. Крім того, відповідачем не спростовано доводи, що ці обов'язки
ОСОБА_1 фактично виконувала.
Доводи представника відповідача про те, що однією з підстав звільнення позивачки було порушення нею вимог закону при посвідченні заяви ОСОБА_4, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ця обставина, відповідно до наказу про звільнення, в якому містяться покликання на конкретні порушення вчинені позивачкою, роботодавцем не розглядалась, при звільненні до уваги не бралась.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що, звільнення позивачки відбулось з порушенням трудового законодавства.
Відповідно до вимог ст.235 КЗпП України робітники та службовці повинні бути поновлені на попередній роботі у тому випадку, якщо звільнення було проведено без законних підстав з порушенням встановленого порядку.
Працівнику чи службовцю, звільненому незаконно і поновленому на попередній роботі, сплачується за рішенням суду середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дня його звільнення, але не більше, ніж за один рік, а, якщо справа слухалась більше одного року не з вини позивача, то за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток позивачки з розрахунку двох останніх календарних місяців її роботи (відповідно до довідки НОМЕР_5, наданої відповідачем і яку не оспорює позивач) складає 975 грн.
Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені у цьому періоді.
Середньоденна заробітна плата позивачки перед розірванням з нею трудового договору складала 47 гривень 56 коп., виходячи з такого розрахунку: заробітна плата за травень 2006 року - 1150 грн. 00 коп. (20 робочих днів), заробітна плата за червень
2006 року - 800 грн. 00 коп.(21 робочий день) ((1150 грн. + 800 грн.): (20 день +21
день) = 47 грн. 56 коп.
Кількість днів вимушеного прогулу позивача з 10 липня 2006 року по 11 червня
2007 року становить 235 днів, таким чином, заробітна плата позивача за час
вимушеного прогулу складає 11176 грн. 60 коп. (47 грн. 56 коп. х 235 днів).
Відповідно до ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Колегія суддів вважає доведеним заподіяння позивачці моральної шкоди незаконним звільненням; із врахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнала позивачка, та з урахуванням інших обставин, визначає розмір її відшкодування в 1000 грн.
В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати в сумі 111 грн. 76 коп. стягуються з відповідача в доход держави.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому рішення від 6 лютого 2007 року по даній справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі.
На підставі наведеного, керуючись п. З ст. 40, ст.235, 2371 КЗпП України, ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити.
Рішення Рівненського міського суду від 6 лютого 2007 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Житловий Комплекс" про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Дочірнього
підприємства житлово-експлуатаційного-ремонтно-будівельного управління
товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжно-житловий комплекс" з 10 липня 2006 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Житловий Комплекс» на користь ОСОБА_1 11 176 грн. 60 коп. (одинадцять тисяч сто сімдесят шість гривень шістдесят копійок) плати за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 1000 грн. (одна тисяча гривень).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Житловий Комплекс» на користь держави судові витрати по справі в сумі 111 грн. 76 коп.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.