Постанова

Іменем України

11 березня 2019 року

м. Київ

справа № 475/733/17

провадження № 61-32104св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_4,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Самчишина Т. В., Лисенка П. П., Серебрякової Т. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - ПАТ «Миколаївобленерго») про визнання незаконними дій та зобов'язання поновити електропостачання.

Позов мотивовано тим, що він відповідно до договору від 06 вересня 2010 року № 107231 є споживачем електричної енергії, яку постачає ПАТ «Миколаївобленерго».

28 лютого 2017 року працівниками відповідача здійснено перевірку електричного лічильника та складений акт про порушення ним пункту 48 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕн), яке полягало в пошкоджені засобу обліку, а саме - збій дати та часу електролічильника, який працював у аварійному режимі (Т-4).

03 травня 2017 року на підставі вказаного акту та висновку експертної повірки лічильника від 27 квітня 2017 року № 35269 комісією філії ПАТ «Миколаївобленерго» Доманівського району прийнято рішення про визнання його не причетним до порушень ПКЕЕн. Однак, було прийнято рішення про донарахування спожитої електричної енергії з вересня 2016 року.

03 липня 2017 року електропостачання до будинку припинено без попередження.

Посилаючись на відсутність заборгованості за спожиту електричну енергію та порушення відповідачем пункту 27 ПКЕЕп, позивач просив про задоволення позову.

30 серпня 2017 року ПАТ «Миколаївобленерго» пред'явило до ОСОБА_4 зустрічний позов про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 899,01 грн.

Відповідач зазначав, що донарахування спожитої електричної енергії, яка не нарахована до сплати внаслідок збою програмного забезпечення лічильника здійснено в кількості 2060 кВт, що зафіксовані у «аварійному» регістрі пам'яті Т4 «004198,2», пропорційно до фактичного споживання електроенергії позивачем у відповідних періодах за тарифами диференційованими за періодами часу.

Посилаючись на викладене та те, що вказана заборгованість ОСОБА_4 не сплачена, не дивлячись на належне його попередження про відключення електроенергії, відповідач просив зустрічний позов задовольнити, у задоволенні первісного позову відмовити.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2017 року об'єднано зустрічний позов з первісним позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано незаконними дії ПАТ «Миколаївобленерго» філії Доманівського району по відключенню від електричної мережі належного ОСОБА_4 будинку по АДРЕСА_1

Зобов'язано ПАТ «Миколаївобленерго» філія Доманівського району поновити електропостачання до будинку ОСОБА_4

Стягнуто з ПАТ «Миколаївобленерго» філії Доманівського району на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 960,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ПАТ «Миколаївобленерго» в інтересах філії Доманівського району до ОСОБА_4 відмовлено.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що відключення будинку споживача від електричної мережі було здійснено безпідставно, за наявності спору, який повинен був вирішуватися в судовому порядку, а тому дії відповідача по відключенню від електричної мережі житлового будинку позивача визнав незаконними та зобов'язав його відновити електропостачання.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ПАТ «Миколаївобленерго», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не вчинилось будь-яких дій, які б свідчили про той факт, що він не дотримувався, передбаченого договором режиму використання та регулярної оплати за спожиту електричну енергію.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року в частині вирішення зустрічного позову ПАТ «Миколаївобленерго» скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення.

Зустрічний позов ПАТ «Миколаївобленерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Миколаївобленерго» 899,01 грн заборгованості за спожиту електроенергію та судовий збір.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Задовольняючи позов ПАТ «Миколаївобленерго», апеляційний суд виходив із того, що зустрічні позовні вимоги доведено належними та допустимими доказами у справі, які позивачем ОСОБА_4 не спростовано.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просив скасуватирішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року в частині позову ПАТ «Миколаївобленерго» та залишити в силі в цій частині рішення районного суду, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції вдався до переоцінки доказів у справі, рішення суду не відповідає встановленим обставинам. Зокрема, експертизу засобу обліку у порушення прав ОСОБА_4 як споживача було проведено без його участі, а тому вона не може бути належним та допустимими доказом у справі.

Відповідач не надав суду будь-яких даних, які б свідчили про те, з якого часу лічильник почав працювати у аварійному режимі та на власний розсуд встановив дату з 25 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року.

В частині позову ОСОБА_4 рішення апеляційного суду не оскаржується і в касаційному порядку не переглядається (стаття 400 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи.

У січні 2018 року ПАТ «Миколаївобленерго» подало до суду відзив на касаційну скаргу в якому зазначив, що висновки апеляційного суду про те, що засіб обліку, встановлений у ОСОБА_4 працював в аварійному режимі Т4, ознак втручання споживача у роботу приладу обліку не виявлено, у зв'язку з чим комісією ПАТ «Миколаївобленерго» було прийнято рішення не проводити розрахунок за Методикою та здійснити донарахування спожитої електроенергії в кількості 2060 кВт/год, пропорційно до фактичного споживання електроенергії у відповідних періодах, так як споживач сплачував за спожиту електроенергію за тарифами, диференційованими за період часу.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Доманівського районного суду Миколаївської області.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року касаційна скарга разом з матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:

Суди встановили, що прилад обліку, встановлений у ОСОБА_4, працював в аварійному режимі Т4. Ознак втручання споживача у роботу приладу обліку не виявлено. Через несправність споживання електроенергії обліковувалось не в повному обсязі, у зв'язку з чим комісією ПАТ «Миколаївобленерго» було прийнято рішення не проводити розрахунок за Методикою та здійснити донарахування спожитої електроенергії в кількості 2060 кВт/год, пропорційно до фактичного споживання електроенергії у відповідних періодах, так як споживач сплачував за спожиту електроенергію за тарифами, диференційованими за період часу.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини:

Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією для населення від 26 липня 1999 року № 1357 (далі -Правила).

За правилами вищевказаної статті, споживач зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Відповідно до пункту 48 Правил споживач несе відповідальність перед енергопостачальником за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.

Згідно абз. 8 пункту 21 Правил у разі проведення побутовим споживачем розрахунків за спожиту електричну енергію згідно з показами встановленого на його об'єкті багатозонного засобу обліку обсяг спожитої електричної енергії визначається відповідно до питомої ваги обсягу електричної енергії, що спожита у відповідній зоні доби протягом розрахункового періоду, до загального обсягу спожитої електричної енергії в цьому періоді.

Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги:

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4 як власник житлового будинку по АДРЕСА_1 повинен відшкодувати ПАТ «Миколаївобленерго» вартість фактичного споживання електроенергії у відповідних періодах, так як у зв'язку із тим, що прилад обліку працював у аварійному режимі Т4 споживання електроенергії обліковувалось не в повному обсязі.

При цьому оскільки втручання споживача у роботу приладу обліку не виявлено, комісією ПАТ «Миколаївобленерго» було прийнято рішення не проводити розрахунок за Методикою та здійснити донарахування спожитої електроенергії в кількості 2060 кВт/год, пропорційно до фактичного споживання електроенергії у відповідних періодах.

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи ОСОБА_4 про те, що експертизу облікового приладу було проведено з порушенням його прав як споживача необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи. Зокрема ПАТ «Миколаївобленерго» повідомляло та запрошувало позивача на проведення зчитування первинної бази даних приладу обліку у його присутності на 25 квітня 2017 року, на яку останній не з'явився.

Суду не надано доказів на спростування доводів ПАТ «Миколаївоблнерго» щодо неправомірності нарахування заборгованості за спожиту електроенергію.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки підстави для його скасування відсутні.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 01 грудня 2017 року зупинено виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року до закінчення касаційного провадження.

Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховних Суд поновлює виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська