Справа № 2-26/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 січня 2010 року                             смт.Любар

    Любарський районний суд Житомирської області

                в складі: головуючого-судді      І.І.Замеги

               при секретарі      Л.І.Сороці

              розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яку представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Глезненської сільської ради про визнання права власності на будинок, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка вказує на те, що 11 вересня 2005 року в с.Глезне Любарського району Житомирської області помер її батько – ОСОБА_5. Згідно з чинним цивільним законодавством, вона являється спадкоємицею його майна, серед якого є будинок з господарськими будівлями за №2 по вул.Лісовій в с.Глезне Любарського району. Спадкоємцями майна померлого є також її мати та брат – відповідачі по справі, які від спадщини відмовилися на її користь. Вищезазначене домогосподарство по завершенню будівництва в 1960 році було зареєстровано в Глезненській сільській раді, про що свідчить відкриття особового рахунку №76. Іншої процедури реєстрації новоствореного майна на той час не було. За даними органу місцевого самоврядування, дане домогосподарство до самочинно забудованих не відноситься, однак оформити спадщину вона не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок за вищевказаною адресою, а тому вона вимушена звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності на успадковане майно в порядку спадкоємства за законом.

У судовому засіданні  представник позивачки ОСОБА_2 заявлені  вимоги своєї довірительки підтримав у повному об”ємі.

        Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у попереднє судове засідання не з»явилися, однак у поданих до суду письмових заявах вказали, що не заперечують проти задоволення позову і просять справу розглядати за їх відсутності.

            Представник Глезненської сільської ради у попереднє судове засідання не з”явився, однак у поданій до суду довідці зазначив, що проти задоволення позовних вимог позивачки не заперечує та просить розглянути справу за його відсутності.

Оскільки відповідачі визнали позов повністю, визнання позову не суперечить закону і не порушує прав та інтересів інших осіб, суд ухвалив винести рішення про задоволення позову у попередньому судовому засіданні.

            Вислухавши пояснення представника позивачки та розглянувши матеріали справи суд приходить до слідуючого:

З свідоцтва про народження серії І-ТП №346601 вбачається, що 11 червня 1977 року в с.Глезне Любарського району сім»ї ОСОБА_5 та ОСОБА_3 народилася дочка – ОСОБА_1.

    11 вересня 2005 року в с.Глезне Любарського району Житомирської області  помер батько позивачки – ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про його смерть серії І-ТП №026791.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на його майно, спадкоємцем якого є позивачка – дочка покійного, оскільки відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив. Брат позивачки – ОСОБА_4 та її мати – ОСОБА_3 від спадщини відмовилися на її користь, що стверджується їхніми письмовими заявами, які містяться в матеріалах справи.    

Покійному ОСОБА_5 було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,48 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, що стверджується рішенням виконавчого комітету Глезненської сільської ради Любарського району від 28 грудня 1993 року. Вказана земельна ділянка була передана спадкодавцю відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» і це рішення не скасовано та не переглянуто, а відповідно, право приватної власності на земельну ділянку не припинено.  

Довідка №984 від 18.12.2009 року, видана виконкомом Глезненської сільської ради Любарського району вказує на те, що ОСОБА_5 з 1960 року проживав у власному будинку за адресою с.Глезне вул.Лісова,2 Любарського району, який по завершенню будівництва був зареєстрований в Глезненській сільській раді шляхом відкриття особового рахунку №76 в погосподарській книзі №25 за 1960 рік, однак правовстановлюючі документи на будинок не виготовлялися. Зазначене домогосподарство не відноситься до самочинно забудованих.

З довідки №451 від 15.12.2009 року, виданої Бердичівським МБТІ вбачається, що на будинок, який розташований по вулиці Лісовій,2 в с.Глезне Любарського району правовстановлюючі документи не зареєстровані, а користувачем даного будинку є ОСОБА_1.

Відповідно до довідки №8 від 15 січня 2010 року, виданої Любарською державною нотаріальною конторою, за наявними у нотаріальній конторі відомостями після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа за заявою ОСОБА_1.

            Відповідно до ст.346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, а відповідно до ст.331 ЦК України – право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що житловий будинок 1960 року забудови по вул.Лісовій,2 в с.Глезне Любарського району за матеріалами Глезненської сільської ради рахувався за померлим ОСОБА_5, а позивачка є спадкоємицею майна свого батька за законом, інші спадкоємці від прийняття спадщини відмовилися на її користь, тому враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

            Керуючись ст.ст.10, 60, 130 ч.4, 174 ч.4, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст.25, 30, 321, 328, 331, 346, 376, 381, 1268 ЦК України,

Суд, -

Р І Ш И В:

            Визнати за спадкоємицею – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою України, в порядку спадкоємства за законом по смерті батька - ОСОБА_5, який помер 11 вересня 2005 року в с.Глезне Любарського району Житомирської області, право власності на житловий будинок №2 по вулиці Лісовій в селі Глезне Любарського району Житомирської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Суддя                     І.І.Замега