РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„08" червня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.,
суддів: Девляшевського В.А., Горблянського Я.Д.,
секретаря Юрків І.П.,
адвоката ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду від 19 березня 2007 року, -
встановила:
Рішенням Снятинського районного суду від 19.03.2007 року зобов'язано ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ПАП „Волідар" повернути ОСОБА_9. 12 голів лошат, ОСОБА_10. - одне лоша, ОСОБА_11. - одне лоша.
Стягнуто з відповідачів в рівних частках в користь ОСОБА_10. та ОСОБА_11. по 30 грн. кожному сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з ПАП „Волідар" в користь держави 21 грн. 24 коп. судового збору.
На дане рішення ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що висновки суду не відповідають зібраним доказам по справі.
Апелянт зазначила, що судом першої інстанції не досліджувалось питання власності на спірне поголів'я та вікова ідентифікація переданого поголів'я коней.
Зібрані по справі докази свідчать, що основна маса молодняка коней народжена до 2004 року, що має важливе значення, оскільки відповідно до ст. 133 ЦК Української РСР приплід належав власникові речі.
Все поголів'я коней знаходилось в оренді у ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідно до договору від 27.03.2001 року.
Крім того, апелянт посилається на те, що право ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1" на молодняк не підтверджено відповідною зоотехнічною документацією.
Необгрунтовано суд зобов'язав відповідачів повернути 14 голів лошат, в той час як згідно акту від 07.12.2005 року ними вилучено 10 лошат.
Посилаючись на викладені обставини, апелянт просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Справа №22-ц-698/2007р. Головуючий у І інстанції Потятинник Р.Ю.
Категорія 5 Доповідач Пнівчук О.В.
2
Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_9., ОСОБА_10. та ОСОБА_11. про повернення їм поголів'я коней (молодняка) в загальній кількості 14 голів, суд першої інстанції виходив із того, що спірне поголів'я коней не є власністю пайовиків, а тому вони не мали права вилучати дане поголів'я коней.
Разом з тим, такий висновок суду не відповідає зібраним доказам по справі.
Відповідно до договору передачі майна від 27 березня 2001 року співвласники майна, що належить їм на праві спільної часткової власності, передали належне їм майно ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1" в оренду строком на 5 років (а.с. 54-58).
За актом приймання-передачі майна від 27.03.2001 року було проведено приймання-передача майна пайового фонду пайовиків колишньої агрофірми „Галичина" до ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с. 14-27). В переліку переданого майна пайового фонду за НОМЕР_1 зазначено коні робочі, кобили племінні, коні племінні загальною вартістю 24798 грн.
Як представник ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1", так і відповідачі по справі в судовому засіданні ствердили, що всього ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1" передано 59 голів коней, з яких 20 голів на погашення кредиторської заборгованості. Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору є поголів'я коней - молодняк в кількості 14 голів.
Відповідно до ст. 133 ЦК України (в редакції 1963 року), що діяв на час укладання договору оренди плоди, приплід тварин, доходи, що приносять речі, належать власникові речі, коли інше не встановлено законом або договором власника з іншою особою.
Оскільки в договорі про оренду майна пайового фонду від 27.03.2001 року не обумовлено питання щодо права власності на приплід, то власниками народжених у ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1" лошат є власники майнових паїв.
ОСОБА_9., ОСОБА_10. та ОСОБА_11. пред'явили позов про повернення їм поголів'я коней (молодняка) із чужого незаконного володіння.
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_9. зокрема, посилається на те, що в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі - приватною агрофірмою „ІНФОРМАЦІЯ_1" йому передано по накладній 12 штук лошат на загальну суму 14964 грн., ОСОБА_11. та ОСОБА_10. по одному лошаті в рахунок заробітної плати на суму відповідно 839 грн. та 1194 грн.
Позивачі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не представили суду належних доказів того, що передані їм коні утримувалися в конюшні ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1".
ОСОБА_9., посилаючись на акт звірки розрахунків станом на 01.06.2005 року, не представив суду доказів щодо наявності будь-якого боргу ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1" перед ним. Посилання ж суду першої інстанції щодо наявності боргу ОСОБА_9. по заробітній платі не грунтується на зібраних доказах по справі.
На думку колегії суддів, не заслуговують на увагу посилання позивачів на те, що передані їм лошата утримувались в конюшні, яку ОСОБА_9. орендував у ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1".
Із представленого договору оренди майна від 02.07.2003 року, укладеного між ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1" та підприємцем ОСОБА_9. вбачається, що ОСОБА_9. орендував приміщення ковбасного цеху та стайню для виробництва ковбасних виробів та утримання коней (а.с. 12).
Разом з тим, встановлено, що поголів'я коней, яке утримувалось в стайні належало власникам майнових паїв.
Судом встановлено, що на ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1" не велась належним чином зооветеринарна документація, а накладні про передачу лошат ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у лошат не містять даних, за якими можна було б визначити, які саме лошата їм передані, їхній вік.
Відповідно до ст. 775 ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004 року, наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю переданою у найм.
Судом не здобуто доказів того, що передані позивачам лошата народжені після 01.01.2004 року.
3
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_9., ОСОБА_10. та ОСОБА_11. про повернення їм майна із чужого незаконного володіння, оскільки вони не довели, що являються добросовісними набувачами лошат, які були відповідачами вилучені із стайні ПАФ „ІНФОРМАЦІЯ_1".
А тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі ст. 133 ЦК України в редакції 1963 року, ст. ст. 387, 388, 775 ЦК України, керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2. задовольнити.
Рішення Снятинського районного суду від 19.03.2007 року скасувати. Ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11. про повернення майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.