печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12831/19-ц

Строк проведення судового засідання ___ дн.

Строк розгляду справи ______ дн.

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO. 1 PLC)», про визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява про визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

13 березня 2019 року визначено суддю для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII ЦПК України, та того ж дня передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Суддя, розглянувши матеріали позовної заяви, приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог про скасування записів у Державному реєстрі речових прав на квартиру АДРЕСА_1, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.

Стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду з вимогою про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 21 ЦК України встановлено загальний порядок визнання судом незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, а також нормативно-правових актів, виданих органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, до адміністративної юрисдикції не належить розгляд справ, якщо у спірних відносинах вбачається спір про право.

Позивачем за цим позовом є власник, право власності якого порушено виданням актів указаним органом. Відповідачем за цим позовом є згідно з положеннями ст. 393 ЦК України орган державної влади.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено ст. 19 ЦПК України згідно якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають в цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, шли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дій), дій чи бездіяльності.

Аналіз змісту ст. 19 ЦПК України та ст. 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 цього закону передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Підставами виникнення спірних правовідносин стало прийняття рішення державним реєстратором про реєстрацію права власності на садовий будинок та, як наслідок, скасування внесених до державного реєстру запису про договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги та про заборону відчуження.

Аналогічні правові позиції висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 910/8424/17 та від 28 листопада 2018 року у справі №490/5986/17.

З огляду на викладене суддя вважає, що у вказаній частині позовних вимог виникли саме публічно-правові відносини, так як, приватний нотаріус, як державний реєстратор діє як суб'єкт владних повноважень, дії якого щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права, оскільки, спір у цій частині позовних вимог стосується проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а не підстав набуття такого права, та не є спором про право, та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства з огляду на те, що спір виник внаслідок виконання приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. владних управлінських функцій та має публічно-правовий характер.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, вбачається, що вирішення позову ОСОБА_1 в частині скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а відтак у відкритті провадження слід відмовити.

При цьому, позивачу слід роз'яснити про його право на судовий захист впорядку адміністративного судочинства.

Підстав для відмови у відкритті провадження у справі або для повернення позовної заяви в частині вимог щодо визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів з наданих суду матеріалів не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 32, 33, 34, 174-177, 184, 187-192, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO. 1 PLC)», про визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів.

Розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін на 20 квітня 2019 року о 15:15 год. у приміщенні Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 4, під головуванням судді Писанця В.А.

Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Позивач не пізніше десяти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу і суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Відповідач не пізніше десяти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу, і суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалу в частині відмови у відкритті провадження може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Суддя В.А. Писанець