Справа № 2  -  736/2010

РІШЕННЯ    

і м е н е м   УКРАЇНИ

09 лютого   2010 року                         місто Сімферополь

    Центральний районний суд  м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі Боровікової І.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності

встановив:

    Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення честі та гідності, мотивуючі свої вимоги тією обставиною, що вона мешкає за адресою м. Сімферополь вул.. Червоноармійська, 64. По сусідству з нею мешкає ОСОБА_2 та ОСОБА_3, колишній чоловік ОСОБА_3 – ОСОБА_4  її побив та вона звернулася з відповідною заявою до Центрального РВ МВС України в АРК. В травні 2009 р. вона ознайомилася  з відказним матеріалом  № 1112\07 від 13.03.2007 р.  та встановила, що там є пояснення ОСОБА_2 від 21.03.2007 р., в яких вказано, що позивача  має «склочний характер, постійно судиться з усіма жильцями дому». Вказану обставину було покладено в основу рапорту співробітника Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АРК. Таким чином вважає, що вказані висловлювання відповідачки пробрели офіційний статус, що порочить її честь та гідність, спотворює суть побиття позивачки ОСОБА_4 Просить суд зобов’язати відповідачку надати до суду докази її сутяжнічества, визнати пояснення ОСОБА_2 від 21.03.2007 р. не відповідаючи ми дійсності, зобов’язати відповідачку письмово повідомити  до Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АРК про лживий характер її пояснень від 21.03.2007 р. з наданням копії цієї заяви позивачці.

    Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі,  наполягала на їх задоволенні. Крім того просила стягнути з відповідачки на її користь понесені судові витрати у розмірі 91 грн.

    Відповідачка до судового засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, згідно з вимогами ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в її відсутність.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши відказной матеріал № 1112, суд доходить до висновку, що позовні вимоги заснована на Законі та підлягає частковому задоволенню.

    Судом встановлено, що в рамках перевірки  заяви ОСОБА_1, позивачки по даній справі, ст.. УІМ Центрального РВ СМУ ОСОБА_5 21.03.2007 р.  була опитана відповідачка, яка в свої поясненнях вказала, що ОСОБА_1  «має склочний характер, постійно судиться з усіма жильцями нашого двору».

    Відповідно до вимог ст. 297 ЦК України к ожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з  позовом  про
захист її гідності та честі.  

        П ід гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи  в  очах  оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим  уявленням  про  добро  і  зло.

    Ю ридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення  позову,  є  сукупність  таких обставин:  а)  поширення інформації,  тобто доведення її до відома
хоча б одній особі у  будь-який  спосіб;  б)  поширена  інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи,  тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;  г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права,  тобто або завдає шкоди  відповідним  особистим  немайновим благам,  або  перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

    Під поширенням інформації слід розуміти:  опублікування її  у пресі,  передання  по радіо,  телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;  поширення  в  мережі  Інтернет  чи  з використанням    інших    засобів   телекомунікаційного   зв'язку; викладення в характеристиках,  заявах,  листах,  адресованих іншим особам;  повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

    Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація,  поширена  про особу,  вважається недостовірною,  якщо особа,  яка  її  поширила,  не  доведе  протилежного   (презумпція добропорядності).  Негативною  слід  вважати  інформацію,  в  якій стверджується  про  порушення  особою,   зокрема,   норм   чинного законодавства,  вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів  моралі,  загальновизнаних  правил  співжиття,  неетична поведінка  в особистому,  суспільному чи політичному житті тощо) і яка,  на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
          Спростування поширеної   недостовірної   інформації   повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

    Судом встановлено, що відповідачка не довила суду, що викладена нею інформація в поясненнях від 21.03.2007 р.  щодо позивачки відповідає дійсності.

    Суд доходить до висновку, що викладені в поясненнях відповідачки свідомості щодо позивачка яка набито «має склочний характер, постійно судиться з усіма жильцями нашого двору». Не є оціночним судженням, думкою, переконанням, критичною оцінкою певних фактів і недоліків, а є фактичне образою та висловлюванням, яке не містить фактичних даних та не може судом бути витлумачені, як такі, що містять фактичні данні.

    На думку суду, не підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо зобов’язання відповідачки надати до суду докази її сутяжнічества, оскільки вказана вимога відноситься до надання доказів сторонами під час судового засідання, та після розгляду справи по суті  надання доказів суду діючим законодавством не встановлено.

    Також, на думку суду не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині визнання усіх пояснень відповідачки від 21.03.2007 р.  не відповідаючи ми дійсності, оскільки в позовної заяві йде річ щодо захисту честі та гідності щодо висловлювання відповідачки відносно «склочного характеру, та яка постійно судиться з сусідами» відносно позивачки, тобто вказані вимоги виходять за межи позову.

    Спростування має  здійснюватися у такий самий спосіб,  у який  поширювалася   недостовірна   інформація.   У   разі,   якщо спростування  недостовірної  інформації  неможливо  чи  недоцільно здійснити у такий же спосіб,  у який вона була поширена,  то  воно повинно  проводитись у спосіб,  наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
    Суд вважає за необхідне зобов’язати відповідачку у місячний термін спростувати у письмової формі на адресу Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АРК відомості щодо позивачки ОСОБА_1, а саме які були викладені в поясненнях від 21.03.2007 р. відказного матеріалу « 1112 Центрального РВ СМУ ГУ МВС України щодо «склочного характеру, та яка постійно судиться з сусідами».

      На думку суду, вимоги позивача щодо зобов’язання відповідачки надіслати позивачу копію вказано заяви не засновані на вимогах закону та задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

    На підставі ст.ст. 277, 297, 299 ЦК України,  керуючись  ст.ст. 10,11, 60,  88, 208-209, 212-215     ЦПК України, суд

                                                              ВИРІШИВ :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про захист честі та гідності – задовольнити частково.

    Визнати відомості, що вказані відповідачкою ОСОБА_2 в поясненнях від 21.03.2007 р. відказного матеріалу № 1112 Центрального РВ СМУ ГУ МВС України щодо « склочного характеру » позивачки ОСОБА_1, «яка постійно судиться з сусідами»   – недостовірними.

    Зобов’язати відповідачку ОСОБА_2 у місячний термін спростувати у письмовій формі на адресу Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АРК відомості щодо позивачки ОСОБА_1, а саме які були викладені поясненнях від 21.03.2007 р. відказного матеріалу № 1112 Центрального РВ СМУ ГУ МВС України щодо  « склочного характеру та яка постійно судиться з сусідами».  

    ОСОБА_1 в решті заявлених вимог – відмовити.    

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 91 грн.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомиться 12.02.2010 р.          

    Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Криму через Центральний районний суд  м . Сімферополя    шляхом подачі  в 10 – денний  строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів  апеляційної скарги.

Суддя: