Справа № 686/11273/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2019 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:        

головуючого - судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Ніколайчук А.В.

представника позивача ОСОБА_1        

представника відповідача (ОСОБА_2М.) - ОСОБА_3, представника ГУ Держгеокадастру - ОСОБА_4, представника Олешинської сільської ради - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТДВ «Олешинське» до Олешинської сільської ради, ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_2 про скасування рішення сільської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку, зустрічний позов ОСОБА_2 до ТДВ «Олешинське», третя особа Олешинська сільська рада про скасування державного акту про право колективної власності на земельну ділянку,-

встановив:

       27 травня 2016 року ТзДВ «Олешинське» звернулося до суду із позовом до Олешинської сільської ради, ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_2 про скасування рішення сільської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку. В якому просить скасувати рішення Олешинської сільської ради № 7 від 20 липня 2009 року в частині передачі у власність гр. ОСОБА_6 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0855 га (кадастровий номер 6825085100:01:002:1286). Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0855 га серії ЯИ № 116813, зареєстрованого 25 листопада 2009 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010974300765 на ім’я ОСОБА_6

       Позовна заява мотивована тим, що 29 лютого 2000 року рішенням Олешинської сільської Ради № 13 Відкритому акціонерному товариству «Олешинське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано 3045,2 га землі згідно з планом. На підставі вказаного рішення сільської ради, та розробленої на основі нього у встановленому порядку технічної документації, 29 лютого 2000 року Олешинською сільською Радою для ВАТ «Олешинське» було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 41. 15 листопада 2015 року ТДВ «Олешинське» звернулося до ФОП ОСОБА_7 із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розташованої на території с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області, яка була виділена ТДВ «Олешинське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на якій розташовано об’єкти цілісного майнового комплексу. Місцерозташування земельної ділянки, яка перебуває у власності ТДВ «Олешинське» з 2000 року згідно виданого правовстановлюючого документа (державного акта серії ХМ № 41) є незмінним. Таким чином, починаючи з 29 лютого 2000 року у ТДВ «Олешинське» перебуває у власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (несільськогосподарські угіддя - господарський двір) площею 7,1 га, на якій розташовані належні на праві власності ТДВ «Олешинське» об’єкти нерухомого майна, яка розташована на території с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області по вул. Центральна, 12/1.

       Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Однак, під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру було з’ясовано, що частина земельної ділянки площею 0,0855 га, без вилучення її у ТДВ «Олешинське», неправомірно переведена Олешинською сільською радою у приватну власність ОСОБА_6 А саме, рішенням Олешинської сільської ради № 7 від 20 липня 2009 року ОСОБА_6 було передано безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0855 га. На підставі вказаного рішення Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_6 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку. За таких умов, вищевказане рішення Олешинської сільської ради щодо передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0855 га підлягає визнанню незаконним, а державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825085100:01:002:1286, виданий на підставі вказаного рішення підлягає визнанню недійсним, оскільки вказана земельна ділянка ще у 2000 році була отримана ТДВ «Олешинське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а жодного рішення суду щодо припинення права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,1 га, яка розташована по вул. Центральна, 12/1 в с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області та належить ТДВ «Олешинське» на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ зареєстрованого 29 лютого 2000 р. в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 41, не приймалося. За таких умов, вищевказаним рішенням Олешинської сільської ради було неправомірно позбавлено ТДВ «Олешинське» права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У зв’язку із реєстрацією в державному земельному кадастрі земельної ділянки на підставі вищевказаного рішення Олешинської сільської ради № 7 від 20 липня 2009 року ТДВ «Олешинське» не має можливості провести державну реєстрацію належної Товариству земельної ділянки. Крім того, вказаним рішенням сільської ради передано у власність земельні ділянки колективної власності, які передбаченні лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, але в ніякому разі для ведення особистого селянського господарства громадянами. А тому позов просить задовольнити.

       Ухвалою судді від 15 червня 2016 року відкрито провадження у справі.

       Представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду додаткові пояснення, в яких він зазначає, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017 у по справі № 924/31/17 встановлено, що: «Державний акт на право колективної власності на землю виданий 29.02.2000 року ВАТ «Олешинське» не є належним та допустимим доказом права власності Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" на земельну ділянку площею 7,1 га, оскільки Державний акт було видано ВАТ «Олешинське» на земельну ділянку площею 3045,2 га., яка після розпаювання змінилася в розмірах, межах та конфігурації, а відтак є іншим об’єктом.»

       Представником Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подано відзив на позовну заяву, в якій зазначено що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Головне управління та його структурні підрозділи не здійснювали діяльності, спрямованої на порушення законних прав та свобод позивача, у зв’язку з чим заперечують проти позовних вимог в частині визначення співвідповідачем Головного управління.

       12 вересня 2016 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ТДВ «Олешинське», третя особа Олешинська сільська рада про скасування державного акту про право колективної власності на земельну ділянку, в якому просить припинити право колективної власності ВАТ «Олешинське» на земельну ділянку площею 3045,2 га, посвідчене державним актом про право колективної власності на землю серії ХМ від 29 лютого 2000 року, який виданий Олешинською сільською радою Хмельницького району та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 41. Скасувати державний акт про право колективної власності на землю серії ХМ від 29 лютого 2000 року, який виданий Олешинською сільською радою Хмельницького у та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 41.

       Свої вимоги мотивує тим, що 2 червня 2014 року ОСОБА_6 померла, спадкоємцем всього її майна є ОСОБА_2 Також ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.07.2016р. належить земельна ділянка площею 0,0855 га, кадастровий номер -525085100:01:002:1286, яка знаходиться в с.Олешин Олешинської сільської ради. Право власності на дану земельну ділянку не визнається ТДВ «Олешинське». Вважає, що право колективної власності ТДВ «Олешинське» згідно державного акту про право колективної власності на землю ХМ від 29 лютого 2000 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 41 підлягає припиненню, оскільки ВАТ «Олешинське» було створено в процесі приватизації Державного підприємства радгосп «Олешинський». В подальшому землі передані у колективну власність ВАТ «Олешинське» були розпайовані. Пунктом 1 Указу Президента № 720/95 від 08.08.95р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. За ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Отже, право власності на земельні ділянки розпайованими із земель ВАТ Олешинське» згідно із державним актом про право колективної власності на землю серії ХМ від 29 лютого 2000 року, перейшло до фізичних осіб - членів учасників ВАТ «Олешинське» за списком, який є невід’ємною частиною вищевказаного державного акту. Зазначає, що після проведення розпаювання земель колективної власності ВАТ «Олешинське», зацікавлені особи можуть отримувати лише в оренду і лише поділені (не витребувані) земельні ділянки в їх разі наявності. А право власності на розпайовані земельні ділянки може набуватися ТДВ «Олешинське» лише відповідно до -діючогого законодавства, а саме шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно правовими угодами. У разі, якщо після розпаювання всіх сільськогосподарських угідь ВАТ «Олешинське» і залишились деякі несільськогосподарські угіддя, що з певних причин також і не ввійшли до земель запасу, ТДВ «Олешинське» могло ставити питання про їх переоформлення виключно шляхом видачі нового державного акту про право власності на землю. На сьогоднішній день взагалі відсутні підстави знаходження у ТДВ «Олешинське» державного акту про право колективної власності, який фактично йому не належить, та підлягав поверненню для зберігання в архіві повноважного органу. Також, ТДВ «Олешинське» створено шляхом перетворення з ВАТ «Олешинське». З дати державної реєстрації перетворення, а саме 21.02.2012р. ВАТ «Олешинське» як юридичну особу припинено. Після реорганізації новоствореній юридичній особі необхідно було звернутися із клопотанням до відповідного органу влади для отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, з урахуванням їх компетенції, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, з метою переоформлення земель колективної власності, які могли залишитися після розпаювання. Таким чином, право колективної власності ВАТ «Олешинське» було припинено, а державний акт про право колективної власності на землю серії ХМ від 29 лютого 2000 р. підлягав поверненню до архіву державного органу земельних ресурсів. З огляду на вищезазначене, правовідносини власності на землю регулюються нормами цивільного та земельного законодавства, якими не передбачено автоматичного переходу прав на земельну ділянку в порядку правонаступництва, а визнання за позивачем права власності можливе лише за наявності у нього передбачених статтею 26 Земельного кодексу України документів. Отже, ТДВ «Олешинське», будучи правонаступником цивільних прав і обов'язків ВАТ «Олешинське», не набуло права колективної власності на ділянку загальною площею 3045,2 га, яке було закріплене державним актом про право колективної власності на землю серії ХМ від 29.02.2000 року саме за ВАТ «Олешинське», у зв’язку із чим у ТДВ «Олешинське» відсутні як документи, з одержанням яких законодавство пов'язує виникнення права на землю, так і докази, які б свідчили про переоформлення на себе такого права власності після припинення ВАТ «Олешинське». Окремо потрібно звернути увагу на те, що ТДВ «Олешинське» як юридична особа яку створено у 2012 році, не може бути власником земельної ділянки колективної форми власності. ТДВ «Олешинське» як юридична особа яку створено у 2012 році, не може ставити питання про переоформлення на себе права колективної власності ВАТ «Олешинське» на землю згідно державного акту серії ХМ від 29.02.2000 р, оскільки право власності виникає з моменту його державної реєстрації, а діюче законодавство не містить поняття «колективної власності», а юридичні особи можуть виступати лише суб’єктами права приватної власності на землю. Отже, станом на теперішній час у ТДВ «Олешинське» так і не виникло жодних прав на земельні ділянки згідно державного акту про право колективної власності на землю серії ХМ від 29.02.2000 року, виданому ВАТ «Олешинське», оскільки за ст..ст.125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Земельна ділянка згідно державного акту про право колективної власності на землю серії ХМ від 29.02.2000 року, виданому ВАТ«Олешинське», після проведеного розпаювання немає установлених меж, її площа та місце розташування невідомі, а права щодо неї так і не визначені. А тому позов просить задовольнити. (а.с. 44-51 т.1).

       Ухвалою суду від 13.09.2016 р. об’єднано з одне провадження первісний та зустрічний позов.

       Ухвалою суду від 27.03.2017 р. у справі призначено земельно технічну експертизу, яка не була проведена у зв’язку із несплатою вартості такої.

       Ухвалою суду від 12.12.2017 р. у справі направлено повторно ухвалу суду від 27.03.2017 р., якою призначено земельно технічну експертизу

       В матеріалах справи наявні заперечення ТзДВ «Олешинське» на зустрічний позов, в яких представник вказує, що зустрічний позов є безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки право власності на земельні ділянки ТзДВ «Олешинське» було зареєстровано у порядку, який існував до 01.01.2013 р. та є дійсним. Відповідно до установчих документів ТзДВ «Олешинське» є правонаступником усіх прав та обов’язків ВАТ «Олешинське» в тому числі і права власності на спірну земельну ділянку, яке не припинено. (а.с. 72-73 т.1).

       Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив задовольнити з підстав наведених у позові. Щодо задоволення зустрічного заперечив, мотивуючи тим, що земля була набута законно.

       Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні первісного позову, мотивуючи тим, що Державний акт на право колективної власності на землю виданий 29.02.2000 року ВАТ «Олешинське» не є належним та допустимим доказом права власності Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" на земельну ділянку площею 7,1 га, оскільки Державний акт було видано ВАТ «Олешинське» на земельну ділянку площею 3045,2 га., яка після розпаювання змінилася в розмірах, межах та конфігурації, а відтак є іншим об’єктом. Щодо зустрічного позову, то такий просив задовольнити з підстав наведених у зустрічному позові.

       Представник Олешинської сільської ради у судове засідання з’явився, підтримав первісний позов та заперечив проти зустрічних вимог.

       Представник ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області в судовому засіданні заперечив щодо задоволення первісного позову, мотивуючи тим, що вони жодним чином не порушили права позивача.

       Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що в задоволенні первісного та зустрічного позову слід відмовити.

       Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи  правосуддя,  суд  захищає  права, свободи  та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

       Судом встановлено, що 29 лютого 2000 року рішенням Олешинської сільської Ради № 13 Відкритому акціонерному товариству «Олешинське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано 3045,2 га землі згідно з планом. На підставі вказаного рішення 29 лютого 2000 року Олешинською сільською Радою для ВАТ «Олешинське» було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 41. (а.с. 5-6 т.1, ас. 89-98 т.2).

       Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Олешинське» 16.01.2012 р. затверджено передавальний акт станом на 21.12.2011 р. внаслідок реорганізації, шляхом перетворення АТ «Олешинське» правонаступником стає ТзДВ «Олешинське». Зареєстровано статут.(а.с. 33- 47).

Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у Хмельницькому районі прийнято рішення 23.03.2015 р. про відмову ТДВ «Олешинське» у внесені відомостей до Державного земельного кадастру на підставі невідповідності поданих документів, а саме перетин з ділянкою, кадастровий номер 6825085100:01:002:1286, площа співпадає на 2,5844 %. (ас.28 т.2).

В комунальну власність Олешинської сільської ради належна земельна ділянка ТДВ «Олешинське» не передавалася, що вбачається із листів Олешинської сільської ради від 25.11.2015 р. № 484 та від 24.03.2015 р. № 85 (а.с. 13,14 т.1).

15 листопада 2015 року ТДВ «Олешинське» звернулося до ФОП ОСОБА_7 із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розташованої на території с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області, яка була виділена ВАТ «Олешинське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 7,1000 га. (а.с. 7-12 т.1).

Згідно висновку Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.02.2016 р., на підставі виготовленої ФОП ОСОБА_7 технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 7,1 га розташованої в межах села Олешин Олешинської сільської ради, що належить на праві колективної власності ТДВ «Олешинське», правлнаступника ВАТ «Олешинське» встановлено, що визначені (відновлені) ФОП ОСОБА_7 межі земельної ділянки площею 7,1 га, її конфігурація та проміри лінійних ліній відповідають площі, конфігурації земельній ділянці (господарському двору) площею 7,1 (в межах села) зазначеної у планово-картографічних матеріалах Олешинської сільської ради Хмельницького району. Відомості про відчуження, позбавлення права власності, зміну площі та конфігурації даної земельної ділянки в Управлінні відсутні. Згідно планово- картографічних матеріалів Олешинської сільської ради, земельна ділянка площею 7,1 га що розташована в межах с. Олешин на території Олешинської сільської ради відноситься до земель колективної власності, що згідно державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ № 41 від 29.02.2000 р. перебуває у власності ТДВ «Олешинське», правонаступника ВАТ «Олешинське». (а.с. 108-124 т.1).

Згідно постанови ДВС про закінчення виконавчого провадження від 20.04.2016 р. прийнята на зберігання технічна документація щодо відновлення меж земельної ділянки ТДВ «Олешинське», згідно державного акту на право колективної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області, вул. Центральна, 12/1. (а.с. 31-32 т.2).

27.03.2017 р. Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у Хмельницькому районі відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області прийнято рішення про відмову ТДВ «Олешинське» у внесені відомостей до Державного земельного кадастру на підставі невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме перетин з ділянкою, кадастровий номер 6825085100:01:002:1286, площа співпадає на 1,2043 %. (а.с. 214 т.2).

30.01.2009 р. ОСОБА_6 звернулася до Олешинської сільської ради із заявою про виділення їй земельної ділянки для ведення ОСГ. (а.с. 128 т.1).

08.08.2007 р. рішенням Олешинської сільської ради № 6 дано дозвіл ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0855 га. із земель запасу (землі сільськогосподарського призначення) з метою передачі її в оренду з правом викупу (а.с. 129 т.1).

05.02.2009 р. рішенням Олешинської сільської ради № 10 внесено зміни і доповнення до рішення № 6 та вирішено надати дозвіл ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0855 га. у власність із земель запасу (землі сільськогосподарського призначення) для ведення особистого селянського господарства (а.с. 129 зворот т.1).

Проект землеустрою розроблено на дану земельну ділянку ПП «Хмельницькгеопроект» 21.05.2009 р. (а.с. 125-144 т.1).

20.07.2009 р. рішенням Олешинської сільської ради № 7 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0855 га. для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_6 (а.с. 39 т.1).

На підставі якого видано ОСОБА_6 державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0855 га, яка знаходиться в с. Олешин, Хмельницька область, Хмельницький район, серії ЯИ № 116813, кадастровий номер 6825085100:01:002:1286. (а.с. 53-54 т.1).

ОСОБА_6 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що буде їй належати на день смерті заповіла ОСОБА_2, що вбачається із копії заповіту посвідченого приватним нотаріусом 18.06.2010 р., реєстровий № 6569. (а.с. 30 т.1).

ОСОБА_6 померла 02.06.2014 р., що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії 1-БВ № 226407. (а.с. 29,82 т.1).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом приватним нотаріусом посвідчено 25.07.2016 р., що спадкоємцем майна ОСОБА_6 є ОСОБА_2 Спадщина складається із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0855 га, яка знаходиться в с. Олешин, Хмельницька область, Хмельницький район, що належала померлій відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 116813, виданого Управлінням Держкомзему у Хмельницькому районі 25.11.2009 року, на підставі рішення сесії Олешинської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області за №7, від 20.07.2009 року, кадастровий номер 6825085100:01:002:1286. (а.с. 31,103 т.1), (спадкова справа а.с. – 153-311 т.1).

Із висновку експерта (а.с. 148-187 т.2) за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 23.07.2018 р. вбачається, що координати поворотних точок меж земельної ділянки площею 7,10 га ТДВ «Олешинське» містяться в наданій на дослідження Технічній документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в паперовому вигляді та наявні координати поворотних точок меж земельної ділянки площею 7,1000 га в паперовому вигляді, які містяться в наданій на дослідження копії постанові про закінчення виконавчого провадження від 20.04.2016 року. Експертом були проведені відповідні роботи за допомогою програмного забезпечення в частині обробки наданого на дослідження каталогу координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки площею 7,1000 га яка знаходиться на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Фактичні межі фіксувалися по контурам огорож та по фактичному використанні.

По першому питанню, за допомогою програмного забезпечення на плані зовнішніх меж було проведено накладення меж земельної ділянки за кадастровим номером 25085100:01:002:1286 по вул. Центральна в с. Олешин (за даними електронного документу (обмінного файлу) та межі земельної ділянки по вул. Центральна 12/1 в с. Олешин (координати поворотних точок меж надані на дослідження в перовому вигляді відповідають отриманим в результаті проведеної геодезичної зйомки 13.03.2018 р.) (Додаток № 1 до висновку експерта). Експертом встановлено, що станом на 13.03.2018 р. межі земельної ділянки площею 0,0855 га, що розташована в с. Олешин Хмельницького району, кадастровий номер 6825085100:01:002:1286, яка перебуває у власності ОСОБА_6 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку рії ЯН №116813, власником якої на даний час є ОСОБА_2, накладаються (нашаровується) на межі земельної ділянки, яка перебуває у власності Товариства з додатковою відповідальністю «Олешинське» згідно державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ, зареєстрованого 29 лютого 2000 року в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №41. Площа накладення обмежена точками:1,2.3.4.5.6,7,8,1 та становить 0,0855 га (Додаток № 1 до висновку експерта).

По другому питанню, в зв’язку з тим, що на дослідження не надано координат поворотних точок меж земельної ділянки загальною площею 3045,2 га згідно державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ, зареєстрованого 29 лютого 2000 р. в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 41 тому, експерт не може в категоричній формі заявити, що земельна ділянка ТзДВ «Олешинське» площею 7,1 га по вул. Центральна, 12/1 в с. Олешин Хмельницького району є частиною земельної ділянки, яка залишилась після розпаювання земель ВАТ «Олешинське» площею 3045,2 га згідно державного на про право колективної власності на землю серії ХМ за №41. В той же час, аналізуючи надані на дослідження матеріали, а саме копію постанови ДВС від 20.04.2016 року де наявні координати земельної ділянки площею 7,10 га, що розташована в межах с.Олешин Олешинської сільської ради, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 7,10 га, що розташована в межах с.Олешин Олешинської сільської ради Хмельницького району і належить на праві колективної власності ТДВ «Олешинське» правонаступника ВАТ «Олешинське» згідно державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ, №41 від 29.02.2000 року, яка розроблена сертифікованим інженером - землевпорядником ФОП ОСОБА_8 та висновок Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області : 10.02.2016 року №32-28-99-1-2027/70/15-16, ймовірно на думку експерта, земельна ділянка ТДВ «Олешинське» площею 7,1 га по вул. Центральна, 12/1 в с. Олешин Хмельницького району може бути частиною земельної ділянки, яка залишилась після розпаювання земель ВАТ «Олешинське» площею 3045,2 га згідно державного акта про право колективної власності на землю серії ХМ від 29 лютого 2009 року, що зареєстрований в Книзі Державних актів на право власності на землю за №41.

Щодо первісного позову, то в задоволенні такого слід відмовити, у зв’язку із наступним.

29 лютого 2000 року рішенням Олешинської сільської Ради № 13 Відкритому акціонерному товариству «Олешинське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано 3045,2 га землі згідно з планом. На підставі вказаного рішення 29 лютого 2000 року Олешинською сільською Радою для ВАТ «Олешинське» було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 41. (а.с. 5-6 т.1, ас. 89-98 т.2).

Як стверджує позивач, відповідно до Закону україни "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" землі сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя) були розпайовані та передані у власність власникам сертифікатів на право на земельну ділянку (пай). Земельні ділянки, які відповідно до ст. 7 Закону не підлягали до розпаювання, зокрема, господарські двори, залишилися у власності ВАТ "Олешинське", правонаступником яких є ТзДВ "Олешинське".

Пунктом 1 Указу Президента № 720/95 від 08.08.95р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, в тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. За ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Також позивач посилається на те, що 29 лютого 2000 року у ТДВ «Олешинське» перебуває у власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (несільськогосподарські угіддя - господарський двір) площею 7,1 га, на якій розташовані належні на праві власності ТДВ «Олешинське» об’єкти нерухомого майна, яка розташована на території с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області по вул. Центральна, 12/1.

Однак, жодного правовстановлюючого документа у ТДВ «Олешинське» на земельну ділянку площею 7,1 га. матеріали справи не містять.

При цьому, державний акт на право колективної власності на землю, виданий 29.02.2000 р. ВАТ "Олешинське" не є належним та допустимим доказом права валасності на ділянку площею 7,1 га ТзДВ "Олешинське", оскільки державний акт видано на земельну ділянку площею 3045,2 га, яка після розпаювання змінилася в розмірах, межах та конфігурації, а відтак є іншим об"єктом. Що також встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 р.

За приписами 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, як зазначено у частинах першій, другій статті 55 Конституції України.

Саме суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості звернутися з відповідною заявою до компетентного суду.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частинами 1 та 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" у справі.

Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави. Конституція України (частина друга статті 19) передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону № 280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

У частинах першій та четвертій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону № 280/97-ВР наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері регулювання земельних відносин.

Пункт 34 частини  1 статті 26 зазначеного Закону встановлює, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

Також відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

З аналізу вказаних норм у їх сукупності можна зробити висновок, що прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, що пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто рішення органу місцевого самоврядування є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статей 152, 155 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Разом з тим із вказаного Рішення Конституційного Суду України вбачається, що такі рішення органу місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в інший спосіб.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55, статті 124 Конституції України.

У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно із статтею 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред'явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Проте, судом не встановлено порушення прав ТзДВ «Олешинське», оскільки державний акт на право колективної власності на землю, виданий 29.02.2000 р. ВАТ "Олешинське" не є належним та допустимим доказом права валасності на ділянку площею 7,1 га ТзДВ "Олешинське", оскільки державний акт видано на земельну ділянку площею 3045,2 га, яка після розпаювання змінилася в розмірах, межах та конфігурації, а відтак є іншим об"єктом. А тому, посилання представника позивача за первісним позовом на те, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2, була виділена саме з земель які належать ТзДВ «Олешинське» не знайшло свого підтвердження.

При цьому, суд відхиляє висновок експерта щодо накладки земельної ділянки, оскільки в основу такого висновку був покладений державний акт на право колективної власності на землю, виданий 29.02.2000 р. ВАТ "Олешинське" на земельну ділянку площею 3045,2 га, а не правовстановлюючий документ площею 7,1 га. А такий в матеріалах справи відсутній.

До того ж експерт в судовому засіданні пояснила, що керувалася державним актом на право колективної власності на землю, виданим 29.02.2000 р. ВАТ "Олешинське" на земельну ділянку площею 3045,2 га, а тому припустила про накладку.

Щодо зустрічного позову, то в задоволенні такого слід відмовити, у зв’язку із наступним.

Так, 29 лютого 2000 року рішенням Олешинської сільської Ради № 13 Відкритому акціонерному товариству «Олешинське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано 3045,2 га землі згідно з планом. На підставі вказаного рішення 29 лютого 2000 року Олешинською сільською Радою для ВАТ «Олешинське» було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 41. (а.с. 5-6 т.1, ас. 89-98 т.2).

       Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Олешинське» 16.01.2012 р. затверджено передавальний акт станом на 21.12.2011 р. внаслідок реорганізації, шляхом перетворення АТ «Олешинське» правонаступником стає ТзДВ «Олешинське».

       Право колективної власності регламентувалось розділом IV Закону України «Про власність», який визнано таким, що втратив чинність відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям-Цивільного кодексу України». Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону було зобов’язано юридичних осіб, які створено до набрання чинності Законом, протягом року з дня набрання чинності привести свої статути у відповідність із Законом. До приведення статутів юридичні особи керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить Закону.

       Факт виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками визначає державний земельний кадастр, який згідно зі статтею 193 Земельного кодексу є єдиною державною системою земельно- кадастрових робіт і містить сукупність відомостей та документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі й землекористувачів.

       Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України перетворення є припиненням юридичної особи. При цьому, частина друга статті 108 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, права і обов’язки попередника.

       Згідно статуту ТзДВ «Олешинське» створено шляхом перетворення ВАТ «Олешинське» та є правонаступником всіх прав та обов’язків ВАТ «Олешинське».

       Таким чином, до ТзДВ «Олешинське» перейшло право на 3045,2 га землі згідно державного акту, частина якої була розпайована. Підстави для припинення такого права відсутні.

       При цьому, в комунальну власність Олешинської сільської ради належна земельна ділянка ТДВ «Олешинське» не передавалася, а тому посилання та не, що після розпаювання земель ВАТ «Олешинське» зацікавлені особи можуть отримати не витребувані земельні ділянки в оренду, суд не приймає.

Пункт 7 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи, шо одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

       Судом не встановлено жодних обставин того, що право колективної власності ВАТ «Олешинське» було припинено. Не встановлено також і підстав для скасування державного акту про право колективної власності на землю серії ХМ від 29 лютого 2000 року, який виданий Олешинською сільською радою Хмельницького у та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 41.

       Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України.

       Керуючись ст.ст. 13, 141, 247, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ТДВ «Олешинське» до Олешинської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про скасування рішення сільської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Олешинське», третя особа Олешинська сільська рада про скасування державного акту про право колективної власності на земельну ділянку - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його, не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційний інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Повний текст рішення виготовлений 01.03.2019 року.

Суддя