Справа № 2-689/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 люте 2010 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі: судді Дячкова С.В., при секретареві Тур І.В., за участю позивача: ОСОБА_1, представника відповідача: відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Дніпропетровське РУ в особі відділення № 23 ВАТ КБ «Надра» - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Дніпропетровське РУ в особі відділення № 23 ВАТ КБ «Надра» про звернення стягнення, суд, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом зазначивши, що 15 липня 2008 р. між нею та відділенням філії ВАТ КБ «Надра» було укладено договір депозитного вкладу № 536357, згідно якого вона передала банку грошову суму 675000 грн. строком на один рік.
15 липня 2009 р. цей договір закінчився. Ще 14 липня 2009 р. вона звернулася до банку із заявою про повернення всіх її грошей і нарахованих %.
22 липня, після численних походів в банк і розглядів, їй все-таки видали 63390 грн. - половину від нарахованих відсотків. Сам внесок, як запевнило керівництво банку, їй повертати не неможливо, оскільки діє мораторій на видачу вкладу.
Банк нарахував їй % в сумі 126781,08 грн., а повинно бути 127736,38 грн.
На її неодноразові звернення до відповідача гроші їй не повернули.
Просила стягнути з відповідача не донараховану суму за відсотками за користування банком сумою 675000 грн. з 15.07.2008 р. по 15.07.2009 р. - 955,30 грн.; стягнути з відповідача як відшкодування моральної шкоди за порушення конституційного права власності, виражене у душевних стражданнях, в сумі 675000 грн.; стягнути з відповідача відсотки за користування її грошовими коштами в розмірі 19 % річних з 15.07.2009 р. по 29.01.2010 р. у сумі 73041,34 грн.; стягнути з відповідача як відшкодування заподіяного збитку (неустойку) за невиконання гарантій та зобов'язань про повернення вкладнику внесених ним грошових коштів у термін встановлений договором 26273,33 грн.; стягнути з відповідача як відшкодування за завдані збитки виражені в упущеній вигоді, тобто доходи, які вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якщо б її право не було порушено в сумі 126119,73 грн.; стягнути з відповідача відсотки за користування її грошовими коштами в розмірі 19 % річних з 29.01.2010 р. по день остаточної виплати всього тіла депозиту в сумі 10556,02 грн. за кожний місяць і в сумі 351,87 грн. за кожний день; стягнути з відповідача вартість проїзду до Києва і назад в сумі 224,69 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, представник відповідача позов не визнав та пояснив, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
15 липня 2008 р. між відповідачем та відділенням філії ВАТ КБ «Надра» було укладено договір депозитного вкладу № 536357, згідно якого позивач передала банку грошову суму 675000 грн. строком на один рік.
15 липня 2009 р. цей договір закінчився. Ще 14 липня 2009 р. позивач звернулася до банку із заявою про повернення всіх її грошей і нарахованих процентів. Проте вклад та нараховані проценти позивачеві повернуто не було.
22 липня, після численних звернень, позивачеві було видано 63390 грн. Позивача запевнили, що це є 50 % від суми виплати нарахованих процентів за внесок, а решту суми 63391,08 грн. за нарахованими процентами їй будуть видавати по 100 грн. на день. Тобто протягом двох років їй пропонували ходити в банк тільки за процентами. Сам внесок, їй повернуто не було, при цьому працівники банку посилалися на мораторій на видачу вкладу.
Вказані обставини визнаються сторонами, підтверджуються відповідними матеріалами справи, тому суд вважає їх встановленими.
Згідно ст. 41 Конституції України - кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є недоторканним.
Згідно з ч. 3 ст. 1058 ЦК України – до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка.
Згідно ст. 1070 ЦК України:
ч. 1 - за користування коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує відсотки».
ч. 2 - відсотки передбачені ч. 1 цієї статті, виплачуються банком у розмірі, встановленому договором.
Банк нарахував позивачеві проценти в сумі 126781,08 грн.
Згідно п. 2.3 договору строкового банк процентна ставка по вкладу встановлюється 19 % на рік.
Отже сума нарахованих процентів повинна бути: 675000 грн. х 19 : 100 = 128250 грн.
Таким чином позивачеві не донараховано за процентами: 128250 грн. - 126781,08 грн. = 1468,92 грн.
Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач прохає стягнути з відповідача упущену вигоди, обґрунтовуючи це наступним: якби 15.07.2009 р. їй повернули гроші, вона могла б зробити абсолютно законну і ділову операцію - купити долари і таким чином уникнути серйозних наслідків інфляції, зменшити свої збитки. У цьому й полягає упущена вигода. Вона неодноразово зверталася до керівництва банку з проханням подати заявку на покупку валюти за спеціальною пропозицією НБУ на аукціоні. Її заяви повністю ігноруються і відповіді вона не отримувала. На сайті НБУ вона прочитала наступну інформацію: "25 та 27 серпня Нацбанк провів інтервенції з продажу банкам валюти спеціально для населення. За два дні фінустанови купили $ 262 млн. за пільговим курсу - 8 UAH/USD. Тільки в серпні, за даними НБУ, обсяг коштів на депозитах у національній валюті знизився на 4,2% (4,2 млрд грн.), у той час як на валютних рахунках виріс на 6,7 %. Більш того, ситуація повторилася 8 вересня. Відпущено було $ 63 млн., що при маржі в 60 копійок дає понад 37 млн. грн. прибутку в день. Валюта була продана 12 фінустановам. Але керівництво банку "Надра" проблеми їх вкладників не цікавлять. Вони їх ігнорують. Ще 14.07.2009 р. до неї з таким комерційною пропозицією звернулося керівництво банку "Фінанси та кредит". І як тільки банк "Надра" 22.07.2009 р. повернув частину суми від нарахованих процентів, то вона відразу скористалася даною пропозицією. На даний момент курс долара значно виріс, а акція закінчилася і тепер долар можна купити тільки за комерційним курсом банку.
Таким чином вона зазнала збитків на суму:
Курс долара НБУ 15.07.2009 р. був 7,6264 грн. за 1 $.
Курс продажу долара 21.09.2009 р. є 8,65 грн., що становить 113,42%. Значить коефіцєнт збитку, тобто знецінення грошової суми за цей проміжок часу у зв'язку з кризою становить 1,1342. Тобто якби банк виконав свої зобов'язання і не порушив її цивільного права вільно розпоряджатися своїми коштами (тобто своєю власністю), то на 15.07.2009 р. вона б мала грошових коштів:
675000 грн. + 127736,38 грн. - 63490,00 грн. = 739246,38 грн.
де 127736,38 грн. - це нараховані проценти за внесок; 63490,00 грн. -сума повернена 22.07.2009 р.
739246,38 грн. : 7,6264 = 96932,55 $ - можна було придбати доларів 15.07.2009 р.
63490,00 грн. : 7,6264 = 8325,03 $ - можна було придбати доларів 15.07.2009 р.
63490,00 грн. : 7,6604 = 8288,08 $ - можна було придбати доларів 22.07.2009 р.
Різниця збитку: 36,95 $
Загальна сума упущеної покупки: 96932,55 $ +36,95 $ = 96969,50 $.
А для покупки цієї суми доларів 21.09.2009 р. їй треба витратити:
96969,50 $ х 8,65 грн. = 838786,18 грн.
Таким чином збитки (втрачена вигода) щодо купівлі долара на 21.09.2009 р. складають 838786,18 грн. - 739246,38 грн. = 99539,80 грн.
На суму поточних виплат у розмірі 23099,61 грн.:
127736,38 грн. (було додатково нараховано процентів) - 63490,00 грн. (виплачено 22.07.2009 р.) - 41146,77 грн. (Залишилося на рахунку 20.09.2009 р.) = 23099,61 грн., які повернулися їй через покупки в період з 23.07.2009 р. по 21.09.2009 р., вона взяла усереднений комерційний курс покупки на день подання позову, тому що у вказаний період курс дуже коливався і доходив до 9,10 грн. за 1 $.
Оскільки процентна ставка по доларових депозитах у той період в ПУМ банку складала до 16% річних, а курс придбання готівкового долара в обмінних пунктах українських комбанків 15.07.2009 р. становив 7,67-7,75 грн. за 1 $, то у випадку видачі всієї суми вкладу та процентів 15.07.2009 р. і розміщення грошей на депозит у цьому банку вона б отримала дохід:
802736,38 грн. : 7,67 грн. = 104659,24 $
104659,24 $ х 16% : 365 дн. * 68 дн. = 3119,71 $
А продавши долари вона б мала: 3119,71 $ х 8,52 = 26579,93 грн.
Усього сума збитку (втрачена вигода) від неповернення грошей 15.07.2009 р. і не можливості придбати долари і розмістити гроші на депозитний вклад склала:
99539,80 грн. + 26579,93 грн.= 126119,73 грн.
Суд приймає таке обґрунтування позивач та вважає, що на його користь з відповідача підлягає стягненню сума 126119,73 грн.
Позивач прохає стягнути з відповідача на свою користь вартість проїзду до Києва і назад в сумі 224,69 грн. Суд вважає, що вказана позовна вимога обґрунтована та підлягає задоволенню.
Також позивач прохає стягнути на його користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 675000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд приймає таке обґрунтування моральної шкоди, проте вважає, що у відшкодування моральної шкоди на користь позивача підлягає стягненню 200000 грн.
Позивач прохає стягнути з відповідача на його користь у відшкодування завданої шкоди (неустойку) за невиконання гарантій та зобов’язань по поверненню вкладнику внесених ним коштів в строки встановлені договором в сумі 26273,33 грн.
На думку суду дана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки стягнення неустойки не передбачено договором банківського вкладу, укладеного між позивачем та відповідачем.
Також позивач прохає стягнути з банку відсотки за користування її грошовими коштами в розмірі 19% річних з 29.01.2010 р. по день остаточної виплати всього тіла депозиту в сумі 10556,02 грн. за кожний місяць і в сумі 351,87 грн. за кожний день.
На думку суду дана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки підставою для звернення до суду є порушення права, а таке право, в даному випадку, не порушено.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 19, 22, 41 Конституції України, ст. 22, 23, 316, 317, 319, 321, 328, ч. 1 ст. 530, ст. 611, ч. 3 ст. 1058, ст. 1060, 1066, 1070, 1073, 1074 ЦК України, ст. 2, 55, 56, 57, 58, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 56, 63 Закону України «Про Національний банк», ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Дніпропетровське РУ в особі відділення № 23 ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1:
не донараховану суму за процентами за користування банком сумою 675000 грн. з 15.07.2008 р. по 15.07.2009 р. в розмірі 955,30 грн.;
відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 19% річних з 15.07.2009 р по 29.01.2010 р. у сумі 73041,34 грн.;
відшкодування за завдані збитки виражені в упущеній вигоді - 126119,73 грн.;
вартість проїзду до Києва і назад в сумі 224,69 грн.;
у відшкодування моральної шкоди 200000 грн.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Дніпропетровське РУ в особі відділення № 23 ВАТ КБ «Надра» судовий збір в розмірі 1708,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення у сумі 120 грн. в доход держави.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя