ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/63/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанови, та припису,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач), у якому просить суд:

- скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-1500/18/9АВ/П/ПТ/ІП-ФС/014 від 10 січня 2019 року;

- скасувати припис Управління Держпраці у Чернівецькій області про усунення виявлених порушень № ЧВ-1500/18/10/АВ/П від 19 грудня 2018 року.

2. Ухвалою суду від 22 січня 2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. 19 грудня 2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області Дамаскіним І.Г. винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЧВ-1500/18/10/АВ/П (далі - Припис), які були виявлені під час інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

4. Крім цього, 10 січня 2019 року постановою Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-1500/18/9АВ/П/ПТ/ІП-ФС/014 (далі - Постанова), винесеною заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М., на позивача накладено штраф у розмірі 3 723 грн. 00 коп.

5. З даним Приписом та Постановою позивач не згідний повністю, та вважає, що вони не відповідають нормам діючого законодавства, а тому підлягають скасуванню.

ІІІ АРГУМЕНТИ СТОРІН

6. Позивач вважає, що зазначені Постанова та Припис підлягають скасуванню з наступних підстав.

7. Спірні Постанова та Припис винесені посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області на підставі акту інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № ЧВ-1500/18/10/АВ від 19 грудня 2019 року (далі - Акт), складеного інспектором праці Дамаскіним І.М.

8. Як зазначає позивач, згідного даного Акту, при інспекційному відвідуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було виявлено наступні порушення:

- фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в орендованому ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1» у вересні та жовтні 2018 року використовував найману працю за строковими договорами строком від 3 до 14 днів без відповідних щоденних графіків роботи, де повинно бути вказано час початку і закінчення щоденної роботи;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в орендованому ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1» у вересні та жовтні 2018 року використовував найману працю за строковими договорами строком від 3 до 14 днів без укладання правил внутрішнього розпорядку та без ознайомлення найманих працівників з ними.

9. На підставі Акту інспекційного відвідування інспектором праці Дамаскіним І.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЧВ-150/18/10/АВ/П/ПТ (далі - Протокол) від 20 грудня 2018 року за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 41 Кодексу законів про адміністративні правопорушення, який разом з матеріалами перевірки було спрямовано на розгляд Глибоцького районного суду Чернівецької області. За наслідками розгляду протоколу та матеріалів (справа № 715/2742/18) Глибоцький районний суд Чернівецької області виніс постанову від 09 січня 2019 року, якою адміністративне провадження за даним фактом закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

10. Водночас, як вказує позивач, за Актом інспекційного відвідування винесено спірну Постанову, при цьому фабули правопорушень, зазначені у Протоколі та Постанові, повністю збігаються.

11. Позивач зазначає, що у відповідності до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення, а тому спірна Постанова порушує належні йому конституційні права.

12. Відповідач 18 лютого 2019 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що факти порушення законодавства про працю, виявлені під час інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, є цілком доведеними.

13. Крім того, як зазначає відповідач, Акт інспекційного відвідування підписаний позивачем без жодного зауваження. Враховуючи відсутність зауважень, був складений припис на усунення виявлених порушень, який також був підписаний позивачем без зауважень.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. 18 лютого 2019 року представником Управління Держпраці у Чернівецькій області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, представник просив перейти до розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

15. Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року у задоволенні клопотання управління Держпраці у Чернівецькій області про розгляд справи №824/63/19-а у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 12 березня 2018 року. Видом діяльності позивача є діяльність ресторанів (код КВЕД 56.10). Свою діяльність здійснював через ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1.

17. 17 грудня 2018 року заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області винесений наказ №653 про здійснення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оплату праці, мінімальних гарантій в оплаті праці у фізичної особи-підприємець ОСОБА_1. Відповідальною особою за проведення інспекційного відвідування визначено головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Дамаскіна Івана Георгійовича (а.с.47).

18. На підставі вищевказаного наказу та інформації, отриманої від Головного Управління Пенсійного Фонду України у Чернівецькій області від 08 листопада 2018 року №28444/03 щодо страхувальників, які у вересні 2018 року збільшили на 20 і більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час», першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області головному державному інспектору Дамаскіну І.Г. було видано направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 17 грудня 2018 року № 04-376 (а.с.48).

19. У результаті проведеного інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в період з 18 по 19 грудня 2018 року головним державним інспектором Дамаскіним І.Г. складений Акт інспекційного відвідування, в якому констатовані порушення законодавства про працю при здійсненні позивачем господарської діяльності, а саме статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України.

20. Зокрема, як зазначено у Акті інспекційного відвідування фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в орендованому ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1», режим роботи з 11:00 до 24:00, без вихідних за адресою: АДРЕСА_1 у вересні та жовтні 2018 року використовував найману працю за строковими договорами 10 найманих працівників на посадах шеф-кухаря, помічників кухаря, офіціантів та прибиральниці, працевлаштованих строком від 3 до 14 днів без відповідних щоденних графіків роботи найманих працівників, де повинно бути вказано час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку у відповідності до законодавства, а також без укладання правил внутрішнього розпорядку та без ознайомлення найманих працівників з ними. Крім цього, у Акті зазначено, що наймані працівники на роботу прийняті за поданими заявами, наказами про прийняття на роботу, з повідомленням до Державної фіскальної служби України, з вказаними працівниками укладалися строкові договори, облік робочого часу вівся по табелях обліку робочого часу, заробітна плата виплачувалася своєчасно, при закінченні строкових договорів розрахунок надавався у встановлений строк (а.с.49-53).

21. Позивач із даним Актом інспекційного відвідування ознайомлений та зауважень або заперечень не надав.

22. 19 грудня 2018 року головним державним інспектором Дамаскіним І.Г. складений Припис про усунення виявлених порушень, які вказані у вищезазначеному Акті. Даний Припис також підписаний позивачем без зауважень (а.с.54-55).

23. Крім цього, головним державним інспектором Дамаскіним І.Г. 20 грудня 2018 року також оформлений Протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що позивач під час здійснення підприємницької діяльності з використанням найманої праці своїми діями чи бездіяльністю не забезпечив дотримання чинного законодавства про працю, зокрема статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.16-17).

24. Даний Протокол направлений на розгляд до Глибоцького районного суду Чернівецької області. Вказаним судом у справі № 715/2742/18, номер провадження 3/715/14/19 за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління Держпраці у Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винесена постанова від 09 січня 2019 року, якою адміністративне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.18).

25. 10 січня 2019 року, відповідно до Акту інспекційного відвідування, Постановою, винесеною заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М., за порушення статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на позивача накладено штраф у розмірі 3 723 грн. 00 коп. (а.с.8).

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

26. Предметом цього позову є рішення Управління Держпраці у Чернівецькій області щодо:

- накладення штрафу на позивача у розмірі 3 723 грн. 00 коп. за порушення законодавства про працю, а саме статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України, оформленого постановою Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу № ЧВ-1500/18/9АВ/П/ПТ/ІП-ФС/014 від 10 січня 2019 року;

- зобов'язання позивача усунути вищезазначені порушення законодавства про працю, яке викладене в складеному головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області Дамаскіним І.Г. приписі про усунення виявлених порушень № ЧВ-1500/18/10/АВ/П від 19 грудня 2018 року.

27. Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати зазначеним рішенням Управління Держпраці у Чернівецькій області оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права. При цьому суд зазначає, що враховуючи положення пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України щодо способу захисту порушеного права у разі оскарження індивідуального акту, а також положення частини 2 статті 9 КАС України щодо права суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідним у цій справі вийти за межі позовних вимог і з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, надати оцінку оскаржуваним рішенням на предмет їх правомірності.

28. Так, статтею 42 Конституцією України кожному гарантоване право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

29. Окрім цього, вказана стаття Конституції України зазначає, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

30 Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05 квітня 2007 року (далі - Закон № 877-V). Даний закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

31. Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

32. Частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

33. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, зокрема, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

34. Відповідно до пункту 7 вказаного положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

35. Територіальні органи Державної служби України з питань праці, зокрема Управління Держпраці у Чернівецькій області, є юридичними особами публічного права, утвореними відповідно до постанови Кабінетом Міністрів України №100 від 11 лютого 2015 року.

36. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок).

37. Так, зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

38. Згідно пункту 2 Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

39. Підставами для здійсненні інспекційного відвідування, відповідно до пункту 5 Порядку, є, серед іншого, надання інформації Пенсійним фондом України та його територіальними органами про роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків.

40. Також, пунктом 19 вказаного Порядку передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

41. Крім цього, відповідно до підпункту 50 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України № 340 від 27березня 2015 року, Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

42. Таким чином, виходячи із вищезазначеного та дослідивши подані сторонами матеріали, суд вважає, що інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проведено, а припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю складений з дотриманням норм чинного законодавства.

Щодо оскаржуваної Постанови про накладення штрафу на позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

43. Вказаною Постановою на позивача на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф за порушення статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України.

44. Поряд з цим в Протоколі про адміністративне правопорушення, складеному інспектором праці Дамаскіним І.М., вказано, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, а саме порушення статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

45. Як було зазначено вище (див. пункт 24 рішення) Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі № 715/2742/18 від 09 січня 2019 року адміністративне провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про працю, а саме статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України, закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

46. Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

47. Отже в діях позивача відсутній склад правопорушення частини першої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про працю, а саме статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України. У цій частині постанова Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі № 715/2742/18 від 09 січня 2019 року носить преюдиціальних характер.

48. Крім цього, у постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 21.12.2018 року №814/2156/16 надано оцінку правової природи відповідальності передбаченої статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 265 Кодексу законів про працю України в частині притягнення до відповідальності фізичних осіб-підприємців.

49. Зокрема встановлено, що відповідальність за правопорушення передбачені статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 265 Кодексу законів про працю України за своєю правовою природою належить до адміністративної відповідальності, а тому в силу положень статті 61 Конституції України, враховуючи тотожність фабул правопорушення, не можуть одночасно застосовуватись до особи порушника вимог законодавця про працю.

50. Тобто, притягнення фізичної особи-підприємця до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виключає можливість її притягнення до адміністративної відповідальності на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за одне і те саме правопорушення.

51. Отже, виходячи з викладеного, враховуючи те, що постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі №715/2742/18 від 09 січня 2019 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю, а саме статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України, яка набрала законної сили, надано оцінку правомірності його дій, суд у цій справі не вправі здійснювати переоцінку обставин на предмет наявності в діях позивача ознак порушень вимог законодавства про працю.

52. При цьому суд керується принципом юридичної визначеності, який є обов'язковим елементом верховенства права, згідно якого щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності (пункт 46 доповіді Венеціанської Комісії на 86 пленарному засіданні (Венеція 25-26 березня 2011 року "Верховенство права")

53. Таким чином, суд вважає, що постанова Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-1500/18/9АВ/П/ПТ/ІП-ФС/014 від 10 січня 2019 року є протиправною, оскільки судом вже питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення законодавства про працю, а саме статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України вирішувалось, а повторне притягнення особи до юридичної відповідальності одного того ж виду суперечить статті 61 Конституції України.

Переоцінка встановлених рішенням суду обставин можлива виключно відповідно до вимог процесуального закону, зокрема шляхом подання апеляційної скарги. Будь-які інші варіанти, в тому числі шляхом переоцінки доказів в альтернативному судовому провадженню суперечить засадам права та принципу юридичної визначеності, а тому надавати її є неправильним.

Законодавцем Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28.12.2014 року, створені передумови для неоднозначного застосування положень статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 265 Кодексу законів про працю України при притягненні фізичних осіб-підприємців до відповідальності, про що у своїй постанові від 21.12.2018 року №814/2156/16 зазначив Верховний Суд.

Зазначені нечіткості закону, в силу природи верховенства права, надають не заплановані преференції фізичним особам-підприємцям по відношенню до юридичних осіб, які вчиняють такі самі правопорушення, що в правовому суспільстві є недопустимим.

Щодо оскаржуваного Припису.

54. Оскарженим Приписом також вимагається від позивача усунення порушень вимог 4 статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України.

55. Судом вище встановлено, що в діях позивача не має складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та абзацом 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Такий підхід суду ґрунтується на преюдиціальних положеннях резолютивної частини постанови Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі №715/2742/18 від 09 січня 2019 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю, а саме статей 29, 57 та частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України та на правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.12.2018 року №814/2156/16.

56. Разом з цим, частина сьома статті 78 КАС України передбачає, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

57. Відповідно до постанови Глибоцького районного суду Чернівецької області у справі №715/2742/18 від 09 січня 2019 року в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, який по своїй природі складається з суб'єктивних (суб'єкт правопорушення, суб'єктивна сторона) та об'єктивних (об'єкт, об'єктивна сторона) ознак. При цьому суд зазначає, що до повноважень суду адміністративної юрисдикції зазвичай не належить встановлення такого складу, це повноваження суду загальної юрисдикції.

58. Відсутність складу правопорушення, не свідчить про відповідність вимогам законодавства про працю, певних аспектів діяльності позивача.

59. Щодо порушень, передбачених статтями 29 та 142 Кодексу законів про працю України суд зазначає наступне.

60. Частина перша статті 3 Кодексу законів про працю України передбачає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

61. Як вставлено судом вище (див. пункт 20 рішення) з найманими працівниками позивач укладав строкові договори.

62. У відповідності до статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

63. Положеннями частини першої статті 142 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

64. Окрім цього, статтею 29 Кодексу законів про працю України встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу до початку роботи за укладеним трудовим договором проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

65. Тобто, виходячи зі змісту зазначених норм, суд дійшов висновку, що затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку та ознайомлення працівника з такими правилами до початку роботи за укладеним трудовим договором є обов'язком власників або уповноважених ними органів усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.

Такої позиції дотримується і Міністерство соціальної політики України у листі № 312/0/22-17/13 від 21 червня 2017 р. «Щодо обов'язкового затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку».

66. При цьому суд вважає за необхідним зазначити, що відповідно до частини 1 статті 51 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин, а відповідно до частини 1 статі 44 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року, №436-IV до принципів підприємницької діяльності віднесено вільний найм підприємцем працівників.

67. Отже з викладеного слідує, що фізична особа-підприємець, яким є позивач, при здійсненні підприємницької діяльності має керуватись нормативно-правовими актами, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб в тому числі, що стосується питань працевлаштування та організації праці найманих працівників, оскільки це є складовою підприємницької діяльності.

68. Таким чином, суд вважає, що положення статті 142 Кодексу законів про працю України розповсюджуються на позивача, а тому він має їх дотримуватись та виконувати.

При цьому суд зазначає, що відповідачем не було надано підтвердження факту, що наймані 10 працівників не були ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку, адже станом на 19 грудня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 найманої праці не використовував.

Жодний із колишніх працівників позивача під час інспекційного відвідування та прийняттям за його наслідками оскаржуваних рішень не був опитаний та не підтвердив факт не ознайомлення його з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Крім цього, положення статті 29 Кодексу законів про працю України не містить обов'язку працівника поставити свій підпис в правилах внутрішнього трудового розпорядку, ознайомлення може відбутись і без підпису, в даному разі пріоритетним є доведення інформації до найманого працівника.

69. Щодо порушення, передбаченого статтею 57 Кодексу законів про працю України суд зазначає наступне.

70. У складеному головним державним інспектором Дамаскіним І.Г. Приписі про усунення виявлених порушень законодавства про працю зазначено, що позивач використовував найману працю без відповідних щоденних графіків роботи найманих працівників, де повинно бути вказано час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку, що є порушенням статті 57 Кодексу законів про працю України

71. Дійсно, відповідно до статті 57 Кодексу законів про працю України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

72. Однак для усунення зазначеного недоліку, необхідна наявність найманих працівників, яких, згідно Акту інспекційного відвідування, у позивача немає (а.с.6).

73. Відповідно до частини 8 статті 7 Закону №877 під приписом розуміють обов'язкову для виконання у визначені строки письмову вимогу посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Тобто ця вимога має носити реальний характер та спрямована на усунення існуючих порушень, а не тих які були колись. Лише в такому разі вона є правовою.

74. Однак для усунення виявлених в ході інспекційного відвідування недоліків законодавства про працю, зокрема ознайомлення найманих працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку, графіками змінності, проведення інструктажу, тощо необхідні наймані працівники, оскільки саме за їх участі укладаються зазначені локальні документи, для забезпечення їх гарантій. Таких найманих працівників у позивача не має, а отже оскаржуваний Припис не можливо виконати.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

75. Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

76. Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних позивачем рішень, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

77. За таких обставин, суд вважає, що постанова Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-1500/18/9АВ/П/ПТ/ІП-ФС/014 від 10 січня 2019 року та припис Управління Держпраці у Чернівецькій області про усунення виявлених порушень № ЧВ-1500/18/10/АВ/П від 19 грудня 2018 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

78. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

79. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1536 грн. 80 коп., що підтверджується квитанціями №25371829-1 від 21 січня 2019 року та № 25371796-1 від 21 січня 2019 року (а.с. 3-4).

80. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує, на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1536 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанови, та припису - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-1500/18/9АВ/П/ПТ/ІП-ФС/014 від 10 січня 2019 року.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Чернівецькій області про усунення виявлених порушень № ЧВ-1500/18/10/АВ/П від 19 грудня 2018 року.

4. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області, сплачений згідно квитанції №25371829-1 від 21 січня 2019 року та № 25371796-1 від 21 січня 2019 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 березня 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, 58003, код ЄДРПОУ 39888333)

Суддя О.В. Анісімов