РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року м. Рівне

Справа № 567/179/17

Провадження № 22-ц/4815/385/19

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання Брикса Ю.Ю.

учасники справи:

позивач, (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_4

відповідач,(позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_5

треті особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6,

ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

за участю ОСОБА_4, представника ОСОБА_5- адвоката Бойчука К.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_8 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 6 грудня 2018 року в складі судді Назарука В.А., проголошене в 12 год. 48 хв. в м. Острог, дата складання повного судового рішення -17 грудня 2018 року,

в с т а н о в и в:

13.02.2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Острозького районного суду від 20.11.2017 року в зв'язку з відмовою ОСОБА_6 від позовних вимог закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 102157 грн. завданої дорожньо-транспортною пригодою та про відшкодування 8000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначає, що 13.06.2016 року близько 18 год. 20 хв. в с.Стадники Остррзького району сталася ДТП за участю автомобіля марки «Opel Combo», реєстраційний номер НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля марки "Toyota Rav-4", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вважає, що водій ОСОБА_4 діяв дотримуючись вимог Правил дорожнього руху України, а водій ОСОБА_5 допустив порушення вимог ПДР України, зокрема п.п. 10.1, 10.3 ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Вказує, що внаслідок вчиненої ОСОБА_5 дорожньо-транспортної пригоди, йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях через ДТП, у погіршенні якості життя через неможливість використання автомобіля в повсякденному житті та власних справах, в зміні звичайного ритму та способу життя. Враховуючи відмову відповідача у відшкодуванні вартості ремонту позивач ОСОБА_4 був змушений витрачати велику кількість особистого часу на проведення оцінки завданого збитку, відновлювальний ремонт транспортного засобу. Окрім того, під час вказаної події позивач ОСОБА_4 пережив сильний страх за своє життя і здоров'я, оскільки він, дійсно міг загинути чи отримати тяжкі тілесні ушкодження.

Просить стягнути з відповідача на його користь 20000 моральної шкоди.

Ухвалою суду від 29.03.2017 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди та об'єднано його в одне провадження з позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_5 зазначає, що за результатами дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 13.06.2016 року, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 14 березня 2017 року на його рахунок перерахувало страхове відшкодування в розмірі 49750 грн.

В подальшому, звернувшись до фахівців з ремонту автомобілів, йому стало відомо, що виплаченого страхового відшкодування ПрАТ СК «ПЗУ Україна» недостатньо. Він звернувся до експертної установи з приводу визначення страхового відшкодування завданого його автомобілю марки "Toyota Rav-4", р.н. НОМЕР_7, оскільки висновок експерта виконаний на замовлення ПрАТ СК «ПЗУ Україна» без його участі вважає необ'єктивним.

Відповідно до Звіту №379Е про оцінку автомобіля марки "Toyota Rav-4", виконаного ПП «ЕКСПЕРТ - СЕРВІС - АЛЬФА» м.Рівне, який є суб'єктом оціночної діяльності (сертифікат №14987/13 виданий Фондом державного майна України 29 липня 2013) зроблено висновок, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки "Toyota Rav-4", р.н. НОМЕР_5 з результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ 74468,33 грн.

З покликанням на положення статті 1194 ЦК України, просив стягнути з ОСОБА_4 24468,33 грн. матеріального збитку,1600 грн. витрат на оплату експертизи ПП «ЕКСПЕРТ - СЕРВІС АЛЬФА», 5000 грн. витрат на оплату правової допомоги та витрати на оплату судового збору в сумі 800 грн.

Ухвалою суду від 04.05.2017 залучено до участі в даній справі ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору. Ухвалою суду від 25.01.2018 ОСОБА_6 залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 6 грудня 2018 року ОСОБА_4 у задовленні позову до ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору ПрАТ СК "ПЗУ Україна", ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної під час дорожньо-транспортної пригоди відмовлено.

Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на відшкодування шкоди, заподіяної під час дорожньо-транспортної пригоди 24468 грн. 33 коп. та 7240 грн. судових витрат.Повернуто ОСОБА_5 160 грн. переплаченого судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що зазначена дорожньо-транспортна пригода, у якій автомобілі отримали механічні пошкодження настала внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 пунктів п. 12.4, 14.2. (б) та 12.3. Правил дорожнього руху України, а закриття справи за відсутністю складу адмінправопорушення за ст.124 КУпАП відносно нього не звільняє останнього від цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок ДТП за його участі та виключає стягнення із ОСОБА_5 на його користь моральної шкоди. З винного водія підлягає відшкодуванню різниця, між вартістю відновлювального ремонту і лімітом відповідальності страхової компанії.

Апеляційна скарга мотивована тим, що наявний у справі висновок експертизи та інші докази підтверджують вину ОСОБА_5 у порушенні ПДР України, які стали наслідком спричинення ДТП та пошкодження автомобілів сторін. Суд безпідставно взяв до уваги покази свідків ОСОБА_10, яка є племінницею ОСОБА_5 та ОСОБА_11, які між собою є суперечливими щодо обставин події. Просить рішення суду скасувати, задовольнивши його позовні вимоги, а у зустрічному позові відмовити.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Установлено, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 є власником автомобіля марки "Toyota Rav-4", реєстраційний номер НОМЕР_2.

Автомобіль марки «Opel Combo», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_6

13.06.2016 року близько 18 год. 20 хв. в с.Стадники Остррзького району відбулась дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів марки "Toyota Rav-4", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля марки «Opel Combo», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4

Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 1.08.2016 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_4 закрито, в зв'язку із відсутністю в його діях ознак правопорушення.

Вказана постанова мотивована тим, що протокол про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, внаслідок яких були пошкодженні автомобілі, схема на інші документи складені працівниками поліції з порушенням діючого законодавства, що виключає правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Суд першої інстанції керувався роз'ясненнями, що містяться у п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що в межах провадження про притягнення до адмінвідповідальності судом не встановлено вини жодного з водіїв, проте настали наслідки порушення ПДР України - пошкодження автомобілів, суд під час вирішення спору щодо цивільно-правових наслідків даного ДТП має встановити особу, яка порушила ПДР України, внаслідок чого були пошкодженні автомобілі.

Такі докази були встановлені судом при розгляді даної цивільної справи, зокрема звітом про оцінку №343П автомобіля марки "Opel Combo" реєстраційний номер НОМЕР_1, висновком судової транспортно - трасологічної та автотехнічної експертизи, поясненнями сторін та свідків.

Так, згідно висновку експерта №8416-8417 судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 17.07.2018 встановлено, що в первинний момент зіткнення у контакт увійшли ліва частина переднього бампера автомобіля "Opel Combo", реєстраційний номер НОМЕР_1 та ліва частина заднього бампера автомобіля "Toyota Rav-4", реєстраційний номер НОМЕР_5, при цьому повздовжня вісь автомобіля «Opel Combo», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась під кутом близько 30±5 градусів (проти напрямку руху годинникової стрілки) по відношенню до повздовжньої осі автомобіля "Toyota Rav-4", реєстраційний номер НОМЕР_5.

Місце зіткнення автомобіля "Opel Combo", реєстраційний номер НОМЕР_1 з автомобілем "Toyota Rav-4", реєстраційний номер НОМЕР_5 знаходиться на правій смузі проїзної частини автодороги, по напрямку на м.Острог.

У ситуації, що розглядається, водій автомобіля "Opel Combo", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.4. та п. 14.2. (б) та п. 12.3. Правил дорожнього руху (див. дослідження 4), а саме: рухатись зі швидкістю не більше 60 км/год, перед початком маневру обгону переконатись, що водій автомобіля "Toyota Rav-4", реєстраційний номер НОМЕР_5 не подав сигналу про намір пороту ліворуч, а у разі виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

У ситуації, що розглядається, водій автомобіля "Toyota Rav-4", реєстраційний номер НОМЕР_5, ОСОБА_5, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 9.2., п. 9.4., п. 10.1. та п. 10.4. Правил дорожнього руху (див. дослідження 5), а саме: маючи намір виконати поворот ліворуч, повинен був завчасно увімкнути покажчик лівого повороту, зайняти крайнє ліве положення на проїзній частині свого напрямку руху та перед початком виконання маневру переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

З наданих фотографій місця події судом встановлено, що на зустрічній смузі руху відсутні потьоки (масла чи антифризу) та на капоті автомобіля «Opel Combo» наявний характерний слід від удару об запасне колесо автомобіля "Toyota Rav-4", що свідчить про попутнє зіткнення та повністю спростовує пояснення ОСОБА_4 щодо механізму та обставин ДТП.

Обома сторонами визнано те, що долучені до матеріалів справи фото з місця ДТП, відповідають дійсності та зроблені безпосередньо на місці події.

Оцінивши вказані обставини в сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що зіткнення мало місце на смузі руху обох автомобілів в момент виконання повороту автомобілем під керуванням ОСОБА_5, зіткнення відбулось передньою частиною автомобіля під керування ОСОБА_4 з задньою частиною автомобіля під керуванням ОСОБА_5

Враховуючи вищевикладене, на виконання вищевказаних вимог щодо встановлення винної у ДТП особи, суд першої інстанції, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, в тому числі наявних у справі висновку експерта, пояснень учасників ДТП та свідків, встановив вину водія ОСОБА_4 у порушенні пунктів 12.4.,14.2. (б),12.3. Правил дорожнього руху України, та причинно-наслідковий зв'язок цих дій відповідача за зустрічним позовом та ДТП та, як наслідок, наявність підстав для притягнення його до цивільної відповідальності за завдану майну шкоду. Дані докази узгоджуються між собою та з фактичними обставинами ДТП та спростовують покликання апеляційної скарги про недоведеність вини ОСОБА_4 у зазначеній ДТП.

Покликання апеляційної скарги на те, що показання ОСОБА_4 щодо вини ОСОБА_5 у спричиненні ДТП підтверджуються висновком експертизи є безпідставними, виходячи з наступного.

Так, із мотивувальної частини експерта вбачається, що останній визнав неспроможними пояснення ОСОБА_4 про те, що автомобіль марки "Toyota Rav-4" розпочав маневр повороту ліворуч у момент коли автомобіль марки «Opel Combo» порівнявся з ним, оскільки при такому розташуванні т/з мала б контактувати передня права або права бокова частина автомобіля «Opel Combo» з лівою боковою частиною автомобіля "Toyota Rav-4", що суперечить фактичному механізму контактування автомобілів. Технічно неспроможними визнані і його пояснення щодо розташування транспортних засобів перед зіткненням, так як на відстані 10-15 м автомобіль «Opel Combo» не міг виконати маневр відвороту ліворуч з лівої смуги на праву.

Висновок експертизи належним чином мотивований та обґрунтований і ОСОБА_4 належними та допустимими доказами не спростований.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, яким суд дав належну оцінку.

Вирішуючи даний спір по суті вимог про відшкодування завданої внаслідок ДТП позивачу за первісним моральної шкоди та за зустрічним позовом - матеріальної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з наступного.

Згідно з частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується.

Враховуючи це, підставою виникнення зобов'язання із заподіяння шкоди є факт її завдання. Умовами відповідальності за завдану шкоду є протиправна поведінка особи, що завдала шкоду, наявність між нею та майновою шкодою безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку, а також вина зазначеної особи.

Таким чином суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди із ОСОБА_5

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що центром з відшкодування збитків ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» розглянуто справу відносно події, яка мала місце 13 червня 2016 року за участю автомобіля ОСОБА_5 марки "Toyota Rav-4" та забезпеченого транспортного засобу марки «Opel Combo» за результатами якої для ОСОБА_5, як потерпілого у справі водія автомобіля марки "Toyota Rav-4", виплачено страхове відшкодування в розмірі 49 750 грн. в межах страхової суми (ліміту відповідальності) ОСОБА_4

Тобто, ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» виконала всі свої зобов'язання відповідно до норм чинного законодавства, Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».

Разом з тим, відповідно до звіту №379Є про оцінку автомобіля "Toyota Rav-4", виконаного ПП «Експерт Сервіс Альфа», який є суб'єктом оціночної діяльності, матеріальний збиток власникові автомобіля "Toyota Rav-4", р.н. НОМЕР_6, в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ 74468 грн. 33 коп.

Сума непокритих полісом витрат становить 24 468,33 грн.

За змістом статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином суд першої інстанції правильно стягнув із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 завдану матеріальну шкоду, в розмірі різниці між розміром збитку, завданого в результаті пошкодження його автомобіля внаслідок ДТП та виплаченим страховим відшкодуванням.

За проведення експертизи ПП «Експерт-Сервіс Альфа» ОСОБА_5 було сплачено 1600 грн., 800 грн. судового збору, 5000грн. гонорару адвокату за надання правничої допомоги.

З дотриманням норм ст.ст.133,137,141 ЦПК України суд першої інстанції вирішив питання розподілу цих судових витрат.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, вона підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги слід віднести за рахунок ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 6 грудня 2018 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги віднести за рахунок ОСОБА_4

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 березня 2019 року.

Судді: Бондаренко Н.В.

Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.