Судове рішення #776921
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 травня 2007 року                                                                                                           м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого: Яремка В.В.

Суддів: Заводян К.І., Чміля І.Х.

Секретаря Скрипник С.І. за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Герцаївського районного суду від 21 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року ОСОБА_1.   звернувся до суду з даним позовом.

Зазначав, що його батько ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, при житті 10 липня 1997 року склав на його ім'я заповіт на домоволодіння АДРЕСА_1.

При оформленні ним права на спадщину йому стало відомо про існування ще одного заповіту, складеного від імені батька 8 липня 2005 року на ім'я відповідача ОСОБА_3, яким фактично скасовано попередній заповіт.

Посилаючись на те, що останній заповіт був укладений з порушенням встановленого законом порядку, підпис на заповіті є неподібним на підпис спадкодавця, психічний стан спадкодавця, який на цей час хворів, є сумнівним , просив визнати недійсним вказаний заповіт.

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 березня 2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги .

Посилається на неповне з'ясування судом обставини, що мають істотне значення для справи, недоведення обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими , невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права - ст. ст. 1247, 1248, 1253 ЦК України, ст. ст. 212, 213, 214 ЦПК України

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що висновком почеркознавчої експертизи та показаннями свідків встановлено,  що  підпис  на заповіті  від  8  липня 2005  року виконані     спадкодавцем

справа 22ц- 386                                                                                            Головуючий у 1-й інстанції

категорія 26                                                                                                                  Болгак Л.П.

Доповідач Яремко В.В.

 

 

ОСОБА_4, який на час складання заповіту був психічно здоровим, розумів значення своїх дій та керував ними, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було вільним та відповідало його внутрішній волі.

Такі висновки суду першої інстанції зроблено на підставі повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи, відповідають наявним у справі доказам: висновкам почеркознавчої експертизи, показанням свідків, яким суд дав належну оцінку.

Тому, доводи апелянта про неповне з'ясування обставин справи, недоведення обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими , невідповідність висновків суду обставинам справи є безпідставними.

В апеляційній скарзі позивач висловлює сумніви щодо належності підпису на заповіті спадкоємцю, однак, він не посилається на докази, які б з достовірністю ствердили, що заповіт підписано не спадкодавцем.

Апелянт посилається на незаконність процедури оформлення та посвідчення заповіту, з огляду на те, що заповіт перекладався свідком, свідки були запрошені не спадкодавцем, а нотаріусом, один з них є рідним братом спадкоємця за заповітом.

Однак, такі доводи апелянта також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 1248 України, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.

Згідно ст. 1253 ЦК України на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. У випадку, встановленому ч. 2 ст. 1248 цього Кодексу обов'язковою є присутність не менш, як двох свідків, які зачитують заповіт вголос та ставлять свої підписи на ньому. Свідками не можуть бути члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом.

Встановлено, що посвідчення заповіту відбулося при свідках .

Як вбачається зі змісту заповіту це відбулося за клопотанням заповідача, який мотивував це прохання поганим зором (а.с. 86).

Однак, по справі встановлено, що заповідач на час складання заповіту не мав фізичних вади, які б перешкоджали йому читати заповіт. На докази наявності таких вад позивач та його представник не посилалися. В ході апеляційного ролзгляду позивач пояснив, що заповідач міг самостійно писати та читати.

Заповідач не був інвалідом по зору, він сам прибув до нотаріальної контори для складання заповіту, на заповіті стоїть його підпис у вигляді розбірливо написаних букв його прізвища.

Таким чином, по справі не доведено, що заповідач мав фізичні вади, які перешкоджали йому прочитати заповіт.

Тому, відсутність чи присутність свідків при прочитанні заповіту, відповідно до вимог ст.ст. 1253, 1257 ЦК України, не впливає на його чинність, оскільки присутність свідків у такому випадку не є обов'язковою.

Встановлено, що спірний заповіт зачитувався вголос свідками, один з яких ОСОБА_6. є братом спадкоємця - відповідача.

Вказане порушення щодо складу свідків, з огляду на вказані вище фактичні обставини посвідчення заповіту, не може бути самостійною безумовною підставою для визнання заповіту недійсним.

Встановлено, що заповіт складено від імені заповідача, який був дієздатним, зміст заповіту відповідав волевиявленню заповідача, ним підписано, а сам заповіт належним чином посвідчено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апелянта не дають підстав для його скасування.

 

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація