1Справа № 335/188/19 6/335/72/2024

                                УХВАЛА

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року                         м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яка мотивована наступним.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2019 частково задоволені позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 3920 (три тисячі дев`ятсот двадцять) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 40 коп.

06.02.2020 рішення по вище зазначеній справі набрало законної сили на підставі постанови Запорізького апеляційного суду.

Заявник зазначає, що покладені не неї обов`язки майнового характеру рішенням Орджонікідзевського районного суду від 09.10.2019 року виконала добровільно через 10 днів, після набранням ним законної сили. На підтвердження до заяви додано платіжну інструкцію КБ «Приватбанк» 0.0.1618313769.1 ( код документа 1873-3548-2462-7548) від 17.02.2020 року на суму 8458 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн. 12 коп. Через застосунок «Дія» дізналась, що відносно неї 04.01.2024 року відкрите виконавче провадження №73706654 державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Омельяненко А.П., де стягувачем є Концерн «МТМ».

Вважає, що обов`язок боржника у неї відсутній у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду та прсить виизнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року розгляд заяви прийнято здійснювати на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК без повідомлення сторін, витребувано з Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) матеріали виконавчого провадження №73706654.

12.02.2024 року з Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшли витребувані матеріали виконавчого провадження №73706654.

На підставі ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалося.

Суд, вивчивши доводи заявника, дослідивши додані до заяви документи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2019 року позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води – задовольнити частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 3920 (три тисячі дев`ятсот двадцять) грн. 36 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 40 коп.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 06.02.2020 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2019 року залишено без змін.

На виконання рішення суду від 09.10.2019 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя – 22.02.2023 року було видано 2 виконавчих листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 40 коп. та стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 3920 (три тисячі дев`ятсот двадцять) грн. 36 коп.

Концерн «МТМ» звернувся до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №335/188/19, виданого 22.02.2023 року.

Постановою державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Омельяненка А.П. від 03.01.2024 року відкрито виконавче провадження №73706654 на підставі виконавчого листа №335/188/19 від 22.02.2023 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою та абзацом другим частини другої статті 11 цього Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом).

Таким чином, дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду, як і боржника за виконавчим документом, здійснюються у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, а отже і рішенням суду.

Постановою державного виконавця Омельченко А.П. від 16.01.2024 року виконавче провадження №73706654 закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку з повним виконанням боржником судового рішення.

Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2024 року та про закінчення виконавчого провадження від 16.01.2024 року на час розгляду справи не оскаржені.

До суду з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_1 звернулась 18.01.2024 року, тобто після закінчення виконавчого провадження №73706654.

Крім того рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2019 року присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 3920 (три тисячі дев`ятсот двадцять) грн. 36 коп.та витрати по сплаті судового збору у розмірі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 40 коп., а додана до заявиплатіжна інструкція КБ «Приватбанк» 0.0.1618313769.1 ( код документа 1873-3548-2462-7548) від 17.02.2020 року на суму 8458 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн. 12 коп. не підтверджує факту виконання рішення суду від 09.10.2019 року, оскільки саме така сума судом не стягувалася.

Згідно частини першої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повістю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, при цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу 1 книги п`ятої ЦК України.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі винайдення оригіналу виконавчого листа вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Закон не передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Верховного Суду від 23.10.2021 р. у справі № 937/8666/19 зазначено, що водночас визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження і їх одночасне застосування є неможливе. Закінчення виконавчого провадження з підстави фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом унеможливлює закінчення виконавчого провадження з підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавче провадження не може бути розпочате знову.

Згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так, вимога ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 335/188/19 таким, що не підлягає виконанню не відповідає меті статті 432 ЦПК України, а саме: унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження завершено, а рішення суду виконано.

При таких обставинах, враховуючи норми статті 432 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 432 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.                        

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя                                                                 Н.І. Рибалко