Справа № 629/5614/21

провадження № 1-кп/632/14/24

У Х В А Л А

15 лютого 2024 року місто Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , захисників ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 грудня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_18 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 діб, тобто до 17 лютого 2024 року.

14 лютого 2024 року прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_18 , без визначення застави.

В обґрунтування клопотання щодо ОСОБА_18 прокурор зазначив, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_18 було вчинене цією особою у складі організованої групи, з погрозами насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, прокурор вказав, що підставою для продовження строку цього запобіжного заходу відносно ОСОБА_18 , з урахуванням даних про його особу, є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від суду; незаконного впливу на потерпілих та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, які ґрунтуються на тому, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду; впливати на потерпілих і свідків, які ще не допитані судом та оскільки докази не досліджені; вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на обставини та характер вчинених кримінальних протиправних дій, у яких він обвинувачується.

Також прокурор зазначив, що ОСОБА_18 хоча раніше і не судимий, одружений, має малолітню дитину, однак 20 вересня 2021 року був оголошений у розшук. Постановою від 10 вересня 2022 року останнього оголошено у міжнародний розшук.

14 вересня 2023 року ОСОБА_18 затримано у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Рава Руська-Гребенне» Львівської області, після процедури видачі (екстрадиції) з Республіки Польща.

Сукупність наведених даних характеризує ОСОБА_18 , у тому числі, як особу схильну до переховування.

На підставі викладеного прокурор вважає, що ризики про які йдеться вище, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_18 , є реальними ї їх ступінь на даний час не зменшився.

Крім того, прокурор зазначив, що наведені ризики, та той факт, що обвинувачений схильний до переховування та має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, вказують на те, що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, не зменшить до прийнятного рівень наведених ризиків.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити, оскільки вважає мету і підстави продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_18 законними і обґрунтованими.

Представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Обвинувачений ОСОБА_18 проти задоволення клопотання прокурора заперечував з наступних підстав:

- він не погоджується із порядком повідомлення про підозру, висунутим йому обвинуваченням та обраним щодо нього запобіжним заходом;

- висунуте обвинувачення, як і вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення вважає недоведеними;

- за кордон виїхав навесні 2021 року на законних підставах, до повідомлення про підозру;

- від органу досудового розслідування не переховувався;

- про те, що він перебуває у розшуку до моменту затримання йому відомо не було;

- тривалий час, на законних підставах, проживав у Франції, де був працевлаштований мав постійне місце мешкання, займався волонтерською діяльністю;

- має постійне місце проживання на території України, має сім`ю, у тому числі на утримання малолітню дитину;

- потребує медичної допомоги у зв`язку із незадовільним станом здоров`я, яка в умовах слідчого ізолятора йому не надається.

- з потерпілим у кримінальному провадженні не знайомий, жодного разу із ним не зустрічався;

- тривалий час перебуває під вартою;

- має задовільні характеристики.

При цьому ОСОБА_18 наголосив, що його дружина і дитина, які проживають за кордоном, потребують матеріальної підтримки з його боку.

Разом із цим ОСОБА_18 заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід - не пов`язаний з триманням під вартою або визначення застави.

Захисник ОСОБА_26 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, зазначивши, що воно є незаконним і необґрунтованим.

Висунуте ОСОБА_18 обвинувачення є недоведеним.

При цьому захисник навів доводи, які за своїм змістом є аналогічними доводам ОСОБА_18 , зазначивши, що останній має вищу освіту, робоче місце куди він може бути працевлаштований. ОСОБА_18 має постійне місце мешкання, характеризується виключно позитивно.

Захисник наголосив, що будь-яких даних на підтвердження можливості ОСОБА_18 переховуватись від суду, впливати на учасників кримінального провадження, зокрема потерпілого ОСОБА_6 та свідків, або чинити на них тиск, вчинити інше кримінальне правопорушення, стороною обвинувачення при розгляді клопотання не надано, як і не обґрунтовано неможливість застосування до ОСОБА_18 інших, більш м`яких запобіжних заходів.

В обґрунтування своєї позиції захисник ОСОБА_26 надав суду ряд документів.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питання, яке вирішується, суд доходить наступного.

Так, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно із ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

09 вересня 2021 року ОСОБА_18 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

20 вересня 2021 року постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області досудове розслідування було зупинено, окрім інших, підозрюваного ОСОБА_18 оголошено у розшук.

Постановою від 10 вересня 2022 року останнього оголошено у міжнародний розшук.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 листопада 2022 року підозрюваному ОСОБА_18 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.

14 вересня 2023 року підозрюваного ОСОБА_18 затримано у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Рава Руська-Гребенне» Львівської області, після процедури видачі (екстрадиції) з Республіки Польща, що підтверджується відповідним протоколом.

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 вересня 2023 року щодо ОСОБА_18 , був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави - до 13 листопада 2023 року.

Підставою для прийняття такого рішення стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_18 кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яка підтверджувалася зібраними у кримінальному провадженні доказами, метою - запобігання ризикам, у тому числі, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зміст яких наведений вище.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 листопада 2023 року обвинуваченому ОСОБА_18 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на шістдесят днів, тобто до 05 січня 2024 року, дію якого у подальшому було продовжено - до 17 лютого 2024 року.

Частинами 1, 2 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого і свідка ; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів,якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

У ч. 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_18 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_18 на території України має лише місце мешкання, має сім`ю, яка проживає за кордоном, даних про те, що він має джерела для існування та майно, суду надано.

З огляду на викладене суд вважає, що на даний час ОСОБА_18 не має на території України міцних соціальних зв`язків, які б забезпечили його належну процесуальну поведінку.

Обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і у сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, суд на даній стадії судового провадження не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення) шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується.

Разом із цим, відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, враховуючи наведені вище критерії, на обґрунтованість обвинувачення для вирішення питань у цій стадії кримінального провадження вказує те, що в результаті проведеного досудового розслідування, окрім інших, ОСОБА_18 було повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України - вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, у складі організованої групи.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Суд, враховуючи викладене, доходить висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого, про які йдеться у клопотанні прокурора та які доведені прокурором під час судового розгляду.

Так, у даному випадку, ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю встановленого покарання, оскільки злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України у якому обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_18 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Водночас, встановлюючи існування ризику переховування від суду, суд враховує дані про особу обвинуваченого, його сімейний стан та спосіб життя.

Вказане свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_18 , який хоча і має постійне місце мешкання та сім`ю, яка перебуває за кордоном, тобто не має міцних соціальних зв`язків на території України, не має стабільних джерел існування, переховувався від органу досудового розслідування, у зв`язку із чим був оголошений у міжнародний розшук та екстрадований на територію України, усвідомлюючи обсяг висунутого йому обвинувачення та покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, опинившись на свободі, може залишити місце проживання та переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, як на території України, так і за її межами, а також не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі обвинуваченого ОСОБА_18 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду.

У той же час, не може залишатися поза увагою суду, що Указом Президента України № 64/2022 на території України починаючи з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Отже, суд зазначає, що ризик переховування в умовах воєнного стану, який діє в Україні, є досить вагомим.

Надаючи оцінку ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно з п. 43 рішення ЄСПЛ «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків (потерпілих) може бути визнано на початкових стадіях процесу.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими і свідками у кримінальному провадженні, в тому числі й на стадії судового розгляду - надаються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ст. ст. 352, 353 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідка існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого і свідка та дослідження їх судом.

Враховуючи обсяг висунутого обвинувачення, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, те, що потерпілий, який згідно із обвинувальним актом був безпосереднім учасником подій вчинення злочину щодо нього, судом не допитаний, як і не допитані свідки у даному кримінальному провадженні, суд доходить висновку, що ризик прийняття обвинуваченим ОСОБА_18 спроб незаконного впливу на потерпілого та свідків, з метою переконання або змушення останніх надати покази у вигідному для нього аспекті, є реальним.

Факт направлення обвинувального акта (актів) до суду та призначення судового розгляду не зменшує ризик можливого незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_6 та свідків у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його настання внаслідок обізнаності обвинуваченого з усіма наявними матеріалами кримінального провадження, у тому числі, протоколами допитів потерпілого і свідків з наданими показаннями та наближенням стадії допиту потерпілого і свідків.

Проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинуваченого, його соціальні зв`язки, репутацію та майновий стан, у сукупності з обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що наведені обставини об`єктивно вказують на наявність ризику продовження ОСОБА_18 кримінально-протиправної діяльності та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наведені вище обставини свідчать про наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_18 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом також враховано наявність обставин, які відповідно до вимог ст. 178 КПК України, повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його репутацію, наявність та відсутність судимостей, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, наявність утриманців, позитивні характеристики ОСОБА_18 .

Враховуючи викладене, існування та вагомість доведених прокурором ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, характеристику кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_18 , його репутацію, те, що обвинувачений ОСОБА_18 перебував у розшуку, суд доходить висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, та саме тільки такий запобіжний захід зможе запобігти цим ризикам.

За таких обставин суд доходить висновку про доцільність продовження строку дії застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Щодо можливості запобігання наявним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів, то суд з урахуванням даних, які його характеризують, тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, стану здоров`я, щодо якого на даний час у розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження про неможливість перебування вказаної особи під вартою, вважає недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам.

При цьому обставини, на які посилаються сторона захисту у даному конкретному випадку, не є тими стримуючими факторами, які свідчать про те, що обвинуваченим не будуть чинитися перешкоди відправленню правосуддя, вчинятися кримінально-протиправні діяння та недостатньо свідчать про належне виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, у разі обрання щодо нього більш м`яких запобіжних заходів.

Жодних нових обставин, які б могли слугувати підставою для зміни обвинуваченому ОСОБА_18 запобіжного заходу стороною захисту суду не повідомлено.

З огляду на сукупність наявних на даний час відомостей щодо особи обвинуваченого ОСОБА_18 суд доходить висновку, що на даному етапі судового провадження жодний інший вид запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Крім того, згідно із сформованою практикою ЄСПЛ, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (справа «Летельє проти Франції»).

При цьому, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, зокрема обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину на території Харківської області у складі організованої групи, вид і розмір об`єктів посягання - майнові права та майно в особливо великому розмірі, дані про потерпілого, у тому числі про вид його діяльності, висвітлення подій даного кримінального провадження у засобах масової інформації, на думку суду, у цій справі наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

На підставі викладеного, враховуючи в сукупності зазначені вище ризики, які, на думку суду, є досить вагомими і достатніми для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_18 про зміну запобіжного заходу - задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_18 , даних про його особу, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому розмір застави в межах застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 179, 194, 331, 369 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_18 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, строком на шістдесят днів, тобто по 14 квітня 2024 року, включно, без визначення застави.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_18 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід - не пов`язаний з триманням під вартою або визначення застави - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору негайно після її оголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.

Головуючий ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3