Копія

165/451/19

1-кп/154/106/19

                В И Р О К                                                      І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року                                                 м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Каліщука А.А.

за участю секретаря судового засідання Процюк Н.Р.,

прокурора Веремчук Л.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі-Волинському кримінальне провадження №12018030050001388 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, мікрорайон Шахтарський 40/1, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, громадянина України, українця, раніше судивого, востаннє 24.04.2018 р. Іваничівським районним судом Волинської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 12.11.2018 року в період часу з 12 год. по 15 год. перебуваючи в м.Нововолинську, Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переконавшись в тому, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей гаражного приміщення № 246 розташованого на території гаражного кооперативу «ЦЕМу», незаконно проник в середину даного гаражного приміщення, звідки повторно, таємно викрав радіатор до автомобіля «ВАЗ» вартістю 600 грн., металеву каністру ємкістю 20л. вартістю 383 грн. (всередині якої знаходилося 20 літрів пального А-92, який не становить цінності для потерпілого), металеву каністру ємкістю 30л. вартістю 550 грн., металевий ящик з ключами, вартістю 308,67 грн., деталі до холодильника «Снайче», 2 кг. металобрухту, зарядний пристрій до акумуляторних батарей, які не становлять для потерпілого матеріальної цінності, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_3, матеріальну шкоду на загальну суму 1841,67 грн.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування та в ході підготовчого судового засідання добровільно, без примусу та тиску в повному обсязі беззаперечно визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування 20.02.2019 р. підозрюваний ОСОБА_1, діючи добровільно, без застосування насильства та примусу, погроз уклав із прокурором угоду про визнання винуватості.

Прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 3 ст. 185 КК України, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений за ч.3ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки і на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 24.04.2018 р. та остаточно призначити 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який є тяжким злочином.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України, а також вимогам ч. 3 ст. 185 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.

Вивчивши матеріали кримінального провадження та опитавши сторони угоди, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для затвердження судом угоди про визнання винуватості.

Судом з»ясовано, що обвинуваченому ОСОБА_1 цілком зрозумілі його права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, дані наслідки йому зрозумілі.

Після наданих роз»яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Прокурор та захисник просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди під час підготовчого судового засідання суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості та призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки і на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 24.04.2018 р. та остаточно призначити 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

Речові докази: металевий ящик з набором ключів, зарядний пристрій до акумуляторних батарей, каністру повернути потерпілому ОСОБА_3

Судові витрати стягнути із обвинуваченого.

Арешт майна скасувати.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 474, 475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 лютого 2019 року, укладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та обрати йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 24.04.2018 р. і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 за цим вироком рахувати з 13 березня 2019 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 20 лютого 2019 року по 13 березня 2019 року із розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.

Речові докази: металевий ящик з набором ключів, зарядний пристрій до акумуляторних батарей, каністру повернути потерпілому ОСОБА_3

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави 1144 грн. процесуальних витрат, пов»язаних із залученням експертів для проведення судової- товарознавчої експертизи, 572 грн. на проведення судової – дактолоскопічної експертизи, 1144 грн. за проведення судової - трасологічної експертизи.

Арешт майна скасувати.

       Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя                                         А.А. Каліщук