1Справа № 335/13062/17 2/335/94/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року                                                                 м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Кудряшової Ю.І., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Київський страховий дім» про визнання дій неправомірними, відшкодування завданої матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу (далі — ЗМНО) ОСОБА_2, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Київський страховий дім», у якому просить визнати протиправними, такими, що не відповідають вимогам закону дії приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 щодо оформлення та посвідчення 21.12.2015 р. за №156 договору купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_5 купила квартиру АДРЕСА_1, стягнути з приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 акціонерного товариства «Київський страховий дім» на її користь на відшкодування завданої їй матеріальної шкоди 232668,00 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що 21.12.2015 року приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_2 було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №156 договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_5 купила квартиру АДРЕСА_2. 13.01.2016 р. приватним нотаріусом ОСОБА_6 було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №44 договір купівлі-продажу зазначеної квартири, за яким ОСОБА_7 продала, а позивач купила зазначену квартиру за ціною 232668,00 гривень. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2017 р. у справі №337/1349/16-ц договір купівлі-продажу вищезгаданої квартири, оформлений 21.12.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_2, реєстраційний номер 516 визнано недійсним. Витребувано від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 вказану квартиру. Позивач вважає, що дані наслідки виникли через недбале ставлення нотаріуса ЗМНО ОСОБА_2 до своїх обов’язків і порушення вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, що виразилося у прийнятті для встановлення особи продавця паспортного документу, який не відповідає вимогам закону.

Ухвалою суду від 21.12.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позов.

ОСОБА_3 нотаріус ЗМНО ОСОБА_2 подала до суду відзив на позов, заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки на момент посвідчення договору купівлі-продажу від 21.12.15 даних про підробку паспорту на ім’я ОСОБА_4 їй не було відомо. Паспорт ОСОБА_4 не містив підробок, на фотокартці, вклеєній в паспорт був проставлений рельєфний відбиток печатки територіального підрозділу, що відповідає за оформлення та видачу паспорту, на другій сторінці паспорту було вчинено підпис посадової особи цього територіального підрозділу, підпис був скріплений гербовою печаткою. Номери гербової печатки та рельєфного відбитку печатку були чіткими та збігались. Крім того, нотаріусом здійснювалась перевірка дійсності наданого особою, яка діяла як ОСОБА_4 ідентифікаційного номеру, який був внесений при реєстрації права власності на вищевказану квартиру та містився в Державному реєстрі речових прав та нерухоме майно. На підтвердження права власності на відчужуваний об’єкт нерухомого майна нотаріусу було надано реєстраційне посвідчення від 17.06.2000 р., видане ОП ЗМБТІ та договір купівлі-продажу від 16.06.2000 р., видане ОП ЗМБТІ та договір купівлі-продажу від 16.06.2000 р., посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі №1865. Крім того, нотаріусом при посвідченні договору купівлі-продажу від 21.12.15 було сформовано інформаційну довідку №50420774 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна. Отримані відомості також підтверджували правильність наданих документів. Для підтвердження справжності кожного аркушу документа нотаріусом було сформовано інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів: ідентифікатор НОМЕР_1, дата і час перевірки – 21.12.15 18:07:51.Також відповідач акцентує увагу на тому, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2017 р. у справі №337/1349/16-ц визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири не з підстав невідповідності дій нотаріуса чинному законодавству, а на підставі підроблених документів. Також ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву спирається на те, що позивач не є стороною договору, що посвідчувався нею.

Відповідач ОСОБА_9 акціонерне товариство «Київський страховий дім» в особі представника голови правління ОСОБА_10 подав до суду відзив на позов, також заперечував проти задоволення позову, оскільки вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не несе відповідальності у разі якщо особа, яка завернулась до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов’язаного із вчиненням нотаріальної дії, подала недійсні та/або підроблені документи, не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких не може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулась особа.

Позивачем подано суду відповіді на відзиви.

Ухвалою суду від 21.02.2018 року визначено розгляд справи продовжити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та її представник ОСОБА_11 в судове засідання 01.03.2019 року не з’явились, про час, день та місце слухання справи повідомлені належним чином, позивач подала суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач приватний нотаріус ЗМНО ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_12 у судове засідання не з’явились, про час, день та місце слухання справи повідомлені належним чином, представником відповідача подано суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Київський страховий дім» у судове засідання не з’явився, про час, день та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

З матеріалів справи вбачається, що відносно квартири АДРЕСА_3 було вчинено наступні правочини: 21.12.2015 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_2 та 13.01.2016 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_6.

ОСОБА_4, вважаючи договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 недійсним, звернулась із позовом до суду про визнання його недійсним та витребування спірної квартири у ОСОБА_1.

Вимогами ст. 61 ЦПК України визначені підстави звільнення від доказування. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2017 р. по справі №337/1349/16-ц позовні вимоги було задоволено. Було визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 оформлений 21.12.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_2, реєстраційний номер 516. Також було витребовано від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4.

Вказане рішення мотивовано тим, що з наданих суду письмових доказів за судовою експертизою в рамках кримінального провадження №12015080070002072 судом встановлено, що ОСОБА_4 не підписувала договір купівлі-продажу квартири від 21.12.2015 з ОСОБА_5, та правочин було вчинено на підставі підроблених документів. Оскільки ОСОБА_4 своє майно не відчужувала, а воно вибуло із власності не з її волі, тому позивач має право витребувати це майно від добросовісного набувача з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України.

Тобто зі змісту рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2017 р. у справі №337/1349/16-ц (яке набрало законної сили 26.09.2017 р.) вбачається, що підставою визнання спірного договору купівлі-продажу квартири від 21.12.2015 р. недійсним стало відсутність волевиявлення ОСОБА_4, а не неправомірні дії нотаріуса ОСОБА_2

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що підставою визнання спірного договору купівлі-продажу квартири від 21.12.2015 р. недійсним стало саме порушення приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_2 вимог закону України «Про нотаріат» та положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України під час посвідчення вказаного договору.

Однак із матеріалів справи вбачається, що нотаріусом ОСОБА_2 було вчинено всі дії, передбачені цими нормативно-правовими актами, а саме, візуально було перевірено дійсність паспорту (нотаріусом було встановлено, що паспорт ОСОБА_4 не містив підробок, на фотокартці, вклеєній в паспорт був проставлений рельєфний відбиток печатки територіального підрозділу, що відповідає за оформлення та видачу паспорту, на другій сторінці паспорту було вчинено підпис посадової особи цього територіального підрозділу, підпис був скріплений гербовою печаткою. Номери гербової печатки та рельєфного відбитку печатку були чіткими та збігались). Крім того, нотаріусом здійснювалась перевірка дійсності наданого особою, яка діяла як ОСОБА_4 ідентифікаційного номеру, який був внесений при реєстрації права власності на вищевказану квартиру та містився в Державному реєстрі речових прав та нерухоме майно. На підтвердження права власності на відчужуваний об’єкт нерухомого майна нотаріусу було надано реєстраційне посвідчення від 17.06.2000 р., видане ОП ЗМБТІ та договір купівлі-продажу від 16.06.2000 р., видане ОП ЗМБТІ та договір купівлі-продажу від 16.06.2000 р., посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі №1865. Крім того, нотаріусом при посвідченні договору купівлі-продажу від 21.12.15 було сформовано інформаційну довідку №50420774 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна. Отримані відомості також підтверджували правильність наданих документів. Для підтвердження справжності кожного аркушу документа нотаріусом було сформовано інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів: ідентифікатор НОМЕР_1, дата і час перевірки – 21.12.15 18:07:51.

Статті 43, 44, 45 Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595, передбачають обов'язок нотаріуса встановити особу громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевірити його дієздатність та обсяг дієздатності. Встановлення особи та обсягу її цивільної дієздатності здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, і які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. Дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз'яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз'яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії. Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

Таким чином, нотаріус встановила особи сторін договору, перевірила дієздатність, при перевірці наданих документів для посвідчення договору купівлі-продажу було встановлено, що вони відповідають вимогам законодавства, не містять відомості, що принижують честь і гідність та ділову репутацію юридичних осіб, не мають підчисток або дописок, закреслених слів чи інших незастережних виправлень, тексти документів можливо прочитати, пошкоджень вони не мають та не написані олівцем – тобто відповідають п. 1 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22.02.12 №282/20595.

До того ж слід враховувати положення ст. 27 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії: подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії; подала недійсні та/або підроблені документи; не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа.

Відповідно до п. 5 Договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності нотаріуса №115/32-96038 від 11.05.2015 р. передбачено, що страховими ризиками є вчинення незаконних дій або недбалість страхувальника під час вчинення ним нотаріальних дій в період дії договору обов’язкового страхування, внаслідок яких третім особам може бути заподіяна майнова шкода.

Пункт 6 вказаного Договору передбачає, що страховим випадком є заподіяння третім особам майнової шкоди внаслідок вчинення незаконних дій або недбалості страхувальника під час вчинення ним нотаріальних дій, що мало місце в період дії договору обов’язкового страхування. Факт настання страхового випадку встановлюється на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) третьої особи, що узгоджується із п. 6 Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса» від 19 серпня 2015 р. №624.

При цьому, відповідно до п.п.1.7 вказаного Договору, який узгоджується з п. 7 «Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. №624 визначено, що не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок, зокрема подання особою, що звернулася до нотаріуса, неправдивої інформації щодо будь-якого питання, пов’язаного із вчиненням нотаріальної дії, недійсних та/або підроблених документів.

Також варто зазначити, що позивач просить стягнути з відповідачів 232 668 грн., хоча відповідно до договору купівлі-продажу квартири, що посвідчувала приватний нотаріус ЗМНО ОСОБА_2, продаж квартири здійснювався за 149 000 грн.

До того ж, 02.07.2015 року правоохоронними органами розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення невстановленими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 190 КК України.

В процесі проведення слідчих дій було встановлено, що 21.12.2015 року невідомі особи, використовуючи підроблені правовстановлюючі документи на квартиру, зокрема підроблений договір купівлі-продажу від 16.06.2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий №1865), та підроблене реєстраційне посвідчення ОП ЗМБТІ від 17.06.2000 року про реєстрацію права власності на квартиру, а також підроблений паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_4 серія СЮ 352716, виданий Заводським РВ УДМС України в Запорізькій області 03.09.2013 року, та підроблений дублікат картки про присвоєння ідентифікаційного номеру від 13.11.2012 року, здійснили без участі (за відсутності) ОСОБА_4 відчуження (продаж) належної останній на праві власності квартири на користь ОСОБА_5, заволодівши в такий спосіб нерухомим майном.

В подальшому, під час розгляду справи №337/1349/16-ц представники ОСОБА_4 повідомляли про те, що матеріали кримінального провадження №1201508007002072 за вказаним вище фактом містять дані про особу, яка діяла від імені ОСОБА_4 – ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно із Постановою Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про залучення особи в якості потерпілого від 06.05.2016 р. ОСОБА_1 було залучено у якості потерпілої до участі у кримінального провадженні №12015080070002072 від 02.07.2015 р.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань відсутні будь-які відомості про вчинення приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_2 кримінального правопорушення, де потерпілою є позивач.

Згідно із ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зважаючи на той факт, що позивачу шкоду було завдано з вини особи, яка шляхом подання нотаріусу підроблених документів, оформила продаж спірної квартири, а також особою, яка згодом продала спірну квартиру, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 не має нести цивільно-правову відповідальність та відшкодовувати спричинену шкоду.

Виходячи з вищевикладеного, оцінивши обставини у їх взаємозв'язку і сукупності суд приходить до висновку, що права позивача відповідачами не були порушені, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-13, 81, 82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Київський страховий дім» про визнання дій неправомірними, відшкодування завданої матеріальної шкоди - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 11 березня 2019 року.

Суддя:                                 В.В.Калюжна