Справа № 700/707/18

Номер провадження 2/700/17/19

У Х В А Л А

       12 березня 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Лисянського районного суду Черкаської області перебуває вказана цивільна справа.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі в зв’язку з відсутністю предмету спору. Так, відповідач вважає, що спірна земельна ділянка не належить до земель державної власності, а належить до земель колективної власності. Хоч в Конституції України та Земельному кодексі України колективна власність не згадана, але й не передбачено припинення або перехід права колективної власності до інших суб’єктів господарювання. На законодавчому рівні алгоритм дій про порядок такого переходу у власність держави не розроблений, а тому державного акту на вказану землю не існує. Крім цього, 01.01.2019 року набрав чинності закон від 10.07.2018 року №24 98-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил користування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» відповідно до якого землі КСП, існування яких припинено, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані – відповідно до п.1 ст.1216 ЦК України та розділу 10 Перехідних Положень Земельного кодексу України.

Позивач просить суд відхилити заявлене клопотання як безпідставне, оскільки вважає, що спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, що відображено в документальних доказах, долучених до матеріалів справи, а саме: в постанові про накладення адміністративного стягнення від 27.03.2018 №102-ДК/0065/По/08/01/-18 на ОСОБА_1, в акті обстеження земельної ділянки від 27.03.2018 р., в розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Натомість відповідач на підтвердження заявленого клопотання не надав суду жодних доказів.

Заслухавши думку учасників судового засідання з приводу заявленого клопотання про закриття провадження у справі, вивчивши докази, на які посилався позивач, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

З 01.01.2019 року набрали чинності зміни до Земельного кодексу України, відповідно до яких Перехідні положення доповнено п.21 такого змісту: «Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. ОСОБА_2 є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності".

Аналізуючи наведену вище норму закону, суд приходить до висновку, що автоматичного переходу у власність територіальних громад земель, які були власністю колективних сільськогосподарських підприємств законом не встановлено. ОСОБА_2 положення закону є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної чи приватної власності. Відповідач таких доказів суду також не надав.

З огляду на викладене судом встановлено, що спірна земельна ділянка загальною площею 11,4 га, яка розташована в адміністративних межах Погибляцької сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту перебуває у державній власності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі – відсутні.

Керуючись ст.84,125 Земельного кодексу України, ст.ст.258,259,260,261ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

               Суддя Н. В. Бесараб