ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "07" червня 2007 р.                                                           Справа № 14/402

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Мацегорін А.О., довіреність №368/10 від 29.12.2006 р.,

від відповідача: Гарбар К.Г., довіреність №5 від 21.10.2005 р.,

 

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика", м. Малин Житомирської області

на  рішення господарського суду Житомирської області

від "30" січня 2007 р.  у справі № 14/402 (суддя Костриця О.О.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ   

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ  

про стягнення 98274,18 грн.

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика", м.Малин Житомирської області

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

про зарахування сплачених 62007,68 грн., як погашення боргу по договору №06/03-1574 ТЕ-10 від 26.02.2003 р.

 

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.01.2007 р.(дата підписання - 05.02.2007р.) первісний позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м.Київ до ВАТ "Малинська паперова фабрика", м.Малин про стягнення 98274,18 грн. задоволено частково: стягнуто на користь позивача 62007,68 грн. основного боргу, 16450,70 грн. інфляційних, 4022,63 грн. 3% річних, 824,81 грн. витрат по сплаті державного мита, 99,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні первісного позову в частині стягнення 11452,63 грн. пені та 4340,54 грн. 7% штрафу відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ВАТ "Малинська паперова фабрика" до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про зарахування сплачених 62007,68 грн. як погашення боргу по договору №06/03-1574 ТЕ-10 від 26.02.2003 р. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Малинська паперова фабрика" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відмовити повністю та задоволити зустрічний позов ВАТ "Малинська паперова фабрика", а саме, зобов'язати Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" прийняти належне виконання зобов'язання ВАТ "Малинська паперова фабрика" та зарахувати сплачені ВАТ "Малинська паперова фабрика" 62007,69 грн. як погашення боргу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

В апеляційній скарзі скаржник, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не досліджено питання правомірності списання позивачем 34037,13 грн., а також невірно застосовано ст.1090 Цивільного кодексу України, оскільки чинним законодавством не передбачено заборони щодо надання повідомлення з метою уточнення призначення платежу в платіжних дорученнях. Як вважає скаржник, зазначені порушення господарського суду Житомирської області призвели до прийняття ним неправильного рішення.

В судовому засіданні представник особи, що подала апеляційну скаргу, підтримав доводи скарги в повному обсязі та просить скасувати рішення місцевого господарського суду.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надала апеляційному господарському суду письмовий відзив на апеляційну скаргу (вих.№31/10-5238 від 05.06.2007р.), її представник в засіданні суду надав пояснення в заперечення доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26 лютого 2003 року між сторонами у справі - Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Малинська паперова фабрика" (покупець) укладено договір №06/03-1574-ТЕ-10 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій (а.с.12-15, т.1), за яким постачальник зобов'язався продати покупцю в 2003 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п.1.1. договору).

28.02.2003 р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №06/03/-1574-ТЕ-10 від 26.02.2003 р.(а.с.16, т.1).

Вказаний договір та додаткова угода до нього набирає чинності з 1 січня 2003 року та діє в частині поставки газу до 31.12.2003 р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.11.1 договору, п.6 додаткової угоди).

Відповідно до п.3.3. договору кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання - передачі газу, які підписуються постачальником, покупцем та підприємством, що здійснювало транспортування газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п.3.4. договору).

Пунктом 5.1. договору встановлено, що ціна за 1000,0 куб.м. газу з врахуванням тарифу на транспортування газу по території України з ПДВ становить 241,50 грн.

На виконання вказаного договору, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" поставив Відкритому акціонерному товариству "Малинська паперова фабрика" протягом січня-квітня 2003 року та жовтня-грудня 2003 року 2650,944 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 417523,68 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі газу від 31.01.2003 р., 28.02.2003 р., 30.04.2003 р., 31.03.2003 р., 30.11.2003 р., 31.10.2003 р., 31.12.2003 р. (а.с.18-24) та акт переоцінки природного газу до акту передачі-приймання газу від 31.01.2003 р. згідно договору від 26.02.2003 р. №06/03-15711-ТЕ-10 (а.с.17).

Відповідно до п.6.1. договору від 26.02.2003 р., оплата за газ та послуги з його транспортування здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих обсягів газу та послуг з його транспортування. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу та послуги з його транспортування здійснюється на підставі акту приймання-передачі до 6 числа, наступного за звітним місяця.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені в п.6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу; пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.   

Зважаючи на те, що Відкритим акціонерним товариством "Малинська паперова фабрика" не було дотримано умов договору щодо здійснення розрахунків за спожитий газ, позивачем, відповідно до вищенаведеного п.7.2. договору, нараховано пеню відповідачу у розмірі 11452,63 грн.

Однак, слід зазначити, що відповідно до положень п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України,  позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як передбачено умовами договору, свої зобов'язання по сплаті поставленого йому природного газу, ВАТ "Малинська паперова фабрика" повинно було виконати до 06.01.2004 р.

З врахуванням наведеної норми законодавства, звернення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до господарського суду  04.02.2006 р., тобто за межами встановленого ст.258 Цивільного кодексу України строку, а також за наявності в матеріалах справи пояснень ВАТ "Малинська паперова фабрика" (а.с.76-77, т.2), які правомірно оцінені судом першої інстанції як заява про застосування позовної давності (згідно п.3 ст.267 ЦК України), місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні первісного позову в частині стягнення пені.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів  (робіт,  послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних  (некомплектних)  товарів  (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка  вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Керуючись вказаним положенням Господарського кодексу України, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" заявило вимогу про стягнення з відповідача - ВАТ "Малинська паперова фабрика" 4340,45 грн. штрафу (7% від вартості товарів (робіт, послуг) за порушення строків оплати поставленого природного газу.

При цьому, умови договору №06/03-1574-ТЕ-10 від 26.02.2003 р. між сторонами у справі, не передбачають застосування штрафу за порушення строків виконання зобов'язання взагалі, та у розмірі 7% від вартості товарів (робіт, послуг), зокрема.

Згідно п.5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил  здійснення  господарської діяльності, а також за порушення  господарських  зобов'язань застосовуються у  разі,  якщо  ці  порушення  були  вчинені  після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських   зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку (1 січня 2004 року).

Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення,  зазначені в абзаці першому цього пункту,  вчинені до  набрання  чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно відмовлено в первісному позові і в частині стягнення 4340,45 грн. штрафу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз" за прострочення виконання грошового зобов'язання до сплати відповідачу - ВАТ "Малинська паперова фабрика" нараховано 16450,70 грн. інфляційних (а.с.4, т.1) та 4022,63 грн.3 % річних (а.с.5, т.1).

У відповідності до ст.ст. 526, 525  Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,  якщо  інше  не  встановлено договором або законом.

З врахуванням наведеного, рішення господарського суду Житомирської області щодо часткового задоволення первісного позову та стягнення з ВАТ "Малинська паперова фабрика" на користь позивача суми основного боргу - 62007,68 грн., 16450,70грн. інфляційних та 4022,63 грн. 3% річних є таким, що прийняте у відповідності до норм чинного законодавства України та обґрунтоване відповідними матеріалами справи.

Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкритим акціонерним товариством "Малинська паперова фабрика" були перераховані кошти ДК "Газ України": 52704,00грн. платіжним дорученням №4688 від 27.12.2002 р. (а.с.108,т.1) та 27970,56 грн. - платіжним дорученням №0194 від 14.01.2005 р. (а.с.124, т.1).

Призначення платежу за даними платіжними дорученнями ВАТ "МПФ" визначило як "Попередня оплата за природній газ зг. дод. угоди від 11.09.2002р. дог. 10кт-01-03 від 09.01.2001р. за січень 2002р." в платіжному дорученні від 27.12.2002 р. та "Оплата за газ згідно службової б/н від 14.01.2005р." в платіжному дорученні від 14.01.2005 р.

28.12.2005р. Відкрите акціонерне товариство "Малинська паперова фабрика" звернулось з листом до філії АКБ "Національний кредит", в якому просило змінити призначення платежу у зазначених вище платіжних дорученнях. Згідно вказаного листа, АКБ "Національний кредит" надіслав відповідного листа Головному операційному управлінню Промінвестбанку, що обслуговує ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Як свідчить наявний в матеріалах справи лист ГОУ Промінвестбанку від 10.10.2006 р. №20-6-1/3906 (а.с.42, т.2), лист філії АКБ "Національний кредит" про зміну призначення платежу в зазначених в ньому платіжних документах на підставі листа ВАТ "МПФ" від 28.12.2005 р. №2961, був вручений Промінвестбанком уповноваженому представнику ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 30 грудня 2005 р.

Водночас, згідно ч.1 ст.1089 Цивільного кодексу України - за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів,  що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Частиною 2 ст.1090 Цивільного кодексу України встановлено, що банк  не  має права  робити  виправлення  у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено   законом  або банківськими правилами.

Аналогічне положення містить Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні національній валюті, що затверджена Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р., №22, зокрема, п.3.8. вказаної Інструкції встановлює, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Зазначеною Інструкцією НБУ (п.2.31, п.2.32 Інструкції) встановлено можливість уточнення реквізитів - номера рахунку  та/або  коду  (номера)  отримувача, однак не передбачається уточнення реквізитів графи "Призначення платежу".  

Тобто, банківські установи не наділені правом змінювати реквізити платіжного доручення в частині графи "Призначення платежу" на вимогу тільки однієї сторони грошового переказу, саме платник відповідальний за заповнення графи "Призначення платежу".

Окрім того, відповідно до п.6.4. договору №06/03-1574-ТЕ-10 від 26.02.2003р., в платіжних дорученнях покупець - ВАТ "Малинська паперова фабрика" повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності боргу у покупця за даним договором, постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Зважаючи на те, що спірні платіжні доручення не містили відповідних даних про погашення відповідачем за первісним позовом заборгованості саме по договору №06/03-1574-ТЕ-10 від 26.02.2003р., в ДК "Газ України" правові підстави для зарахування по цьому договору 34037,13 грн. (сплачених 27.12.2002р.) та 27970,56 грн. (сплачених 14.01.2005р.) відсутні.

Крім того, як вбачається з розрахунку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз" України" (а.с.57, т.2), переплата за платіжним дорученням від 27.12.2002 р. складає 12857,67 грн., решта від суми 34037,13 грн., що її просить зарахувати ВАТ "Малинська паперова фабрика" в рахунок заборгованості за договором №06/03-1574-ТЕ-10 від 26.02.2003 р., тобто 21179,45 грн. є кредиторською заборгованістю по іншим зобов'язанням між сторонами та, як свідчить акт про списання кредиторської та дебіторської заборгованості (а.с. 47, 50, т.2), списана ДК "Газ України" в зв'язку зі спливом щодо вказаних сум (12857,67 грн. та 21179,45 грн.) строку позовної давності.

Стосовно посилання скаржника про недослідження судом першої інстанції питання щодо списання ДК "Газ України" 34037,13 грн. слід зазначити, що відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Водночас, згідно ст.1.25 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безнадійна  заборгованість  -  заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Таким чином, ДК "Газ України" на підставі чинного законодавства та протоколів списання дебіторської та кредиторської заборгованості було правомірно списано суми переплат ВАТ "Малинська паперова фабрика".

Про зазначене також свідчать наявні в матеріалах справи листи ВАТ "Малинська паперова фабрика" від 03.11.2005 р. (а.с.134, т.1) та від 29.12.2005 р. (а.с.136, т.1).

Так, 03 листопада 2005 року Відкрите акціонерне товариство "Малинська паперова фабрика" зверталось до ДК "Газ України" листом №2489 (а.с.134, т.1), в якому просило зарахувати в рахунок погашення дебіторської заборгованості товариства за природний газ по договору №06/03-1574-ТЕ-10 кредиторську заборгованість ДК "Газ України" в сумі 21179,45 грн. та переплату по договору №01--кт-01-03 в сумі 12857,67грн., а також 27970,54 грн. з перерахованих платіжним дорученням №194 від 14.01.2005 р. коштів в сумі 57094,74 грн.

Про направлення даного листа ДК "Газ України" рекомендованою кореспонденцією свідчить реєстр ВАТ "Малинська паперова фабрика" рекомендованих листів від 03.11.2005 р. (а.с.135, т.1).

Слід зазначити, що відповідно до ст.217  Цивільного кодексу УРСР, (чинного на час виникнення між сторонами спірних відносин), зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної  однорідної вимоги, строк  якої  настав  або  строк  якої  не  зазначений  чи визначений моментом витребування. Для зарахування досить заяви однієї сторони.

Аналогічне положення містить ст.601 Цивільного кодексу України, зокрема, зазначено, що зарахування  зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Однак, як вірно зазначив, місцевий господарський суд, встановлена законодавством можливість проведення зарахування за заявою однією з сторін, водночас не передбачає можливості такого зарахування без погодження його іншою стороною.

При цьому, погодження ДК "Газ України" на проведення зарахування згідно вимоги ВАТ "Малинська паперова фабрика" не вбачається з матеріалів справи".

Окрім того, як передбачено статтею 602 Цивільного кодексу України, не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності (п.4 ст.602 ЦК України).

З врахуванням наведеного, підстави для зарахування 62007,68грн., перерахованих Відкритим акціонерним товариством "Малинська паперова фабрика" як переплату за іншими договорами, в рахунок погашення заборгованості за договором №06/03-1574-ТЕ-10 від 26.02.2003 р. відсутні.

Висновок місцевого господарського суду, що предмет зустрічного позову "про зобов'язання зарахувати сплачені кошти в погашення заборгованості по договору" не відповідає способам захисту прав суб'єктів господарювання - є обґрунтованим, виходячи зі змісту ст.16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Таким чином, судова колегія вважає законним та обґрунтованим є рішення господарського суду Житомирської області й щодо відмови в задоволенні зустрічного позову ВАТ "Малинська паперова фабрика".

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.

Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.2007 року у справі №14/402 слід залишити без змін.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 30 січня 2007 року у справі №14/402 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика", м. Малин Житомирської області - без задоволення.

2. Справу №14/402 повернути до господарського суду Житомирської області.  

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

 віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - в наряд