СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
18 червня 2007 року | Справа № 2-16/2133-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Комедова О.М., дов. б/н від 18.06.07 р.,
відповідача: Єльцов В.В., дов. № 44/200 від 25.05.07 р.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 26 березня 2007 року по справі № 2-16/2133-2007А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арома-Трейд" (вул. Жені Дерюгіної, 6,Сімферополь,95022)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про відміну податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 26 березня 2007 року у справі № 2-16/2133-2007А позов Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі задоволено частково. Скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0018342301/0 від 19 грудня 2006 року. Постановлено закрити провадження у частині позовних вимог щодо спонукання відповідача спрямувати до уповноваженого органу державного казначейства висновку про суму відшкодування податку на додану вартість за декларацією податку на додану вартість за вересень 2006 року у сумі 6500 грн.
Не погодившись з постановою суду, відповідач 04 квітня 2007 року подав заяву про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу відповідач подав 23 квітня 2007 року.
У судовому засіданні, призначеному на 18 червня 2007 року, представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, вказуючи на те, що постанову суду першої інстанції винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, просив колегію суддів постанову господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі задовольнити, у позові Товариству з обмеженою відповідальністю „Арома-Трейд” відмовити.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши юридичну сторону обставин справи, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач провів виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2006 року. В результаті перевірки був складений акт № 6603/23-4/33131535 від 18 грудня 2006 року. В акті перевірки відображені наступні порушення: підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню зменшена на 4167 грн. в акті перевірки визначено, що від’ємне значення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у вересні 2006 року виникло в результаті реалізації на експорт (екстрактів ефіроолійних культур), згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону України „Про податок на додану вартість”, вказані операції оподатковуються податком на додану вартість по ставці 0%.
Позивач подав відповідачу податкову Декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року, в якій в рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування задекларована сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (серпень 2006 року) постачальникам таких товарів в розмірі 6500 грн. та в рядку 25.1 Декларації „сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку” також зазначена сума 6500 грн. Пунктом 1.8 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 7 вищевказаного Закону встановлений порядок розрахунку та сплати податку на додану вартість. Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.2.2 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач до складу податкового кредиту за вересень 2006 року була правомірно відніс суму податку на додану вартість у розмірі 6500 грн., що підтверджується відповідними податковими накладними, наявними в матеріалах справи та не оспорюється відповідачем по суті. Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року) дорівнює 25195 грн. В податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року зазначено, що сума податкового кредиту попереднього звітного періоду (за серпень 2006 року) склала 2370 грн. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку була задекларована позивачем у розмірі 6500 грн. та відображена в 3 та 4 рядках Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року (рядок 25.1 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, в рядку 3 додатку 3 до Декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року „Розрахунок суми бюджетного відшкодування” позивачем вказана сума 6500 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника. Перевіркою встановлено, що сума, яка піддягає бюджетному відшкодуванню складає 2333,00 грн., відхилення складає 4167,00 грн.
В акті перевірки відповідач вказав, що ним встановлено порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Порушення виявилося в тому, що позивач зменшив суму бюджетного відшкодування на 4167 грн. Проте, апеляційна інстанція критично ставиться до такої думки позивача. Апеляційна інстанція зазначає, що відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як від’ємне значення різниці між податковим зобов’язанням та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на податку на додану вартість разом з ціною товару постачальником товарів (послуг).
Апеляційна інстанція наголошує на тому, з положень даної норми випливає, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальником, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути сплачені у попередньому податковому періоді постачальником товарів.
Враховуючи вищевикладене, при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку, що отримав товари (послуги), має повне право враховувати всі суми податку, які були ним фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальниками товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2005 року позивач придбав у малого приватного підприємства „Фенікс” масло ефірне полині „Таврійської”. Продавцем поданій операції відповідно до вимог статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” була виписана податкова накладна на суму 25000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 4166,67 грн. На оплату придбаного товару, позивач виписав платіжне доручення № 107 від 31 серпня 2006 року на загальну суму 25000,00 грн., а також на суму 4166,67 грн. податку на додану вартість. Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач придбав ТОВ СНПП „Ефір масло” конкрет шавлії мускатної, про що була видана податкова накладна № 35 від 02 серпня 2006 року на суму 14000,00 грн., в тому числі на суму 2333,33 грн. податок на додану вартість.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, у позивача право бюджетного відшкодування відповідних сум податку на додану вартість виникло у вересні 2006 року, а саме після фактичної сплати отриманого товару.
Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача на те, що позивачем не вірно був заповнений 3 рядок додатку 3 податкової декларації з податку на додану вартість., проте апеляційна інстанція не вбачає в діях позивача порушень вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, через те, що безпосередня сплата підприємством отриманих у попередніх періодах товарів (послуг) від постачальників товарів відбулася саме в серпні місяці –попередньому періоді, за який була подана декларація, а саме за вересень 2006 року.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційна інстанція прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції винесена з дотримання вимог матеріального та процесуального права, та підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2007 року у справі № 2-16/2133-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя
Судді