Справа № 2-1025/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 люте 2010 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська в складі: судді Дячкова С.В., при секретареві Тур І.В., за участю позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Перша Дніпродзержинська державна нотаріальна контора «про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом», суд, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, зазначаючи, що вона, ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_4) є рідною сестрою: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Після смерті їхньої матері, ОСОБА_9, вони, успадкували майно, яке складається з будинку № 46 по вулиці Димитрова у м. Дніпродзержинську.
ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 належить 1/2 частина спадкового будинку.
Ще раніше, після смерті батька, ОСОБА_10, вони успадкували по 1/10 частині кожен з спадкового майна.
ОСОБА_5 помер 21 травня 1989 року, ОСОБА_8 помер 01 квітня 1995 року, ОСОБА_6 помер 11 липня 2002 року, після їх смерті вона, як єдина спадкоємиця прийняла спадщину, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки постійно проживала та проживає по теперішній час у спадковому будинку, зареєстрована в будинку, користуєся, як будинком так і земельною ділянкою яку з року в рік обробляє, саджає город та збирає врожай.
Просила Встановити факт прийняття нею спадщини, яка складається з 7/15 частин будинку № 46 по вулиці Димитрова у м. Дніпродзержинську після смерті: ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6; визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 7/15 частин спадкового будинку № 46 по вулиці Димитрова у м. Дніпродзержинську після смерті братів: ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, пояснила, що вона одна претендує на спадщину. Відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представники відповідача: виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради та третьої особи: Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явилися, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, згідно листів, які є в матеріалах справи проти позову не заперечують та прохають розглянути справу без їх участі.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_4) є рідною сестрою: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Після смерті їхньої матері, ОСОБА_9, померлої 07.12.1992 р., її діти успадкували майно, яке складається з будинку № 46 по вулиці Димитрова у м. Дніпродзержинську.
Таким чином, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 грудня 1993 року ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 належить 1/2 частина спадкового будинку.
Ще раніше, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 січня 1986 року та від 25 лютого 1986 року після смерті батька, ОСОБА_10, його діти успадкували по 1/10 частині кожен з спадкового майна.
ОСОБА_5 помер 21 травня 1989 року, ОСОБА_8 помер 01 квітня 1995 року, ОСОБА_6 помер 11 липня 2002 року, після їх смерті позивач, як єдина спадкоємиця прийняла спадщину, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки постійно проживала та проживає по теперішній час у спадковому будинку, зареєстрована в будинку, користується, як будинком так і земельною ділянкою яку з року в рік обробляє, саджає город та збирає вражай.
Згідно п. 1 ст. 549 ЦК України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ст. 548 ЦК України (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Брат позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 помер 20 квітня 2008 року, після його смерті позивач також прийняла спадщину, яка складається з частини спадкового будинку № 46 по вулиці Димитрова у м. Дніпродзержинську оскільки проживала разом з братом до його смерті.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
За правовстановлюючими документами на сьогодні позивачеві належить 4/15 частини спадкового будинку, з урахуванням спадкових частин будинку які належали її братам. Позивачеві, як єдиному спадкоємцю буде належати 11/15 частин спадкового будинку, а взагалі і весь будинок № 46 по вулиці Димитрова у м. Дніпродзержинську.
ОСОБА_2 — відповідачка по справі є дружиною померлого брата позивача - ОСОБА_6 на спадкове майно частину будинку № 46 по вулиці Димитрова у м. Дніпродзержинську не претендує, щодо позовних вимог претензій не має.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 524, 525, 529, 548, 549 ЦК України (1963 р.), ч. 2 ст. 1258, 1262, 1268 ЦК України (2004 р.), ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити повністю.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, яка складається з 7/15 частин будинку № 46 по вулиці Димитрова у м. Дніпродзержинську після смерті: ОСОБА_8 померлого 01 квітня 1995 року, ОСОБА_5 померлого 21 травня 1989 року, ОСОБА_6 померлого 11 липня 2002 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 7/15 частин спадкового будинку № 46 по вулиці Димитрова у м. Дніпродзержинську після смерті братів: ОСОБА_8 померлого 01 квітня 1995 року, ОСОБА_5 померлого 21 травня 1989 року, ОСОБА_6 померлого 11 липня 2002 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 4/15 частин спадкового будинку № 46 по вулиці Димитрова у м. Дніпродзержинську після смерті брата: ОСОБА_7 померлого 20 квітня 2008 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження й поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя