Номер провадження: 22-ц/813/1582/19

Номер справи місцевого суду: 496/4711/18

Головуючий у першій інстанції Галич О.П.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2019 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Калараш А.А., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Бєляєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_2 до Об'єднаного садівничого кооперативу «Чайка», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення загальних зборів членів Об'єднаного садівничого кооперативу «Чайка» незаконними та такими, що не породжують ніяких правових наслідків, які оформлені протоколом № 2 від 29 вересня 2018 року, на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Галич О.П. 14 листопада 2018 року у м. Біляївка Одеської області, -

встановила:

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до ОСК «Чайка», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення загальних зборів членів ОСК «Чайка» незаконними та такими, що не породжують ніяких правових наслідків, які оформлені протоколом № 2 від 29 вересня 2018 року (а.с. 1-6).

Разом із позовною заявою, позивач надав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом призупинення виконання прийнятих рішень загальних зборів членів ОСК «Чайка» від 29 вересня 2018 року до вирішення справи по суті та заборонити Управлінню реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області проводити будь-які реєстраційні дії відносно ОСК «Чайка», посилаючись на те, що голова правління ОСК «Чайка» ОСОБА_3 в незаконний спосіб наносить збитки ОСК «Чайка», а саме, щомісячно отримує заробітну плату, виділяє кошти для заправки найманого автомобіля без відповідного рішення правління, уклала без погодження з правлінням угоду з адвокатом та сплачує кошти за надання правової допомоги. Також голова правління ОСК «Чайка» ОСОБА_3, без відповідного рішення органу управління ОСК «Чайка», передала у користування комерційним структурам свердловини та може віддати в оренду енергетичну систему ОСК «Чайка» групі бізнесменів. Крім того, заявник вважав, що з ініціативи ОСОБА_3 здійснюється збір підписів у реєстр для виготовлення протоколу загальних зборів ОСК «Чайка» від 29 вересня 2018 року з метою підмінити виготовлений протокол, який оскаржується та є предметом судового спору (а.с. 20-22).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову було відмовлено (а. с. 25-28).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме, на думку апелянта, суд першої інстанції не надав оцінку кожному виду забезпечення позову, а обмежився лише загальною оцінкою; судом не було з'ясовано обсяг позовних вимог і їх відповідність виду забезпечення позову (а. с. 30-32).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В порядку ст. 150 ЦПК України, способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, тощо.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст.150 ЦПК України).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову, підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів (Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», надалі - Постанова).

Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника); метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідальності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Управлінню реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області проводити будь-які реєстраційні дії відносно ОСК «Чайка», може призвести до фактичного зупинення господарської діяльності товариства, що є неприпустимим.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем будь-яких дій, які можуть у подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

До того ж, суд апеляційної інстанції зауважує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини необхідності такого забезпечення. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 81 ЦПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак, у своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 наводить лише припущення щодо підміни головою правління ОСК «Чайка» ОСОБА_3протоколу від 29 вересня 2018 року, не зазначаючи при цьому, всупереч вимогам ст.ст. 76-81 ЦПК України, якими саме доказами підтверджуються викладені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову факти.

Таким чином, адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 також не містять обґрунтованого підтвердження співмірності забезпечення позову із позовними вимогами та реальним порушенням прав позивача, оскільки відсутнє посилання на докази, які б підтверджували необхідність задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, відсутнє належне обґрунтування того, в чому саме полягає неможливість або ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення вимог ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При вищевказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 07 березня 2019 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

А.А. Калараш