Справа 2-629/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                           У К Р А Ї Н И

27 січня 2010 року                 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :

Головуючого - Сливка Л. М

за участі секретарів - Семенюк Н. П. , Бельзецької Н. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Тернопільської  комунальної міської лікарні № 2 про  зміну дати та підстав звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач ОСОБА_1 пред'явив до суду позов про зміну дати та підстав звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, покликаючись на те, що працював у відповідача на посаді вартівника (сторожа), однак, у порушення вимог чинного законодавства,  11 серпня 2009 року наказом № 123-К його звільнено з роботи на підставі п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю України, оскільки йому запропоновано для переведення посаду, на яку в силу його освітньо-кваліфікаційного рівня його не могло бути переведено, тому вважає, що його слід було звільнити за скороченням чисельності або штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Внаслідок указаних, на його думку, порушень відповідачем вимог закону він зазнав моральної шкоди, оскільки ще й досі не зміг працевлаштуватися, позаяк запис у трудовій книжці ставить роботодавцям під сумнів його спроможність працювати у випадку змін істотних умов праці, причому в нього на даний час вагітна дружина, яка не працює та хвора мама. У зв'язку з наведеним просить змінити дату його звільнення на день розгляду справи судом, змінити підстави звільнення на п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю,  стягнути з відповідача в його користь 2387 гривень 46 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5000  гривень моральної шкоди.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав із викладених у позовній заяві мотивів та просить його задоволити в повному обсязі.

    Представники відповідача Тернопільської  комунальної міської лікарні № 2 в судовому засіданні позову не визнали, пояснивши, що ОСОБА_1 13 травня 2005  року прийнятий на посаду вартівника. Штатним розписом на 2009 рік займана ним посада значиться відповідно до Державного класифікатора професій України від 01 квітня 2005 року - сторож. У зв'язку з виробничою необхідністю 10 червня 2009 року згідно з наказом від "Про зміни в штатному розписі" вирішено перепрофілювати три штатних одиниці сторожа на одну штатну одиницю робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків, одну штатну одиницю слюсаря-сантехніка та одну штатну одиницю електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Позивача було ознайомлено із цим наказом та запропоновано переведення на посаду робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків, причому його функціональні обов'язки  не змінились, не вимагали додаткового навчання, розмір заробітної плати та підпорядкованість не змінилися. За наявності згоди на переведення ОСОБА_1 мав можливість пройти навчання на робочому місці. Однак позивач від запропонованої роботи відмовився, у зв'язку з чим був звільнений з роботи на підставі п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Таким чином будь-яких вимог закону при його звільненні з роботи відповідачем не порушено,в тому числі моральної шкоди не заподіяно. З цих підстав просять у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

    Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

    Позивач ОСОБА_1 з 13 травня 2005  року прийнятий на посаду вартівника в господарську службу Тернопільської  комунальної міської лікарні № 2 згідно з наказом № 63к від 13 травня 2005  року.  

Згідно з класифікатором професій ДК 003:2005, затвердженим наказом № 375 Державного комiтету України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики від 26 грудня 2005 року на заміну ДК 003:95, передбачена професія сторожа.

В судовому засіданні встановлено та не оспорювалося сторонами, що функціональні обов"язки, підпорядкованість та оплата праці ОСОБА_1 залишились аналогічними, як і за попередньою назвою посади.

Як слідує з наказу МОЗ України від 23 лютого 2000 року № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я " керівникам закладів охорони здоров'я надано право в разі виробничої необхідності змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади, не передбачені штатними нормативами для даного закладу, за рахунок посад інших структурних підрозділів в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період. Заміна посад працівників може здійснюватись лише в межах однієї категорії медичного (лікарі, середній медичний персонал, молодший медичний персонал), фармацевтичного персоналу, адміністративно-управлінського, крім заступників керівників, та господарсько-обслуговуючого персоналу.

10 червня 2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю згідно з наказом № 79-1 головного лікаря Тернопільської  комунальної міської лікарні № 2 "Про зміни в штатному розписі" вирішено перепрофілювати три штатних одиниці сторожа на одну штатну одиницю робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків, одну штатну одиницю слюсаря-сантехніка та одну штатну одиницю електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування.

Із зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомлено в день видачі наказу, про що

свідчить його власноручний підпис на ньому та сторонами в судовому засіданні не оспорювалося.

З листа співбесіди, проведеної 10 серпня 2009 року, судом установлено, що ОСОБА_1 запропоновано переведення на посаду робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків, від якого, як і від підпису листа співбесіди, він відмовився в присутності працівників Тернопільської  комунальної міської лікарні № 2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5

Як установлено з посадової інструкції робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків, кваліфікаційними вимогами до особи, яка займає вказану посаду, є базова або неповна базова загальна середня освіта, одержання професії безпосередньо на робочому місці, під керівництвом наставника - робітника вищого кваліфікаційного розряду, підвищення кваліфікації, без вимог до стажу роботи.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має вищу освіту, за спеціальністю - інженер-будівельник з обслуговування доріг, чого він у судовому засіданні не оспорював.

Таким чином судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що в силу освітньо-кваліфікаційного рівня позивача його не могло бути переведено на посаду робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків.

Наказом № 123-К головного лікаря Тернопільської  комунальної міської лікарні № 2 від 10 серпня 2009 року ОСОБА_1 звільнено з  посади сторожа господарської служби з 11 серпня 2009 року у зв'язку з відмовою від продовження роботи із зміною істотних умов праці на підставі п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини, судом не встановлено будь-яких порушень відповідачем вимог закону при проведенні процедури звільнення позивача з роботи.

При цьому суд не бере до уваги твердження позивача ОСОБА_1 про те, він підлягав звільненню з роботи на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю, оскільки судом не встановлено, що в Тернопільській комунальній міській лікарні № 2 мали місце зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.  

За вказаних обставин суд приходить до переконання про наявність установлених законом підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема звільнення позивача ОСОБА_1 з посади сторожа господарської служби Тернопільської  комунальної міської лікарні № 2 на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України.

З цих підстав судом не встановлено будь-яких порушень відповідачем трудових прав позивача.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 не є підставними та до задоволення не підлягають.

Керуючись  ст. ст. 60, 209, 212, 213, 218 ЦПК України, ст.  221, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237-1 , 36,40 КЗпП України, суд ,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської  комунальної міської лікарні № 2 про  зміну дати та підстав звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга - протягом 20 днів після заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя