УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року

м. Київ

справа № 714/266/16-к

провадження № 51-3324ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Яковлєвої С. В.,

суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Лутсу І. В., яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 23 листопада 2018 року,

встановив:

За вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2016 року ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за: ч. 3 ст. 187 КК - на строк 7 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, окрім житла; ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, окрім житла. На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_2 зараховано у строк покарання термін попереднього ув'язнення з 04 лютого 2016 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 23 листопада 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишив без змін. На підставі ч. 5 ст.72 КК зарахував ОСОБА_2 у строк покарання термін попереднього ув'язнення з 04 лютого 2016 року по 10 жовтня 2016 року та 23 вересня 2018 року по 23 листопада 2018 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

У касаційній скарзі захисник Лутсу І. В., посилаючись на неповноту судового розгляду невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник Лутсу І. В., порушуючи питання про скасування ухвали апеляційного суду, обмежилася формальними вказівками про порушення допущені, на її думку, апеляційним судом. Зокрема, захисник не обґрунтувала, у чому саме полягали допущені апеляційним судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, та не вказала як ці порушення вплинули на законність й обґрунтованість постановленого апеляційним судом судового рішення, і чому їх слід відносити до підстав для скасування касаційним судом ухвали апеляційного суду згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412-414, 419 цього Кодексу.

Разом з тим, касаційна скарга захисника Лутсу І. В. не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційної скарги засудженого.

Також касаційна скарга захисника не містить достатнього обґрунтування щодо явної несправедливості призначеного засудженому покарання, з огляду на тяжкість вчинених ним злочинів, обставинами їх скоєння та даним про його особу внаслідок суворості, з урахуванням положень ст. 414 КПК та приписів статей 50, 65, 69 КК.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому недотримання особою, яка звертається з касаційною скаргою положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Лутсу І. В. залишити без руху і встановити їй семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Яковлєва   О. П. Марчук   В.В. Наставний