Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2019 Справа №607/24079/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванка О.М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М.С. учасників справи

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі. Спільне життя з відповідачем не склалося, у них різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, через що між ними виникають непорозуміння, припинилися шлюбні стосунки, їх шлюб носить формальний характер, примирення між ними не буде, а тому, вважає, що подальше збереження сім'ї неможливе.

У зв'язку з не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та розірвати шлюб, укладений між ними.

У судовому засіданні позивач зміст позовних вимог підтримала з підстав та обґрунтувань викладених у позові та просить його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав та вважає, що подальше збереження сім'ї неможливе, а тому позов слід задовольнити та розірвати шлюб укладений між ними.

Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що є усі законні підстави ухвалити рішення про задоволення позову.

При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд приходить до висновку, що слід задовольнити позов виходячи з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що сторони по справі зареєстрували шлюб 21 липня 2007 року, про що складено актовий запис за № 52, відділом реєстрації актів цивільного стану Зборівського районного управління юстиції Тернопільської області України, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3, видане 21 липня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Зборівського районного управління юстиції Тернопільської області.

Під час спільного проживання у сторін народилися діти. Донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження, серія НОМЕР_4, видане 05 травня 2009 року та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить свідоцтво про народження, серія НОМЕР_5, видане 25 травня 2011 року.

Сторони проживають за однією адресою проживання.

Позивач як на підставу заявлених вимог посилається на те, що фактичні шлюбні відносини між ним та відповідачем припинені, одна адреса проживання та відсутність спілкування свідчить про неможливість збереження шлюбу.

Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Частина 1 статті 1 СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання (частина 1 статті 2 СК України)

Згідно із частинами 1 і 2 статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 СК України).

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З роз'яснень, даних у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року, вбачається, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, брати до уваги інші обставини життя подружжя.

Суд встановив, що позивач та відповідач проживають за однією адресою, позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, у сторін є спільні діти.

Враховуючи встановленні обставини справи та оцінивши усі докази є усі підстави вважати, що шлюб між сторонами носить формальний характер, подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження сім'ї суперечить інтересам сторін.

За таких обставин, суд вважає, що права та інтереси позивача були порушенні відповідачем, і вказані порушенні права та інтереси підлягають захисту судом шляхом розірвання шлюбу укладеного між сторонами.

На підставі наведеного, керуючись статями 2, 4, 5, 10 - 13, 76-82, 89, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, статтями 110, 111, 112-115 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21 липня 2007 року, про що складено актовий запис за № 52, відділом реєстрації актів цивільного стану Зборівського районного управління юстиції Тернопільської області України.

Копію рішення суду після набрання законної сили надіслати до державного органу реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_5, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повний текст рішення суду складено 11 березня 2019 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко