ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 січня 2019 р. Справа № 160/8591/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тулянцевої І.В.

розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (додаток до Акту № 0004815 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2018 року) на суму 107,00 євро та Розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (додаток до Акту № 0004816 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2018 року) на суму 68,40 євро, що складені Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів»;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035965 від 30 жовтня 2018 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області, згідно якої накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» штраф у розмірі 1700 грн.;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035966 від 30 жовтня 2018 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області, згідно якої накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» штраф у розмірі 1700 грн.

Ухвалою суду від 20.11.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання, на 17.12.2018 року о 15:00 год.

21 січня 2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (додаток до Акту № 0004815 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2018 року) на суму 107,00 євро та Розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (додаток до Акту №0004816 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2018 року) на суму 68,40 євро, що складені Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів».

В обґрунтування поданого клопотання вказано, що визначена у розрахунку плата за проїзд не може бути примусово стягнута, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд не може бути предметом спору в адміністративній справі, оскільки розрахунок розміру шкоди не є адміністративно-правовим актом, який спричиняє будь-які правові наслідки для суб'єкта господарювання, та, відповідно, актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, при вирішенні заявленого клопотання, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року № 2862-IV встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі - Порядок № 879).

Згідно з пунктом 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Пунктом 30 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за визначеною формулою.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить, що у випадку, якщо рух великогабаритного транспорту здійснюється без отримання спеціального дозволу або внесення плати, то уповноваженими органами складається розрахунок такої плати за наслідками проведення перевірки, який є обов'язковим для власника транспортного засобу, оскільки пунктом 30-1 Порядку № 879 визначено обов'язок перевізника внести плату, визначену у розрахунку та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Разом з тим, суд зазначає, що розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (додаток до Акту № 0004815 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2018 року) на суму 107,00 євро та розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (додаток до Акту № 0004816 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2018 року) на суму 68,40 євро, що складені Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів», не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є додатками до акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовані фактичні та габаритні параметри транспортного засобу, не містить обов'язкових реквізитів рішення (підпису посадової особи), не містить обов'язкових приписів, є по суті рахунком на оплату та визначає лише розмір такої плати. Право на оскарження суб'єктом розрахунку не передбачене Порядком № 879 або іншими нормативно-правовими актами.

Обов'язковою ознакою дій, рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер, тобто акт індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки певної особи (певного кола осіб).

За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між визначеними особами, на яких поширюється дія такого акта. Розрахунок плати не є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, тобто не містить норми права, а складається відповідно до затвердженої формули.

Обов'язок перевізника протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки виникає не на виконання розрахунку, а в силу приписів Порядку № 879, а отже, складені розрахунки як рішення не можуть бути предметом спору.

Оцінка актів перевірки разом із додатками, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо їх складання, викладення у них висновків перевірки, надається судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі таких документів, в даному випадку Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035965 від 30 жовтня 2018 року та № 035966 від 30 жовтня 2018 року.

Складаючи розрахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, державний орган виступає як суб'єкт господарських правовідносин, тому в разі незгоди позивача із сумою плати на підставі складеного розрахунку, спірні правовідносини підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

За таких обставин, позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування розрахунків плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки такий розрахунок не є актом індивідуальної дії, а лише визначає розмір плати за перевищення вагових параметрів, яка може бути стягнута з особи, яка спричинила шкоду автомобільним дорогам, в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного суду, України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №160/8591/18 в частині визнання протиправним та скасування Розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (додаток до Акту № 0004815 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2018 року) на суму 107,00 євро та Розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (додаток до Акту № 0004816 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2018 року) на суму 68,40 євро, що складені Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів», - закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний позов в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева