Справа № 11-698    2008 року     Категорія: ст. 125 ч.2 КК України

Головуючий у першій інстанції     Патрик Ю.Ю.

Доповідач апеляційного суду     Значок І.С.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого     Погорєлової Г.М.

суддів     Войтовського С.А., Значок І.С.,

при секретарі     Ішутко В.М.

за участю прокурора     Брек Г.С.

потерпілого     ОСОБА_3

засудженого     ОСОБА_4

30 жовтня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_3 на вирок Єланецького районного суду Миколаївської області від 2 червня 2008 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Сланець, Миколаївської області, раніше не судимий,

-   засуджений за ч. 2 ст.125 КК України до штрафу в розмірі 1 000 грн.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_4 визначено винним в тому, що 12.03.2007 року близько 17.30 години, він, знаходячись на подвір'ї багатоквартирного будинку № 88 по вул.  Горького в смт. Сланець, Миколаївської області, під час сварки з потерпілим ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних стосунків наніс останньому удар рукою в обличчя, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції потерпілий ОСОБА_3 просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким призначити засудженому ОСОБА_4 більш тяжке покарання, та стягнути на його користь матеріальну і моральну

шкоду,   а   також   витрати,   пов'язані   з   наданням   юридичної  допомоги. Посилається на те, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину. Суд залишив поза увагою документи, надані ним в обґрунтування позову щодо відшкодування майнової шкоди, а розмір стягнутої моральної шкоди не відповідає тим моральним стражданням, які він переніс.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок скасувати, провадження по справі закрити. Стверджує, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. На його думку, суд не врахував ті обставини, що свідок ОСОБА_5, в силу свого похилого віку не могла вірно сприймати факти, що мають доказове значення та необгрунтовано послався на її свідчення у вироку. Також вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги свідчення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які пояснили, що він під час сварки з потерпілим ніяких ударів йому не наносив.

В запереченнях на апеляцію засудженого ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_3 просить залишити її без задоволення. Посилається на необґрунтованість доводів засудженого.

Заслухавши доповідь судді, , засудженого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_3 на підтримку своїх апеляцій, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, а апеляція потерпілого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_4 у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_3 за обставин, встановлених судом, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні і викладеними у вироку доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що ввечері, 12.03.2007р., у дворі будинку, у зв'язку з давніми неприязними стосунками, ОСОБА_4 наніс йому удар рукою в обличчя. Внаслідок цих дій йому заподіяні ушкодження в області обличчя та ушкодження 2-х зубів.

Пояснення потерпілого узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи про наявність у нього тілесних ушкоджень у виді забиття та ран на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, забиття 3, 4 зубів на нижній щелепі справа, які відносіться до категорії легких, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Зазначені тілесні ушкодження могли утворитися у час та за обставин, на які вказує потерпілий (акт № 3011 від 5.12.2007р., а.с.40).

Свідок ОСОБА_5 (очевидець події) підтвердила суду, що ввечері, 12.03.2007р., у дворі біля будинку, ОСОБА_3 знаходився удвох з молодим чоловіком, до якого звертався на ім'я «ОСОБА_4». Потім цей чоловік вдарив ОСОБА_3 в обличчя і втік.

Факт зустрічі саме засудженого з потерпілим та сварки між ними саме того вечора, підтвердили також свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Сам засуджений ОСОБА_4 не заперечував, наявність сварок з ОСОБА_3 раніше у минулому, звернення останнього в органи міліції з заявою про побиття. Визнав, що ввечері, 12.03.2007р., у дворі будинку, він зустрічався та розмовляв з потерпілим.

За таких обставин, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов правильного висновку про умисне заподіяння ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, саме засудженим ОСОБА_4, та вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст.125 КК України.

Доводи засудженого про те, що свідок ОСОБА_5 не впізнала його як особу, яка вдарила ОСОБА_3, з безпідставними, оскільки вона на нього прямо не вказувала, а лише назвала ім'я, за яким потерпілий звертався до чоловіка, який його вдарив.

Покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. 65, 66, 67 КК України, тобто з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, позитивних характеристик засудженого та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_4 покарання необхідним, достатнім та справедливим. Тому апеляція потерпілого ОСОБА_3 в цій частині задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо відшкодування майнової шкоди в сумі 1059 грн. 60 коп., в тому числі 735 грн. - витрати на придбання лікарського засобу для фіксації зубних протезів «Корега-фікс», 324 грн. 60 коп. - витрати, пов'язані з протезуванням, суд в мотивувальній частині вироку послався на недоведеність розміру витрат, їх причинного зв'язку з заподіяними тілесними ушкодженнями та сплати цих витрат потерпілим.

Проте, суд не взяв до уваги, що довідка аптеки на придбання вказаного засобу «Корега-фікс» дана за період з 12.03. по 25.06. 2007 p., тобто упродовж значного часу та що в цій довідці і в довідці Єланецької ЦРБ

про витрати на протезування є відомості про понесення цих витрат саме ОСОБА_3.(а.с.6, 7).

Крім того, характер тілесних ушкоджень потерпілого потребує такого роду витрат протягом певного часу.

З урахуванням викладеного, залишились не спростованими доводи потерпілого щодо понесення ним майнової шкоди в розмірі його вимог.

Тому необхідно виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в цій частині. В резолютивній частині вироку рішення суду з цього приводу відсутнє.

При визначенні розміру стягнення у відшкодування моральної шкоди - в сумі 500 грн., суд послався на характер і тяжкість завданих тілесних ушкоджень, на перенесення ОСОБА_3 фізичного болю та принижень. Однак суд не врахував, що фізичний біль та приниження потерпілого носили тривалий характер, не могли не вплинути на його звичний спосіб життя, а тому необґрунтовано значно зменшив розмір стягнення в цій частині вимог потерпілого.

За таких обставин, вирок суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 щодо відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню, з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст..365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково, апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Єланецького районного суду Миколаївської області від 2 червня 2008р. у відношенні ОСОБА_4 в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати.

З мотивувальної частини цього ж вироку виключити посилання суду на відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди.

Справу в частині розв'язання цивільного позову ОСОБА_3 направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вищевказаний вирок залишити без зміни.