УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2008р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого - Комаровської Н.В.,
Суддів - Короткова В.Д., Гончаренко В.М.,
При секретарі - Возіян Д.А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління СБУ України в Одеській області, Роздільнянскої митниці про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16.06.06р., -
встановила:
24.02.03р. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з позовом до Роздільнянської митниці про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 18.06.00р. працівники Роздільнянської митниці затримали автомобіль марки «КАМАЗ», держномер НОМЕР_1 із причепом і вилучили у громадянина Молдови ОСОБА_1 20.000 кг цукру, який знаходився в автомобілі.
Власником автомобілю є ОСОБА_4
21.06.01р. слідчим відділом СБУ в Одеській області винесено постанову про закриття кримінальної справи, яка була порушена на підставі матеріалів, оформлених працівниками митниці.
Позивач вказував, що неправомірними діями органів дізнання йому заподіяна шкода в сумі 107.815 грн., які просив стягнути з Роздільнянської митниці.
Представники Управління СБУ в Одеській області та управління Державного казначейства в Одеській області позов не визнали.
Представник Роздільнянської митниці участі в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, не приймав, звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутність.
Справа судами слухалась неодноразово.
Останнім рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 16.06.06р. стягнуто з державного бюджету в рахунок майнової шкоди 104 грн., вартість проїзду з місця проживання до місця слідства 500 грн., витрати на юридичну допомогу в сумі 1500 грн.
Головуючий 1 інстанції - Свячена Ю.Б. Справа № 22ц-1302/08
Доповідач - Кемеровська Н.В. Категорія - 33
В апеляційній скарзі заступник прокурора Одеської області просить про скасування рішення, мотивуючи тим, що суд порушив норми процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної позивачеві незаконними діями органів дізнання, суд виходив з того, що ОСОБА_1 є власником цукру, який був у нього вилучений, не повернутий та вартість якого позивачеві не компенсована.
З таким висновком погодитись неможна, оскільки він не ґрунтується на доказах які надані сторонами та досліджувались судом.
Так згідно постанови про прилучення речових доказів від 24.07.00 р. ОСОБА_4 мав патент на здійснення підприємницької діяльності та накладна №7 від 18.07, 00р. видана на ім*я ОСОБА_4.( а.с. 10).
Постановою ст..слідчого СО УСБУ України в Одеській області встановленого вилучений цукор належав громадянину Молдови ОСОБА_4 ( а.с.19).
Суд належну оцінку доказам не надав і не з*ясував, чи є належним позивачем ОСОБА_1 з наслідками, передаченими цивільно-процесуальним законодавством випадках пред*явлення позову неналежним позивачем.
Крім того, в процесу розгляду справи Управління державного казначейства України в Одеській області ще в 2003 році посилалось на те, що згідно ст.32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету здійснюється Державним казначейством України ( а.с.87).
Апеляційний суд Одеської області, скасовуючи рішення Приморського районного суду м.Одеси від 28 травня 2004р., зазначив в ухвалі від 24.03.05р. одну із підстав скасування рішення незалучення до справи як відповідача Державного казначейства України ( а.с.224).
Суд при новому розгляді не врахував висновків та мотивів ухвали апеляційного суду Одеської області від 24.03.05р., які є обов’язковими для суду першої інстанції, порушивши ч.2 ст.311 ЦПК України.
Суд також не застосував ст.35 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік » ( рішення ухвалено в 2006р.), згідно якої відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства також судів, у 2006р. за вимогою органів державної виконавчої служби України здійснюються органами Державного казначейства України. Державне казначейство України в терміни, визначені у приписі, списує у безспірному порядку на користь зазначеної фізичної особи встановлену до відшкодування суму коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.
Відповідно до п.2.3 Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого наказом ДКУ № 130 від 21.04.06р., списання коштів проводиться в безспірному порядку з рахунку, який відкривається в Державному казначействі України на ім*я Державного казначейства України (м.Київ).
Суд, стягуючи кошти на користь ОСОБА_1 з державного бюджету, не вказав, з рахунку якого державного органу вони стягуються, а також не залучив до участі у справі Державне казначейство України, вирішивши питання про його
права та обов’язки, щзо підставою для скасуванні рішення з направленням справи на новий розгляд за п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України.
Не заслуговує иа увагу довод представника ОСОБА_1, про те що в судовому засіданні приймав участь представиш Державного казначейства Попов С.В. оскільки з матеріалів справи вбачається що суд не вирішував питання про притягнення до участі у справі Державного Казначейства України, не постановлював ухвал з цього приводу, а Попов С.В. брав участь в судовому засіданні на підставі доручення № 15-04-12/6286 від 26.10, 05р„ як представник Управління Державного казначейства в Одеській області (а.с.266, 294).
Крім того, суд розглянув справу у відсутність представника відповідача - Роздільнянської митниці, який подав заяву про розгляд справи в його відсутність.
Разом з тим, на час подачі представником заяви Роздільнянська митниця була ліквідована, що підтверджується Наказом Голови державної митної служби № 437 віл 27.05.05р., витребуваним апеляційним судом Одеської області.
При таких обставинах судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм цивільно-процесуального законодавства, які є підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розляд.
Керуючись ст.ст.307 ч.1.п.5, 311 ч.1.п.3, 4 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовільнити.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16.06.06р. скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд іншому судді.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.