Справа № 22-а-6381 /2008 р.
Головуючий у першій інстанції - Іванов С. С.
Доповідач Шаповалова О .А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року жовтня місяця 15 дня Колегія суддів судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Дралла І.Г.,
суддів - Іващенко В.В.,
Шаповалової О.А.,
при секретарі - Постіковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну спра ву за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання протиправною бездіяльності та прийняття мір прокурорського реагування, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Центрального район ного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.07.2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
11.09.2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Прокуратури АР Крим про визнання протиправною бездіяльності при розслідуванні кримінальної справи по фак ту розкрадання його майна та незаконного проникнення в житло, здійснення нагляду за органами досудового слідства. Свої вимоги мотивував тим, що організована група осіб під керівництвом ОСОБА_4, за участю ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в 1996 році шляхом зламу дверей незаконно проникли у квартиру № 205 за місцем його проживання в АДРЕСА_1, чим порушили недоторканість його житла, викрали його майно. Він ставив питання про притягнення цих осіб до відпові дальності перед Залізничним РВ МВС, Прокуратурою м. Сімферополя та Прокуратурою АР Крим, однак ніяких рішень не приймалось. Дані обставини були оскаржені ним у Ге неральну Прокуратуру України. Проведення перевірки було доручено Прокуратурі АР Крим, яка передоручила провести перевірку прокуратурі м. Сімферополя. Однак дана кримінальна справа й досі не розслідувана, по ній не прийнято процесуальне рішення за ст. 162 КК України.
Постановою суду у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Прокуратури АР Крим про визнання протиправною бездіяльності при розслідуванні кримінальної справи по факту розкрадання його майна та незаконного проникнення в житло, здійснення нагля ду за органами досудового слідства - відмовлено.
В апеляційної скарзі ОСОБА_3 просив змінити постанову суду та ухвалити нову, якою частково задовольнити його позовні вимоги, а саме - визнати протиправною бездія льність відповідача у зв'язку з тим, що ним не було прийнято процесуальне рішення в по рядку КПК України.
В змінах до апеляційної скарги ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що поста нова суду є незаконною та висновки суду не відповідають обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, вва жає за необхідне апеляцію залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з насту пних підстав.
Як вбачається із суті позовних вимог ОСОБА_3, вони зводилися до того, що з бо ку Прокуратури АРК було допущено бездіяльність в ході здійснення нагляду за законніс тю проведення досудового слідства слідчим відділом Залізничного РВСГУ МВС України в АР Крим по кримінальній справі, порушеній за його заявою за ознаками ст. 162 КК України відносно працівників міліції. Незаконна бездіяльність Прокуратури АР Крим, на думку позивача, призвела до того, що з 19.02.2001 року по теперішній час не було прийн ято процесуального рішення по кримінальній справі відповідно до вимог кримінально процесуального закону відносно працівників міліції ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які, як вважав ОСОБА_3, скоїли даний злочин.
Розглядаючи позов ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності з боку Прокуратури АРК та прийняття мір прокурорського реагування, дослідивши докази, на дані відповідачем, суд дійшов до висновку про безпідставність заявлених вимог.
Таке рішення суду колегія суддів вважає правильним, оскільки воно відповідає фак тичним обставинам справи, прийнято на основі норм права, що підлягають.застосуванню до даних правовідносин, у відповідності до положень ст. ст. 159, 161 КАС України.
Так, згідно з вимогами ст. 97 КПК України за заявою про скоєння злочину прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя повинні прийняти одне з таких рішень:
1. 1) порушити кримінальну справу;
2. 2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3. 3) направити заяву за належністю.
Як видно з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_3 09.07.1999 року було поруше но кримінальну справу за ознаками ст. 198 КК України (в редакції 1960 року) за фактом самовільного проникнення невстановленими особами у помешкання, в якому проживав ОСОБА_3, тобто, прийнято рішення відповідно до закону. В подальшому виносилися постанови про перекваліфікацію порушеної кримінальної справи за різними статтями Кримінального кодексу України, досудове слідство на підставі ч. 3 ст, 206 КПК України неодноразово призупинялось. Постанови про припинення провадження по справі неодно разово скасовувалися посадовими особами органів прокуратури різних рівнів, в тому чис лі, і Прокуратури АР Крим, яка згідно з вимогами Кримінально-процесуального кодексу за наявністю підстав для того здійснювала нагляд за законністю досудового слідства. При скасуванні посадовими особами Прокуратури АР Крим постанов про зупинення слідства кримінальна справа направлялася для подальшого розслідування, при цьому по справі да валися вказівки про проведення конкретних слідчих дій. Крім того, заступником прокуро ра АР Крим неодноразово порушувались дисциплінарні провадження відносно слідчого, у провадженні якого перебувала кримінальна справа, за тяганину, допущену при її розслі дуванні. Тобто, Прокуратура АР Крим виконувала покладені на неї функції щодо нагляду за розслідуванням кримінальних справ.
Дані обставини підтверджуються висновком по кримінальній справі № 159757 від 16.06.2007 року, складеним прокурором відділу 04\2 прокуратури АР Крим Маньковим В.О. за погодженнням з начальником відділу Кабаковим O.K. та затвердженим заступником прокурора АР Крим Домніковим О.М. (а.с. 71-74). Наданий відповідачем ви сновок є належним та допустимим доказом по справі, він був предметом дослідження у суді першої інстанції та дані, які містяться у цьому висновку, отримали належну оцінку у постанові суду.
Доводи заявника про те, що до теперішнього часу по справі не прийнято процесуа льне рішення і це нібито свідчить про бездіяльність Прокуратури АР Крим, не можуть бу ти визнані обгрунтованими, оскільки із наявних у адміністративній справі доказів вбача ється, що дана кримінальна справа знаходиться у провадженні Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в Криму. Досудове слідство по ній не закінчено, оскільки не встановлено осіб, що скоїли даний злочин.
На думку колегії суддів, Прокуратурою АР Крим в межах своїх повноважень, вста новлених Кримінально-процесуальним кодексом України та Законом України «Про Про куратуру» були прийняті належні заходи, направлені на здійснення контролю за ходом досудового слідства та сприяння всебічному та повному розслідуванню справи.
За таких обставин об'єктивних підстав вважати, що з боку Прокуратури АР Крим не здійснювався належний нагляд за ходом досудового слідства по кримінальній справі, по рушеній за заявою ОСОБА_3, у колегії суддів немає.
Що стосується доводів ОСОБА_3 про те, що завдяки бездіяльності Прокуратури АР Крим не було прийнято належного процесуального рішення в ході досудового слідства по справі, порушеній за ознаками ст. 162 КК України за фактом незаконного проникнення працівників міліції до його помешкання, то колегія суддів також не може з ними погоди тися.
Як вбачається із матеріалу № 279, виділеному із кримінальної справи № 159757, по становою в.о.слідчого СВ Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим від 19.06.2006 року матеріали за фактом незаконного проникнення у помешкання ОСОБА_3 за ознаками ст. 162 КК України було виділено в окреме провадження для проведення додаткової перевірки та направлено в прокуратуру Залізничного району м. Сімферополя (а.с. 3). Після проведення перевірки постановою прокурора Залізничного району м. Сім ферополя від 21.07.2006 року у порушенні кримінальної справи за ст. 162 КК України бу ло відмовлено за відсутністю складу злочину у діях осіб, на яких вказував заявник.
Таким чином, наведене свідчить про те, що було прийнято одне з відповідних рі шень, передбачених ст. 97 КПК України. Питання щодо законності прийнятого рішення, яке порушує в апеляційній скарзі ОСОБА_3, не може бути предметом розгляду суду при вирішенні адміністративного позову, оскільки законом передбачено інший порядок оскарження такого рішення. Зокрема, статтею 236-2 КПК України передбачено порядок оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Доводи ОСОБА_3, викладені в апеляційній скарзі, про те, що бездіяльність з боку Прокуратури АР Крим мала місце в період з 19.02.2001 року по 21.07.2006 року, протягом якого не приймалось рішення за ознаками ст. 162 КК України, колегія судців не може ви знати такими, що заслуговують на увагу. Матеріали за ознаками ст. 162 КК України було виділено в окреме провадження тільки 19.06.2007 року. В передбачений кримінально процесуальним законом строк за матеріалами перевірки було прийнято відповідне рішен ня.
Що стосується періоду, протягом якого проводилося досудове слідство по криміна льній справі, то, як зазначалося вище, досудове слідство неодноразово зупинялось, а потім відновлювалося. ст. 216 КПК України не передбачає інших дій прокурора, спрямованих на забезпечення всебічного, повного та об'єктивного виявлення обставин справи, крім відновлення досудового слідства у справі, провадження у якій закрито. Кримінально процесуальним кодексом України також не обмежується кількість разів припинення та відновлення досудового слідства. В ст. 216 КПК України йдеться лише про можливість відновлення досудового слідства в межах встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але питання про сплив строків давності може вирішувати ся тільки в межах кримінально-процесуального провадх<ення по справі.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що Прокуратурою АРК виконувались покла
дені на неї обов'язки щодо нагляду за додержанням законності при проведенні досудового
слідства, в межах повноважень, встановлених кримінально-процесуальним законом та За
коном України «Про прокуратуру».
В обґрунтування своїх вимог про визнання незаконної бездіяльності Прокуратури АР Крим позивач посилався на те, що після перевірки його скарги Генеральною Прокурату рою України проведення перевірки було доручено Прокуратурі АР Крим, яка, в свою чер гу, передоручила провести перевірку прокуратурі м. Сімферополя.
Однак, колегія суддів не може погодитися з тим, що дані обставини свідчать про бездіяльність Прокуратури АР Крим. Як вже було зазначено, досудове слідство по кримі нальній справі здійснювалось СВ Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, на розгляд за додержанням законів з боку якого здійснюється прокуратурою Залізничного райо ну м. Сімферополя та прокуратурою м. Сімферополя.
Таким чином, передоручення проведення перевірки за додержанням вимог закону при проведенні досудового слідства по даній кримінальній справі прокуратурі м. Сімферополя не суперечить вимогам закону, зокрема, ст. ЗО Закону України «Про про куратуру», яка не визначає рівень прокурорів, повноважних проводити нагляд за додер жанням законів органами, які проводять досудове слідство.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що об'єктивних даних, котрі б свідчили про бездіяльність Прокуратури АР Крим, у матеріалах справи немає. Не наведе но т таких доводів і у апеляції позивача.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_3, не спростовують правильність висновків, зроблених судом першої інстан ції, і не містять правових підстав для скасування постанови суду, яка є законною та обгру нтованою.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Центрального район ного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.07.2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.07.2007 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня на брання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.