Справа № 22-ц-4830/08
Головуючий у першій інстанції - Шофаренко Ю.Ф.
Доповідач - Дралло І.Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2008 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
. головуючого судді - Дралла І.Г.,
суддів - Іващенко В.В., Руснак А.П., при секретарі - Постіковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 квітня 2008 року, -
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3. про звільнення від сплати аліментів.
Вимоги мотивовані тим, що він є сином відповідача, рішенням Сімферопольського районного суду АРК від 14 березня 2007 року, зміненим рішенням Апеляційного суду АРК від 3 липня 2007 року, з нього стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 14 березня 2007 року. На цей час змінився його матеріальний стан, йому встановлено 2 групу інвалідності, він є непрацездатним, потребує лікування, його дохід складається тільки з пенсії, у зв'язку з чим він вважає, що має право на звільнення від сплати аліментів на утримання батька.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 квітня 2008 року у задоволенні позову відмовлено за його безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством не передбачено звільнення дітей від сплати аліментів на утримання батьків у залежності від матеріального становища платника аліментів.
Проте, погодитися з такими висновками суду першої інстанції неможна.
Згідно із статтею 303 ЦПК України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сімферопольського районного суду АРК від 14 березня 2007 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1Л частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з набрання рішенням законної сили.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 3 липня 2007 року рішення суду першої інстанції змінено і стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 14 березня 2007 року.
Після набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили ОСОБА_2 встановлена 2 група інвалідності 18.10.2007 року (а.с. 16). На цей час згідно довідки МСЕК 2 група інвалідності підтверджена. ОСОБА_2 є непрацездатним і отримує пенсію по інвалідності. До складу його сім'ї входить матір, яка є інвалідом З групи. Інших членів сім'ї немає. Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров'я і потребує лікування.
Таким чином, після стягнення аліментів однозначно змінився матеріальний стан ОСОБА_2 і суттєво зменшилася його можливість надавати матеріальну допомогу батьку, який теж є інвалідом 2 групи і отримує пенсію.
Згідно статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Стаття 205 СК України встановлює, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька передбачена статтею 204 СК України і пов'язано тільки з обставиною, коли мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківський обов'язків.
У даному випадку не встановлено, що ОСОБА_3 ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків відносно ОСОБА_2
Разом з тим, відповідно до ч.9 статті 7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Стаття 10 СК України визначає, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми СК України, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Оскільки з моменту встановлення розміру аліментів змінився матеріальний та фізичний стан ОСОБА_2, він потребує лікування з чим пов'язані матеріальні витрати, то він має право на відповідне зменшення розміру аліментів, які стягнуті з нього на утримання батька.
Глава 17 СК України не встановлює можливості зменшення розміру аліментів з дітей на утримання батьків у зв'язку із зміною можливості надавати таку допомогу, але стаття 192 СК України встановлює, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
У даному випадку є саме таки обставини, що дає можливість застосувати аналогію закону і зменшити розмір аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 до 1/10 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 жовтня 2008 року.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до переконання в тому, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, що відповідно до положень ч.1 п.3, 4 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з вищенаведених підстав, у зв'язку з чим апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 квітня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 14 березня 2007 року зміненого рішенням Апеляційного суду АР Крим від 3 липня 2007 року до 1/10 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 жовтня 2008 року.
Рішення набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили