Справа 22-6885/2008 рік Головуючий у 1 інстанції
Арапіна Н.Є.
Категорія 53 Доповідач Прокопчук Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2008 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: судді Голубинського A.M. Суддів Прокопчук Л.М., Жданової B.C. При секретарі Баранові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства вугільної промисловості України (далі - Міністерство), співвідповідачів: Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації наслідків збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств «Донвуглереструктурізація», державного підприємства «Шахта «Донецька» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з затримкою їх виплати, середнього заробітку за час затримки виплат при звільненні та компенсації моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Торезького міського суду від 27 серпня 2008 року -
В С Т АНО ВИВ:
У лютому 2008 року позивачка звернулась до суду з позовом до Міністерства з зазначеним вище позовом. Посилалася на те, що вона перебувала з ним у трудових відносинах з квітня 2002 року по січень 2005 року та з серпня 2006 року по серпень 2007 року, працювала головним бухгалтером, головою ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Донецька» згідно наказів Міністерства № 377 від 21.06.2002 року, № 611 від 04.10.2004 року. Заробітну плату за період з червня 2002 року по лютий 2005 року та з серпня 2006 року по серпень 2007 року не отримала. Відповідач повинен був виділити кошти на виплату заробітної плати членам ліквідаційної комісії відповідно до його наказів № 662 від 18.12.2001 року та № 158 від 14.03.2002 року. Просила стягнути з відповідача заборгованість за вказаний період в сумі 27301, 39 грн., компенсацію частини втрати заробітної плати 12540, 09 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку 31500, 00 грн., моральну шкоду 63963, 00 грн.
Рішенням Торезького міського суду від 27 серпня 2008 року позовйі вимоги задоволені частково. Стягнуто з державного підприємства «Шахта «Донецька» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 27301, 39 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 12540, 09 грн., всього 39841, 48 грн. На користь держави з підприємства стягнуто судовий збір
398, 41 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн. В решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить задовольнити її вимоги в повному обсязі, стягнувши з Міністерства заборгованість по заробітній платі в сумі 27301, 39 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 12540, 09 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку 31500, 00 грн., на відшкодування моральної шкоди 63963, 00 грн. Звертає увагу на те, що вона не перебувала у трудових відносинах з шахтою, що вона мала трудові відносини з Міністерством і саме воно є належним відповідачем у справі.
В судовому засіданні апеляційного суду позивачка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Представники відповідача та співвідповідачів в судове засіданні не з'явились. Про розгляд справи повідомлені. Письмових заперечень на скаргу від відповідача та співвідповідачів не надійшло.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати частково з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
При розгляді спору судом першої інстанції встановлено наступне. Позивачка перебувала у трудових відносинах з ДП «Шахта «Донецька», яке не виконувало свої обов'язки перед нею по своєчасній виплати заробітної плати, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі в сумі 27301, 39 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 12540, 09 грн. 17.08.2007 року позивачка звільнена з роботи за ст. 40 п. 1 КЗпП України у зв'язку з закінченням роботи ліквідаційної комісії та ліквідацією підприємства. Суд прийшов до висновку про те, що шахта «Донецька» не провела розрахунок з позивачкою, згідно розподільчого балансу заборгованість позивача до Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації наслідків збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств «Донвуглереструктурізація» не передавалась, шахта не виключена з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, тому стягнув заборгованість по заробітній плати та компенсації з шахти. В задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди судом відмовлено у зв'язку з пропуском строку давності.
Судом не прийняті до уваги доводи позивачки про знаходження у трудових відносинах з Міністерством вугільної промисловості.
Висновки суду про те, що позивачка перебувала у трудових відносинах з державним підприємством «Шахта «Донецька» відповідають обставинам справи, підтверджуються записами в трудовій книжці, згідно яких позивачка працювала на шахті на різних посадах з 01.04.2002 року по 31.10.2002 року, з 01.11.2002 року по 31.01.2005 року, з 01.08.2006 року по 17.08.2007 року (а.с. 5-7).
Суд правильно оцінив доводи позивачки та прийшов до вірного висновку про те, що з Міністерством вона у трудових відносинах не перебувала.
В наказах Міністерства № 377 від 21.06.2002 року, № 611 від 04.10.2004 року, № 662 від 18.12.2001 року та № 158 від 14.03.2002 року, на які посилається позивачка, йде мова про формування складу ліквідаційної комісії у зв'язку з ліквідацією шахти «Донецька» (а.с. 11, 12, 15, 16). Вони не свідчать про наявність трудових відносин між позивачкою та Міністерством.
Таким чином Міністерство вугільної промисловості не є належним відповідачем.
Вірно встановивши обставини справи, суд при вирішенні спору неправильно застосував норми процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З позовної заяви позивачки та її пояснень в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що вона звернулась до суду з вимогами до Міністерства. Клопотання про заміну вказаного відповідача іншим не заявляла.
Співвідповідачі: Державне підприємство „Донецька обласна дирекція з ліквідації наслідків збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств «Донвуглереструктурізація», державне підприємство «Шахта «Донецька» були залучені до участі у справі ухвалою суду від 03.04.2008 року за ініціативою суду (а.с. 57).
Оскільки позивачка не заявляла клопотання про заміну неналежного відповідача іншою особою і з позовом до підприємств, залучених до участі у справі в якості співвідповідачів, не зверталась, у суду не було правових підстав для задоволення позову шляхом стягнення заборгованості із шахти «Донецька». Тому рішення суду в зазначеній частині слід скасувати, задовольнивши частково апеляційну скаргу.
Висновки суду в частині відмови в задоволенні позову відповідають обставинам справи, вимогам закону, тому в цій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Торезького міського суду від 27 серпня 2008 року в частині задоволення позову та стягнення з державного підприємства «Шахта «Донецька» на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в сумі 27301, 39 грн., компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 12540, 09 грн., всього 39841, 48 грн.; та стягнення з державного підприємства «Шахта «Донецька» на користь держави судового збору 398, 41 грн., а на користь Державного бюджету Ворошиловського району м. Донецька витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. скасувати.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, касаційна скарга на нього може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.