Судове рішення #7762892

                                                  Р І Ш Е Н Н Я  

                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   2 лютого 2010 року                                                                           м.Рівне

  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

                             Головуючого судді Василевича В.С.

                             Суддів: Шимківа С.С., Демянчук С.В.

                             при секретарі Чалій Н.О.

                             з участю представника АТ «Брокбізнесбанк»

                             Мазурка В.С.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною  скаргою  публічного  акціонерного  товариства  «Брокбізнес-

банк» в особі Рівненської філії цього товариства на рішення Костопільського районного суду від 2 листопада 2009 року у справі за позовом Акціонерного банку «Брокбізнесбанк» в особі його Рівненської філії до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості та позову третьої особи ОСОБА_4 до Акціонерного банку «Брокбізнесбанк» в особі його Рівненської філії про визнання договору поруки недійсним,-

                                          в с т а н о в и л а :

   

    В березні 2009 року Акціонерний банк «Брокбізнебанк» в особі його Рівненської філії звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_2

про стягнення  16625 грн.71 коп. кредитної заборгованості.

    Банк вказував, що між ним в особі  Рівненської філії і ОСОБА_2 14 травня 2008 року було укладено кредитний договір строком на один рік. За цим договором відповідачеві був наданий кредит 20000 грн. під 30 відсотків річних із щомісячним погашенням згідно графіку.

    В забезпечення виконання зобов»язання по кредитному договору тоді ж було укладено з ОСОБА_3 договір поруки.    

    Позичальник своїх зобов»язань  по сплаті кредиту та процентів у визначені договором строки не виконує, тому банк просив суд покласти на відповідачів солідарний обов»язок по достроковому поверненню частини кредиту із нарахованими відсотками та пенею.

    Рішенням Костопільського районного суду від 2 листопада 2009 року позов акціонерного банку «Брокбізнесбанк» в особі його Рівненської філії до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволено частково.

 ……………………………………………………………………………………..

   Справа №22-81/10                                                                            Голов. в 1 інст.- Грипіч Л.А.

   Категорія-27                                                                                     Доповідач-Василевич В.С.

   Стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по кредиту в сумі 21515 грн. 30 коп. разом з нарахованими відсотками і пенею

   В задоволенні вимог до ОСОБА_3 відмовлено.

   Цим же рішенням відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним.

    В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через неправильне застосування норм матеріального права.

    Банк вважає неправильним твердження суду про настання солідарної відповідальності поручителя виключно з моменту отримання від кредитора

письмового повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов»язань до звернення з позовом до суду, оскільки це не відповідає відповідним нормам ЦК України та умовам договору поруки.

   По наведених підставах просить рішення змінити та ухвалити нове про солідарне стягнення з відповідачів коштів.

    В запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 вказує, що суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому просить про залишення його без змін.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з»явились у судове засідання, перевіривши  матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

     Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом першої інстанції, 14 травня 2008 року між акціонерним банком «Брокбізнесбанк» в особі його Рівненської філії  та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 20000 грн. під 30 відсотків річних на строк до 13 травня 2009 року із щомісячним погашенням кредиту і процентів за користування ним згідно з графіком (а.с.8-9).

     На забезпечення виконання зобов»язань за цим договором в цей же день банком було укладено з ОСОБА_3 договір поруки ( а.с.-10).

     Відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору порушив, з жовтня 2008 року перестав погашати кредит та сплачувати відсотки.

     Внаслідок цього відповідно до п.3.1.3 кредитного договору та ч.2 ст.1050 ЦК України у позивача виникло право вимоги на дострокове повернення непогашеної частини кредиту зі сплатою  нарахованих процентів та пені.

     Станом на 10 серпня 2009 року заборгованість з врахуванням процентів та неустойки становить 21518 грн.30 коп. (а.с.35-36) і цю суму суд стягнув з

ОСОБА_2

     Відповідно до ч.1 і ч.2 ст.554  ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено  додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

     Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

     Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов»язань по кредитному договору у вказані в цьому договорі строки поручитель зобов»язується не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання від кредитора  письмового повідомлення (лист, телеграма,телефакс) про невиконання у встановлений у кредитному договорі строк боржником своїх зобов»язань  сплатити суму коштів, яку вимагає кредитор.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

    В справі є, адресований Рівненською філією банку «Надра» відповідачам, лист про прострочення виконання зобов»язання та  наслідки прострочення  з повідомленням  про вручення поштового відправлення (а.с.12-13). Останнє, як неналежний доказ суд відхилив з посиланням на відсутність особистого підпису ОСОБА_3 в повідомленні про вручення поштового відправлення і як наслідок цього визнав, що банк допустив невиконання умов договору поруки і це є підставою для відмови у застосуванні солідарної відповідальності поручителя.

   Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитись.

   П.1.1 договору поруки передбачено, що поручитель зобов»язується перед кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання платежів по погашенню кредиту, відсотків по кредиту та всіх інших зобов»язань по кредитному договору. У п.2.1 цього ж договору поруки йдеться про те, що у випадку невиконання боржником своїх зобов»язань по кредитному договору у вказані в ньому строки, поручитель зобов»язується не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення про невиконання боржником своїх зобов»язань сплатити суму коштів, яку вимагає кредитор. Тобто за змістом  вказаного пункту договору поручитель прийняв на себе відповідний обов»язок по сплаті коштів в триденний  строк у разі прострочення боржником виконання зобов»язання.

    У випадку недотримання поручителем строків виплати коштів кредитору, встановлених  в п.2.1 цього договору, поручитель зобов»язаний  сплатити кредитору пеню – п.3.2.

    Але саме з цього приводу позивачем вимога не заявлялась, тому висновок суду про те, що невиконання банком умов договору поруки ( відсутність достовірних доказів про отримання поручителем письмового повідомлення) є підставою для звільнення поручителя від солідарної відповідальності не можна визнати правильним.      

    П.3.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником його зобов»язань перед кредитором згідно кредитного договору, поручитель  та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Такий же вид відповідальності встановлений ст.554 ЦК України.

     Отже, правильно встановивши наявність підстав для дострокового повернення  боржником частини кредиту, що залишилася та неустойки суд в той же час необґрунтовано звільнив від солідарного обов»язку поручителя.

      Враховуючи, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права воно підлягає скасуванню.

     

      Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ст.314, ст.316 ЦПК  України, колегія суддів,-                                                              

                                                 в и р і ш и л а :

        Апеляційну скаргу  Публічного  акціонерного товариства  «Брокбізнес-

  банк» задовольнити.

        Рішення Костопільського районного суду від 2 листопада 2009 року в частині відмови в покладенні на ОСОБА_3 солідарного обов»язку по поверненню кредиту і стягнення пені скасувати.

        Позов публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» задоволь-

нити.

        Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3  на користь  публічного  акціонерного товариства «Брокбізнес-

банк»  21515 грн. 30 коп. заборгованості  по кредиту з нарахованими процентами і пенею та 245 грн. 19 коп. судових витрат.  

        Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене  в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня   набрання  ним чинності.

                                 Головуючий                               Василевич В.С.

                                Судді                                           Шимків С.С.

                                                                                     Демянчук С.В.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація