АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Копія

УХВАЛА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                            

 ?6” січня 2010 року                                                          м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

                    в складі : головуючого – судді Ярмолюка О.І.,

    суддів: Юзюка О.М., Власенка О.В.

    при секретарі: Хмельницькій Ю.А.

           з участю: представника відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-58 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Нетішинського міського суду від 21 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання за ОСОБА_2, ОСОБА_3 права власності на квартиру, розірвання договору купівлі-продажу, витребування квартири та заборону ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії по відчуженню квартири.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2008 року ОСОБА_1, як представник позивачів, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулись до суду з зазначеним позовом, обгрунтовуючи який вказували, що між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був датований 14.06.2007 року, хоча фактично укладений 21.07.2007 року. Договір є нікчемним, оскільки під час його укладення вони не прочитали його умов, ОСОБА_4 не передавала їм гроші за придбану квартиру, договір укладений без згоди батька неповнолітнього на той час ОСОБА_3 та без дозволу органу опіки і піклування, у них з ОСОБА_5 була попередня домовленість про укладення формального договору на час кредиту, тому квартира вибула з їхнього володіння внаслідок ОСОБА_5 і ОСОБА_4 шахрайських дій. 14 липня 2007 року ОСОБА_4 продала квартиру ОСОБА_6, а рішенням Нетішинського міського суду від 28.01.2008 року, яке залишено без змін апеляційною інстанцією, їх - ОСОБА_2, ОСОБА_3 виселено з квартири. Просили суд визнати за ними - ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на квартиру, розірвати договір її купівлі-продажу, витребувати квартиру від ОСОБА_6 та передати квартиру їм, заборонити ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії щодо неї.

Рішенням Нетішинського міського суду від 21 вересня 2009 року в позові відмовлено. Стягнуто з громадської організації „З’єднання борців „За справедливість” на користь ОСОБА_5, ОСОБА_4 по 800 грн. витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

_____________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – Ходоровський Б.В.                                           Справа № 22ц-58

Доповідач – Юзюк О.М.                                                    Категорія № 20

В апеляційній скарзі   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вважають рішення суду незаконним, просять скасувати, ухвалити нове по суті позовних вимог. Посилаються на неправильне застосування ст. 392, ч. 2 ст. 651 ЦК України, ч. 3 ст. 61 ЦПК України, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, що суд не дослідив усі докази у справі, не задовольнив їхніх клопотань про витребування додаткових доказів та допит свідків.

    Апеляційна скарга задоволенню не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ч. 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При розгляді справи суд першої інстанції правомірно виходив з того, що обставини укладення між сторонами договору купівлі-продажу квартири від 14.06.2007 року по справі встановлені вступившим у законну силу рішенням Нетішинського міського суду від 28 січня 2008 року, яким відмовлено в позові для ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання означеного договору купівлі-продажу недійсним та задоволено позов ОСОБА_6 про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 із проданої ними квартири.

Даних про істотне порушення стороною договору чи інших правових підстав, які робили б можливим задоволення позову про розірвання договору та інших вимог позовної заяви по справі не встановлено, належних і допустимих доказів позивачами суду про вказане не надано.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно і об’єктивно оцінених матеріалах справи, відповідає закону, тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України колегія суддів, -

                                            УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду від 21 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Судді   /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                 О.М. Юзюк