Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #77621899

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Золотнікова О. С., Антонюк Н. О., Рогач Л. І.

у справі № 800/530/17 (провадження № 11-706заі18)

за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання протиправною відмови чи бездіяльності та визнання незаконним Указу Президента у частині.

Короткий виклад історії справи

У листопаді 2017 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5, звернулись до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України, в якому просили: визнати протиправною відмову чи бездіяльність Президента України щодо розгляду у встановлений законодавством України строк заяви (звернення) ОСОБА_5 від 06 жовтня 2017 року про вжиття відповідачем заходів для захисту прав громадян на справедливий суд у зв'язку із грубим нехтуванням кандидатами на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14.) обов'язків, що є несумісним зі статусом судді та призвело до порушення прав ОСОБА_5 на звернення громадян та на свободу вираження поглядів і переконань; визнати незаконним Указ Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 «Про призначення суддів Верховного Суду» в частині призначення на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Прокопенка О. Б., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 07 травня 2018 року закрив провадження в цій справі в частині позовних вимог щодо визнання частково незаконним Указу Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 «Про призначення суддів Верховного Суду» в окремій його частині.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 12 вересня 2018 року ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року залишила без змін.

Рішенням від 07 травня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5 до Президента України в частині визнання протиправною відмови чи бездіяльності відповідача щодо розгляду у встановлений законодавством України строк заяви (звернення) ОСОБА_5 від 06 жовтня 2017 року.

Рішення мотивоване тим, що в силу встановленого законодавством механізму організація розгляду звернень громадян здійснюється Адміністрацією Президента України, яка 24 листопада 2017 року надала відповідь на звернення ОСОБА_5 від 06 жовтня 2017 року. Безпосередньо до повноважень Президента України не віднесено розгляд звернень громадян та надання на них відповіді у встановленому Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) порядку. Відсутність передбачених законом повноважень виключає можливість прийняття відповідачем відповідних рішень, вчинення дій або ж бездіяльності, а тому вимоги позивача про визнання бездіяльності чи відмови відповідача протиправною задоволенню не підлягають.

Окрім того, ураховуючи, що станом на дату подання позову за вказаних у ньому обставин, до відповідача із заявою звернувся лише один позивач - ОСОБА_5, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернень не подавали, суд дійшов висновку, що у вказаних осіб відсутній об'єкт судового захисту та порушених прав і законних інтересів внаслідок дій/бездіяльності відповідача при розгляді звернення від 06 жовтня 2017 року.

У червні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2018 року, в якій просив скасувати оскаржуване рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст постанови ВеликоїПалати Верховного Суду

ВеликаПалата Верховного Суду постановою від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнила частково: рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Президента України про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо порушення строку розгляду заяви (звернення) ОСОБА_5 від 06 жовтня 2017 року скасувала; постановила в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнила частково; визнала протиправною бездіяльність Президента України щодо порушення строку розгляду заяви (звернення) ОСОБА_5 від 06 жовтня 2017 року.

В частині відмови у задоволенні решти позовних вимог рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2018 року ВеликаПалата Верховного Суду залишила без змін.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, ВеликаПалата Верховного Суду керувалась тим, що Адміністрація Президента України, надаючи 24 листопада 2017 року відповідь на звернення позивача від 06 жовтня 2017 року, пропустила встановлений статтею 20 Закону № 393/96-ВР строк надання відповіді на звернення.

За висновком Великої Палати Верховного Суду право на звернення громадян включає в себе не тільки право на отримання повідомлення про результати (наслідки) його розгляду, а і право на своєчасність його отримання. В частині реалізації права особи на отримання повідомлення про результати (наслідки) розгляду звернення суб'єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання такої інформації. Водночас порушення суб'єктом владних повноважень права на своєчасність отримання інформації є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб'єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб'єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов'язків.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо порушення строку розгляду заяви (звернення) ОСОБА_5 від 06 жовтня 2017 року.

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки

Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.

З наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду та прийнятим за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 рішенням не погоджуємося з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства»).

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Гарантоване статтею 55 Конституції України та КАС України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Водночас, як убачається з обставин цієї справи, на момент вирішення судом першої інстанції цієї справи Адміністрація Президента України надала відповідь на звернення ОСОБА_5 від 06 жовтня 2017 року, тобто виправила оскаржуване порушення.

За правилами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Зі змісту цієї норми процесуального закону випливає, що вимога про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень може бути заявлена в адміністративному позові виключно разом з вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, яка повинна бути спрямована на відновлення порушеного права.

З набранням чинності з 15 грудня 2017 року Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції, законодавець передбачив нову підставу для закриття провадження у справі.

Зокрема, пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), передбачено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Тобто у разі виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень суд закриває провадження у справі, якщо відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

На нашу думку, надавши ОСОБА_5 відповідь на його звернення від 06 жовтня 2017 року, Адміністрація Президента України виправила порушення Закону № 393/96-ВР, чим поновила право позивача на отримання відповіді на його звернення до вирішення справи судом першої інстанції по суті.

За вказаних обставин, провадження у справі в частині задоволеної Великою Палатою Верховного Суду позовної вимоги ОСОБА_5 підлягало закриттю з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України.

Судді Великої Палати

Верховного Суду   О. С. Золотніков

Н. О. Антонюк

Л. І. Рогач



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація