ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Золотнікова О. С., Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю. у справі № 800/571/17 (провадження № 11-4сап18) за скаргою ОСОБА_9 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 14 листопада 2017 року № 3677/0/15-17, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17.

Короткий виклад історії справи

07 грудня 2017 року ОСОБА_9 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРП про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 14 листопада 2017 року № 3677/0/15-17 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 про притягнення судді Ленінського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_9. до дисциплінарної відповідальності».

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 08 грудня 2017 року відкрив провадження в цій справі.

03 січня 2018 року за розпорядженням керівника апарату Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2017 року № 1443 справу передано до Великої Палати Верховного Суду на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 січня 2018 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_9 на рішення ВРП від 14 листопада 2017 року № 3677/0/15-17.

На обґрунтування скарги (адміністративного позову) ОСОБА_9 зазначив, що:

- ВРП та її Перша Дисциплінарна палата прийняли рішення про притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності без урахування всіх обставин справи, протиправно надаючи оцінку доказам і підставам накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення;

- за змістом статті 2 Закону України від 08 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (далі - Закон № 1188-VII) заступник прокурора не є суб'єктом звернення із заявою про проведення перевірки судді, а заява, за якою проводилась перевірка, подана після спливу строку, встановленого частиною другою статті 2 зазначеного Закону;

- матеріали дисциплінарної справи доводять те, що у справах про адміністративні правопорушення, які були предметом спеціальної перевірки, скаржник ухвалював судові рішення проти осіб, які не були учасниками масових акцій протесту. Тому дисциплінарне провадження проти скаржника не могло здійснюватися на підставі Закону № 1188-VII (підставою проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону № 1188-VII є винесення суддею судових рішень, серед іншого, стосовно осіб, які були учасниками масових акцій протесту);

- переглядаючи судові рішення у справах про адміністративні правопорушення, апеляційний суд змінив лише вид адміністративного стягнення з арешту на штраф з мотивів позитивної характеристики цих осіб, погодившись з висновком скаржника про наявність у діях ОСОБА_11 і ОСОБА_12 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);

- ВРП та її Перша Дисциплінарна палата залишили поза увагою те, що характеристик зазначених вище осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, у суді першої інстанції під час ухвалення скаржником постанов не було. Вони були надані лише у суді апеляційної інстанції;

- ВРП застосувала найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, не навівши обґрунтованих мотивів, не зазначивши того, які саме дії скаржника є грубим порушенням ним присяги судді, і при прийнятті рішення не застосувала наслідки спливу річного строку притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності;

- ВРП та її Перша Дисциплінарна палата були зобов'язані направити матеріали за заявою заступника прокурора до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Короткий зміст постанови ВеликоїПалати Верховного Суду

ВеликаПалата Верховного Суду постановою від 29 листопада 2018 року скаргу ОСОБА_9 на рішення ВРП від 14 листопада 2017 року № 3677/0/15-17 задовольнила, а рішення ВРП від 14 листопада 2017 року № 3677/0/15-17 скасувала.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_9, ВеликаПалата Верховного Суду керувалась тим, що ухвалюючи 28 січня 2014 року судові рішення у справах № 405/739/14-п (провадження № 3/405/215/14) та № 405/746/14-п (провадження № 3/405/217/14) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_11 та ОСОБА_12, скаржник розглянув протоколи про адміністративні порушення від 28 січня 2014 року, тобто в межах строків, визначених статтею 277 КУпАП, а також за присутності осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності. При цьому скаржник звертав увагу на те, що апеляційний суд, переглядаючи наведені вище судові рішення, змінив лише вид адміністративного стягнення з арешту на штраф з мотивів позитивної характеристики цих осіб, погодившись з висновком скаржника про наявність у діях ОСОБА_11 та ОСОБА_12 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП. Велика Палата Верховного Суду врахувала, що саме до суду апеляційної інстанції були надані позитивні характеристики ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які на час розгляду справ у суді першої інстанції були відсутні та у межах строку, встановленого для розгляду цим судом справи про адміністративне правопорушення, не могли бути оцінені для визначення виду стягнення за таке порушення, наявність складу якого була підтверджена апеляційним судом.

ВеликаПалата Верховного Суду також врахувала, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в їхніх нотаріально засвідчених заявах від 05 та 23 жовтня 2017 року відповідно вказали, що скаржник під час розгляду справ щодо них був неупередженим, їх права не порушував. ОСОБА_12 також констатував, що скаржник своїми діями жодних негативних наслідків йому не заподіяв. Описова частина оскаржуваного рішення ВРП хоча і містить відомості про наведений вище зміст заяв, однак жодних мотивів відхилення вказаного доводу скаржника ВРП не надала.

Крім того, за висновком Великої Палати Верховного Суду необхідною умовою для подання заяви про проведення перевірки щодо судді суду першої інстанції на підставі пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1188-VII було лише накладення адміністративних стягнень на підставі статті 185 КУпАП на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до 11 квітня 2014 року. Скаржник звертав увагу, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 стверджували, що не були учасниками масових акцій протесту у січні 2014 року, зокрема і 28 січня (на час їх затримання). Вони підтвердили це і наявними у матеріалах дисциплінарного провадження щодо скаржника нотаріально засвідченими заявами від 05 і від 23 жовтня 2017 року відповідно. Будь-які обставини, які би свідчили про протилежне, в оскаржуваному рішенні ВРП, у матеріалах дисциплінарного провадження та в судових рішеннях у відповідних справах про адміністративні правопорушення не відображені. З урахуванням встановлених обставин, зважаючи на мету прийняття Закону № 1188-VII, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку щодо необґрунтованості в цій справі доводу ВРП про те, що після передання заяви до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) факти неучасті ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у масових акціях протесту не впливають на кваліфікацію дій скаржника під час здійснення дисциплінарного провадження щодо нього.

Велика Палата Верховного Суду також взяла до уваги те, що скаржник має стаж роботи судді понад 10 років, позитивно характеризується, за період роботи суддею до дисциплінарної відповідальності не притягувався, а також врахувала інформацію, що є у матеріалах дисциплінарної справи, стосовно особи судді та наявності у нього на утриманні трьох малолітніх дітей, зокрема, дитини-інваліда.

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки

Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.

З наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду та прийнятим за результатами розгляду скарги ОСОБА_9 рішенням не погоджуємося з огляду на таке.

Як установлено матеріалами справи, 16 грудня 2014 року до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) надійшла заява заступника прокурора Кіровоградської області Здоренка Є. В. про проведення перевірки судді Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_9. відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1188-VII, у зв'язку із прийняттям цим суддею рішень про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом № 1188-VII, на підставі статті 185 КУпАП - за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції.

У заяві зазначалось про те, що 28 січня 2014 року суддя ОСОБА_9. розглянув матеріали адміністративних справ № 405/739/14-п (провадження № 3/405/215/14) та № 405/746/14-п (провадження № 3/405/217/14), які надійшли з Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і виніс постанови, якими визнав цих осіб винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 185 КУпАП, та призначив кожному з них адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на п'ятнадцять діб.

Постановами Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 та 31 січня 2014 року рішення суду першої інстанції змінені в частині накладення адміністративних стягнень на ОСОБА_11 та ОСОБА_12, призначені адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 136 грн.

Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 суддю Ленінського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_9. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді.

У цьому рішенні Перша Дисциплінарна палата ВРП при наданні оцінки діям судді та обранні міри відповідальності взяла до уваги інші справи за статтею 185 КУпАП, що були розглянуті суддею ОСОБА_9. протягом часу перебування на посаді судді Ленінського районного суду міста Кіровограда.

Зокрема, головою Ленінського районного суду міста Кіровограда до ВРП надіслано постанови судді ОСОБА_9. у справах про притягнення до адміністративної відповідальності осіб за статтею 185 КУпАП, які не стосувалися періоду з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом № 1188-VII, у яких вказаний суддя застосовував до осіб виключно адміністративні стягнення у виді штрафу (справи № 3-1344/2011, 405/2233/13-п, 405/7443/14-п, 405/5671/16-п, 405/6768/16-п, 405/8689/16-п, 405/1641/17).

Перевіривши обставини, викладені у заяві заступника прокурора Кіровоградської області Здоренка Є. В., Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_9., користуючись дискреційними повноваженнями, що не є абсолютними і обмежені обов'язком судді (суду) надати оцінку обставинам, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, без наведення мотивів ухваленого рішення застосував до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 найсуворіше адміністративне стягнення. Дії судді ОСОБА_9. при прийнятті постанов не були об'єктивними, суперечили положенням статей 278, 280 КУпАП, оскільки ним, зокрема, не були перевірені доводи, якими особи, що притягалися до відповідальності, заперечували викладені у протоколах обставини. У постановах від 28 січня 2014 року суддя належно не мотивував, з яких обставин виходив, вважаючи доведеним вчинення особами злісної непокори законним вимогам працівників міліції. Також суддя не зазначив, які саме характеризуючі особу дані дали підстави для застосування найсуворішого виду адміністративної відповідальності. З огляду на положення статей 54, 55 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент ухвалення рішень стосовно ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а також положення статей 56, 57 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VIІІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент прийняття ВРП та її дисциплінарним органом оскаржуваних рішень, суддя ОСОБА_9. не виконав покладених на нього професійних обов'язків.

За таких обставин, Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що позитивна характеристика судді ОСОБА_9., а також дані щодо показників його роботи не можуть бути підставою застосування більш м'якого виду дисциплінарного стягнення ніж подання про звільнення з посади.

21 липня 2017 року ОСОБА_9 звернувся до ВРП зі скаргою на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17.

ВРП рішенням від 14 листопада 2017 року № 3677/0/15-17 за результатами розгляду скарги ОСОБА_9 залишила без змін указане рішення її Першої Дисциплінарної палати.

В оскаржуваному рішенні ВРП погодилася з рішенням дисциплінарного органу про те, що суддя ОСОБА_9. при розгляді справ про адміністративне правопорушення № 405/739/14-п та № 405/746/14-п не виконав покладених на нього професійних обов'язків, не забезпечив в межах своїх повноважень дотримання принципів самостійності та незалежності суддів, конституційних засад судочинства, не забезпечив повного та всебічного дослідження всіх обставин у справах про адміністративні правопорушення. Суддя постановив необґрунтовані рішення, що не відповідають нормам КУпАП та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Допущені суддею грубі порушення закону порочать звання судді, викликають сумнів у його об'єктивності та неупередженості, сумлінності виконання ним своїх обов'язків та принижують авторитет судової влади.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ВРП та її Перша Дисциплінарна палата встановили, що з матеріалів адміністративної справи № 405/739/14-П, зокрема, рапортів працівників міліції Костенка В. А. та Корольова А. В., вбачається, що 28 січня 2014 року, приблизно о 8 год, на перехресті вулиць Пашутіна та Преображенській у м. Кіровограді ними був помічений громадянин, як пізніше стало відомо ОСОБА_11, який поводив себе підозріло і почав висловлюватися на адресу працівників міліції брудною лайкою та намагався чинити опір, коли останні підійшли та пред'явили службові посвідчення.

ОСОБА_11 було доставлено до Кіровоградського МВ, де був складений протокол серії КД № 000528 про адміністративне правопорушення, згідно з яким 28 січня 2014 року близько 08 год на вул. Преображенській у м. Кіровограді ОСОБА_11 чинив злісну непокору працівникам міліції, брав їх за форменний одяг, намагався влаштувати бійку та на неодноразові зауваження не реагував, а також протокол серії КД № 000001 про адміністративне затримання ОСОБА_11, в якому, зокрема вказується, що у останнього, з-поміж інших речей, був виявлений та вилучений для тимчасового зберігання партійний квиток ВО «Свобода».

У письмових поясненнях ОСОБА_11, зокрема, вказав, що 28 січня 2014 року, коли він ішов дорогою до роботи, до нього підійшли 4 чоловіки, які сказали, що є працівниками міліції та хочуть з ним порозмовляти, на що він не погодився. Однак його було доставлено до Кіровоградського МВ, бійку він не провокував, брутальною лайкою не висловлювався.

З матеріалів адміністративної справи стосовно ОСОБА_12 вбачається, що 28 січня 2014 року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії КД № 000558, згідно з яким 28 січня 2014 року о 08 год. ОСОБА_12, знаходячись на АДРЕСА_1, вів себе підозріло. На вимогу працівників міліції, які підійшли до нього та попросили пред'явити документи, що засвідчують особу, ОСОБА_12 намагався вихопити їх службові посвідчення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.

У письмових поясненнях ОСОБА_12, зокрема, вказав, що 28 січня 2014 року він знаходився на заняттях. О 8 год 20 хв до нього зателефонували співробітники правоохоронних органів та запропонували вийти. Після того як він вийшов, його забрали до службового приміщення для складення протоколу про адміністративне правопорушення, яке він начебто вчинив, проходячи повз будівлю обласної адміністрації. У постанові суддя зазначив аналогічне пояснення ОСОБА_12, який посилався в судовому засіданні, що виходив до працівників міліції з майстром виробничого навчання ОСОБА_15

За вказаних обставин, ураховуючи наведені вище положення статей 245, 252 та 280 КУпАП, суддя ОСОБА_9. зобов'язаний був перевірити обставини, пов'язані зі складанням протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_11 та ОСОБА_12, всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справ в їх сукупності.

Проте, суддя ОСОБА_9. в ухвалених ним постановах не мотивував, з яких обставин виходив, вважаючи доведеним вчинення особами злісної непокори законним вимогам працівників міліції та підстави для обрання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 найсуворішого виду адміністративного стягнення - адміністративного арешту строком на 15 діб.

Вважаючи встановленим, що 28 січня 2014 року о 08 год в м. Кіровогораді на вул. Преображенській ОСОБА_11, який працює начальником лабораторії ТОВ «АТС-Україна», вчинив злісну непокору працівникам міліції і їх законним вимогам, суддя ОСОБА_9. не зазначив, в чому полягали вимоги працівників міліції та з якого приводу були пред'явлені. Також суддя не зазначив, які саме характеризуючі особу дані дали підстави для застосування найсуворішого виду адміністративної відповідальності у максимальному розмірі.

У постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_12, який є студентом Кіровогорадського професійного ліцею, також не наведено підстави для вимог працівників міліції про пред'явлення документів, дії ОСОБА_12, які становили склад злісної непокори, та характеризуючі особу дані, що призвели до переконання судді про застосування найсуворішого виду адміністративної відповідальності у максимальному розмірі.

За таких обставин, вважаємо обґрунтованим висновок ВРП та її дисциплінарного органу про те, що на час ухвалення судових рішень, які стали предметом перевірки в дисциплінарній справі, суддя ОСОБА_9. мав 9 років стажу судді, був обраний на посаду судді безстроково. Згідно характеристики, наданої головою Ленінського районного суду м. Кіровограда, цей суддя має добру теоретичну підготовку, досвід роботи. Таким чином, наявний у судді професійний рівень дозволяв йому правильно оцінити обставини справ, дати належну правову кваліфікацію діям осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, проте зазначених дій суддя не вчинив, що свідчить про допущену ним грубу недбалість при розгляді вищезгаданих справ.

При цьому наявність нотаріально засвідчених заяв ОСОБА_11 та ОСОБА_12, оформлених 05 та 23 жовтня 2017 року, тобто більш ніж через три з половиною роки після розгляду суддею ОСОБА_9. справ про адміністративні правопорушення стосовно вказаних осіб, в яких зазначено про відсутність порушень суддею прав ОСОБА_11 та ОСОБА_12, не спростовує правильність висновків ВРП та її Першої Дисциплінарної палати, зроблених на підставі об'єктивного дослідження дисциплінарної справи судді.

Ураховуючи викладене, вважаємо, що відсутні підстави для скасування рішення ВРП від 14 листопада 2017 року № 3677/0/15-17 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 про притягнення судді Ленінського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_9. до дисциплінарної відповідальності».

Судді Великої Палати

Верховного Суду   О. С. Золотніков

Н. О. Антонюк

С. В. Бакуліна

О. Р. Кібенко

В. С. Князєв

Л. І. Рогач

В. Ю. Уркевич