Справа № 2-а-346/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 липня 2009 року                         Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – судді Черновського Г.В.

          при секретарі – Віткалові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач у березні 2009 року звернувся з вищезазначеним позовом, в якому з уточненням позовних вимог просив суд:

- дії Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська, які пов'язані з нарахуванням та виплатою основної державної пенсії за період з січня 2006 року по теперішній час у розмірах менших, ніж установлених в ст.54 п.4, ст.67 п.3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (798-12) - визнати неправомірними;

          - дії Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, які пов'язані з нарахуванням та виплатою додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров'ю за період з січня 2006 року по теперішній час у розмірах менших, ніж установлених в ст.50, ст.67 п.3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (798-12) - визнати неправомірними;

- зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська перерахувати та виплатити заборгованість, згідно розрахунку, в сумі 411616,28 грн. згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) ст. ст. 50, 54, 56 п. 2, 67 та діючих Постанов Кабінету Міністрів України № 894 і № 1293 з січня 2006 року по грудень 2008 року;

- зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок призначеної мені державної пенсії за віком (восьми мінімальних пенсій за віком) та додаткової пенсії за шкоду причинену здоров'ю (75% мінімальної пенсії за віком) з січня 2009 року та виплачувати в подальшому згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) ст. ст. 50, 54, 56 п. 2, 67 та діючих Постанов Кабінету Міністрів України № 894 і № 1293.

    У судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали.

    Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.

    Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

    Судом встановлені наступні факти:

    Позивач є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобольській АЕС та віднесений до І категорії, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ.

Позивач просить при розрахунку пенсії застосовувати розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Статтею 49 Закону N796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним, до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенси за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках, розміри пенсій для інвалідів її групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІ група - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від. заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за. віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону № 1058-ІV встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинно, її положелня стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ. А в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року КМУ встановив розмірі сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

При вирішенні спору слід виходити із загальних засад пріоритету над підзаконними актами, тобто при розрахунку пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили прцездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовувається виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначенням.

Положення частини 3 ст.28 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов`язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Таким чином, суд вважає можливим зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради з 01 січня 2006 року по 01 вересня 2007 року здійснити перерахунок і виплатити пенсію позивачу відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до ст.28 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 94, 100, 158 – 163 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради з 01 січня 2006 року по 01 вересня 2007 року здійснити перерахунок і виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до ст.28 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у відповідний строк апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частин постанови – з дня складення постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

У строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання такої заяви.

    Суддя: