Справа № 2-3371/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 липня 2009 року                                   Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.

               при секретарі – Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення суми,

                          ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивачка звернулася з вищезазначеною позовною заявою, в якій просила суд: стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день складання позовної заяви (01.04.2009 року, 770 (сімсот сімдесят) гривень за 100 (сто) доларів США) дорівнює - 77 тис.грн. та судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, на задоволенні позову наполягали

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову посилаючись на його необгрунтованість, а тому просила суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

07 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий    банк» в особі Дніпропетровської філії TOB «Укрпромбанк» було укладено договір банківського вкладу № 1/0403705001389001.

Позивачка, виконуючи взяті на себе зобов'язання відповідно до п.2.3.2. договору, внесла готівкою на депозитний рахунок грошові кошти у розмірі 10 тис.доларів США в день підписання договору, що підтверджується квитанцією №0001/43 від 07.03.2008 року.

26.03.2009 року позивачка із заявою (вх.№1282) звернулася до відповідача з проханням повернення суми вкладу та нарахованих процентів в день повернення вкладу, відповідно до п.1.1. Договору (31.03.2009 року), у зв'язну необхідним терміновим лікуванням, яке неможливо розпочати за відсутністю належних їй коштів.

Але, 31.03.2009 року відповідач замість повернення вкладу, порушуючи взяті на себе зобов'язання відповідно до п. 2.1.5. Договору, Листом (вих. № 1834) щодо повернення депозиту, повідомив про наступне: з 21 січня 2009 року згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» TOB «Укрпромбанк» введено тимчасову адміністрацію та тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку.

Суд вважає односторонню відмову відповідача від виконання зобов'язання незаконною.

Так, у відповідності до п.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, а умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.3.3 Постанови НБУ від 03.12.2003 року №516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Крім того, у відповідності до ст.41 Конституції України, що має найвищу юридичну силу, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним. Сума вкладу та відсотки, що знаходяться у Відповідача, є моєю власністю і цей факт ним не оспорюється, отже Відповідач незаконно порушує право власності позивачки.

Суд вважає доводи відповідача такими, що протирічать діючому законодавству, а саме:

Постанова Правління НБУ від 11.10.2008 не встановлює заборону на дострокове розірвання договору банківського вкладу та видачу грошових коштів при такому розірванні. В Постанові вказуєтьс лише: «...проводити, з метою недопущення дострокового зняття коштів, роз'яснювальну роботу зі своїм клієнтами. Активно проводити стимулюючу роботу із залучення готівки на депозити та пролонгації депозитних договорів».

Згідно Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національної банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національної банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України.

Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного Кодексу України.

Таким чином, в цих нормах відтворюється принцип ієрархічності нормативно-правових актів відповідно до якого вищою юридичною силою наділена Конституція України, якій мають відповідати всі інші нормативно-правові акти, прийняті в України, а також Цивільний кодекс України, якому не повинні суперечити інші підзаконні нормативно-правові акти стосовно цивільних відносин.

За таких обставин, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки суму боргу у розмірі 10 тисяч доларів США.

Крім того, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по справі у розмірі 800 грн. (судовий збір у розмірі 770 грн. та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Дніпропетровської філії TOB «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Дніпропетровської філії TOB «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 800 грн.

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Суддя: