КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3361/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Маш" (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 00000401408 від 13.06.2018 р..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що таке рішення винесене відповідачем за результатом документальної перевірки, якою було встановлено факт порушення строків розрахунків по експортному контракту. Однак, зобов'язання за таким контрактом припинилося внаслідок односторонньої відмови від контракту, а відтак, припинився й обов'язок зарахування валютної виручки на валютний рахунок. Отже, спірне рішення є протиправним, оскільки в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки при здійсненні розрахунків по експортному контракту порушено встановлені терміни надходження валютної виручки, чим порушено ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (а.с.32-34).

Згідно поданої відповіді на відзив представник позивача зазначив, що вказані доводи відповідача є безпідставними (а.с.49-50). В свою чергу, представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, в яких підтримав позицію податкового органу про правомірність винесення оскаржуваного рішення (а.с.52-53).

Відповідно до ст.ст.262, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників суд дійшов таких висновків.

Позивач - є юридичною особою, перебуває на обліку в Кропивницькій ОДПІ як платник податків.

Відповідач - є суб'єктом владних повноважень, який в даних спірних правовідносинах реалізує надані Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що в період з 23 по 25 травня 2018 р. посадовою особою відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту №1 від 21.02.2017 р. за період з 07.07.2017 р. по 25.05.2018 р., за результатами якої 30.05.2018 р. складено акт №84/11-28-14-08/38693003.

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по такому контракту (а.с.6-8).

13.06.2018 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 00000401408 (а.с.5), яким до позивача, за порушення термінів розрахунків по експортним операціям, застосовано штраф у розмірі 68750,66 грн..

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Питання розрахунків в іноземній валюті врегульовані Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР, чинного станом на день виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 185).

Так, відповідно до ст. 1 Закону №185 виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Водночас, згідно до ч. 1 ст. 4 Закону №185 порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Отже, Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" установлено, що за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а у разі порушення вказаних строків резиденти зобов'язані нести відповідальність, передбачену ст. 4 цього Закону.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ "Техно-Маш" (продавець) та ЗАО "Рибницький цементний комбінат", Молдова (покупець) було укладено Контракт №1 від 21.02.2017 р., предметом якого було поставка електрообладнання в кількості, асортименті та по ціні, зазначених в специфікаціях на умовах поставки FСА -м. Кіровоград, склад Продавця (Інкотермс 2010). Загальна вартість контракту орієнтовно становить 100 00,0 дол. США.

Перевіркою повідомлення ПАТ "ПУМБ" (м. Київ, лист № КНО-09.1.7/112 від 07.12.2018 р.) по даті оформлення митної декларації 07.07.2017 р. встановлено, що станом на 07.07.2017 р. згідно обліку підприємства по рах.362 по Контракту №1 від 21.02.2017 р. рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 5750 дол.США.

На виконання умов зазначеного Контракту ТОВ "Техно-Маш" 07.07.2018 р. відвантажено на адресу нерезидента електродвигун постійного струму на загальну суму 11500 дол.США або 299693,54 грн. згідно митної декларації ЕК-10 №UA901010/2017/005979 від 07.07.2017 р. на суму 11500 дол.США. Експорт товару відображено в бухгалтерському обліку по Дт.362 "Розрахунки з іноземними покупцями" та Кт.701 "Дохід від реалізації" в сумі 11500 дол.США (а.с.16-20).

Так, законодавчо встановлений термін надходження валютної виручки по даті експортної операції (07.07.2017 р.) - 03.01.2018 р..

Решта валютної виручки за відвантажений товар від нерезидента не надійшла. Станом на 25.05.2018 р. по Контракту №1 від 21.02.2017 р. із ЗАО "Рибницький цементний комбінат", Молдова, рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 5750 дол.США..

Представником позивача вищевказані фактичні обставини не спростовані.

Отже, при здійсненні розрахунків по експортному контракту №1 від 21.02.2017 р. не було дотримано законодавчо встановлені терміни, чим порушено ст.1 Закону України"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 р. (із змінами та доповненнями).

Щодо доводів представника позивача про припинення зобов'язання за таким Контрактом внаслідок односторонньої відмови, суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом, відповідно до ст. 1 Закону №185 виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631, було затверджено Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (далі - Інструкція).

Згідно п.2.1 Інструкції, виручка резидентів (крім інвесторів (представництв іноземних інвесторів на території України) за угодами про розподіл продукції, контроль за своєчасністю розрахунків яких не здійснюється) підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше встановленого законодавством України строку з дати оформлення МД на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних, страхових послуг - з моменту підписання акта, рахунка (інвойса) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг.

Банк знімає з контролю експортну операцію, якщо взаємні зобов'язання за експортним договором частково або повністю не виконані та відбувається часткове або повне повернення резиденту продукції, що була поставлена ним нерезиденту за договором, на підставі інформації про зазначену операцію в реєстрі МД (яка оформляється з використанням МД типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування"). Якщо немає інформації про зазначену операцію в реєстрі МД, то додатковою підставою для зняття експортної операції резидента з контролю може бути повідомлення митного органу, а також засвідчена в установленому законодавством України порядку копія зазначеної МД, що отримані на запит цього резидента (п.2.6 Інструкції).

Отже, незалежно від строків здійснення всіх прав та обов'язків за зовнішньоекономічним договором (контрактом), зарахування валютної виручки на валютні рахунки в уповноважених банках у разі здійснення експортних операцій мають відбуватися у законодавчо визначені строки розрахунків за такими договорами (контрактами). При цьому, експортна операція може бути знята з контролю уповноваженим банком або іншою уповноваженою фінансовою установою за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями.

Судом встановлено, що ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" (покупець) направлено до позивача (продавця) претензію №01/2-904 від 14.08.2017 р. щодо вирішення питання відшкодування збитків в загальній сумі 7418,69 дол.США у зв'язку з порушенням ТОВ "Техно-Маш" (продавець) своїх зобов'язань за Контрактом №1 від 21.02.2017 (а.с.22). В свою чергу, ТОВ "Техно-Маш" (продавець) направлено ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" (покупець) відповідь на претензію з вимогою повернути поставлений товар за цим контрактом (а.с.23).

Отже, між сторонами такого контракту виник спір.

Згідно ст.38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" 16.04.1991 р. № 959-XII спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Так, при укладенні зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкти господарювання мають керуватися наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. №201 "Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)". Зокрема, однією із обов'язкових умов зовнішньоекономічного договору відповідно до цього наказу є умова щодо врегулювання спорів у судовому порядку. Зокрема, у цьому розділі зовнішньоекономічного договору визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання.

Відтак, порядок вирішення спорів, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, має бути визначено зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Згідно з п. 8.2 Контракту №1 від 21.02.2017 р. ТОВ "Техно-Маш" та ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" (сторони) домовились, що всі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього Контракту або в зв'язку з ним, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у відповідності з його Регламентом на основі норм матеріального права України (а.с.16-18).

Отже, можливості односторонньої відмови від зобов'язання за таким контрактом не передбачено.

Крім того, 06.06.2017 сторони підписали специфікацію № 3 до Контракту №1 від 21.02.2017 (а.с.19), в якій серед іншого узгодили порядок поставки товару і проведення розрахунків (50 % попередньої оплати, 50% оплати протягом 3-х днів після надходження товару на склад покупця).

07.06.2017 ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" здійснив оплату 50% вартості товару у сумі 5750 дол.США.

Товар поступив на склад ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" 10.07.2017 р..

Однак, 50% оплати протягом 3-х днів після надходження товару на склад не проведено.

Згідно до ч. 10 ст. 37 Закону України 16.04.1991 р. № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).

Частинами 3-5 ст.4 Закону №185 встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Отже, з аналізу наведених вище норм випливає, що визначальним фактором для нарахування пені є порушення законодавчо передбачених строків при здійсненні експортно-імпортних операцій. Проте, ці строки зупиняються і пеня за їх порушення за цей період не нараховується у випадку звернення з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висвітленої у постанові від 13.02.2012 року у справі №21-422а11, підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Також, у своїй постанові від 25.09.2018 р. Верховний Суд вказав: "Підставою для зупинення строків, передбачених ст.1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палат і України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатись з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою резидента про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням нерезидентом умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків останнім, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає."

Водночас, позивачем не надано доказів вчинення необхідних дій для стягнення боргу з нерезидента за зовнішньоекономічним контрактом, звернення до суду або Міжнародного комерційного арбітражного суду, а тому у контролюючого органу були наявні підстави для нарахування пені за порушення строків, передбачених ст.1 Закону №185/94-ВР.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Згідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько