Справа № 2-а-351/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

03 червня 2009 року                             Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.

        при секретарі – Вобліковій О.В.

розглянувши у судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про зобов`язання вчинити дії щодо виплати надбавки до пенсії як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

    У березні 2009 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з адміністративним позовом в якому просив:

          - відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів;

          - визнати дії неправомірними;

          - стягнути із відповідача на його користь недоплачену йому щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по січень 2008 року в сумі 2732 грн.;

          - зобов`язати відповідача нараховувати йому щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надалі при нарухуванні пенсії.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримава, на їх задоволенні наполягав.

Представник адміністративного відповідача в судове засідання з`явилася, позовні вимоги не визнала посилаючись на те, що УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська призначена та виплачується пенсія позивачу. Відповідно до статті 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" позивачка є дитиною війни.

Стаття 6 зазначеного Закону (в редакції, що діяла протягом 2006 - 2007 років) передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте дію цієї статті було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV „Про Державний бюджет України на 2006 рік" та на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 р. №489-V „Про Державний бюджет України на 2007 рік".

А відповідно до ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. А відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N 1261. Відповідно до п.15 зазначеного Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах. Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що знаходяться в його управлінні, пункт 9 зазначеного вище Положення передбачає виключний перелік напрямків використання коштів Пенсійного фонду України, використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Згідно статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. До того ж органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так стаття 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. У зв'язку з твердження позивача, що на виконання рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська повинно було виплатити їй підвищення пенсії як дитині війни за 2006-2007 роки, суперечить нормам діючого законодавства.

Також не можна погодитись з доводами позивача, який вважає, що розмір мінімальної пенсії за віком для розрахунку підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" необхідно застосовувати виходячи з частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності відповідного страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте позивачка не прийняла до уваги, що частина третя статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з зазначеним Законом.

Тобто законодавець чітко визначає, що мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Виплата підвищення пенсії, яку отримує позивач як дитина війни, не передбачено Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже його розрахунок не може здійснюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В самому Законі України „Про соціальний захист дітей війни" не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус дитина війни. І до теперішнього часу жоден нормативно-правовий акт не містить визначення розміру мінімальної пенсії за віком для розрахунку підвищення пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач в своєму позові посилається на те, що він дізнався про факт порушення його прав лише після висвітлення подій у пресі у зв'язку з ухваленням рішення Конституційного Суду України 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч.2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік". Відповідно до частини 2 пункту 6 резолютивної частини зазначеного рішення, воно підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України. Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 було опубліковано у "Віснику Конституційного Суду України" № 4 від 07.11.2007 року.

Таким чином, звернувшись до суду з зазначеним позовом 10.03.2009 р., позивач не дотримався річного строку звернення до адміністративного суду щодо стягнення заборгованості по виплаті підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни за 2006 - 2007 роки.

У зв'язку з наведеним відповідачем на підставі частини 1 статті 100 КАС України наполягає, що пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені наступні факти:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України № 2195- IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни.

Згідно п.2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і повному об'ємі фінансування і виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, котрі відповідно до законодавства здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Згідно статті б Закону №2195-1У дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Відповідно до ч.2 ст.87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» №1931-ХІІ від 6 грудня 1991 року (з наступними змінами) сума пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 року визнав положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - п.12. ст.71, яким призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими; що не відповідають Конституції України. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Крім того, згідно ч.2 ст.85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-Х1І (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:

за липень - [(406 грн.+ 1%) х 30%] : 31 х 23 дня = 123,02 : 31 х 23 - 91,27 грн.;

      за серпень - вересень [(406 грн.+1%) х 30%] х 2 міс. = (410,06 х30%) х 2 = 123,02 х 2 х 246,04 грн.;

      жовтень-грудень [(411 грн + 1%) х 30%] х 3 = 415,11 грн. х 30% х 3 = 124,53 грн. х 3 = 373,59 грн., а всього за 2007 рік необхідно донарахувати 710,9 грн.

Підстави для перерахунку за період   з січня по   липень 2007 року - були   відсутні, оскільки позивач не надав доказів, що він є інвалідом і йому повинні підвищити пенсію відповідно до ст.6 Закону у розмірі 50% від розміру надбавки, встановлено для учасників війни.

Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, то правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-IV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

Проте, рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008     рік» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV в новій редакції.

Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-IV.

Ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня   482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст.6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах:

травень - (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 144,3 : 31 х 10= 46,55 грн,:

червень- 481 грн. х 30% - 144,3 грн.

липень - вересень (482 грн. х 30%) х 3 міс. = 144,6 х 3 = 433,80 грн.;

жовтень-грудень (498 грн. х 30%) х3 міс. = 149,40 x 3 = 448,2 грн.

а всього за 2008 рік необхідно було нарахувати та виплатити - 1072,85 грн.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову доведені в судовому засіданні. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказане є підставою для задоволення позовних вимог частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

      Позов задовольнити частково.

  Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – неправомірною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

У задоволені позовних вимог щодо перерахунку та виплати підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006 рік, за період з 1 січня по 22 травня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апелляційне оскарження постанови до адміністративного суду апелляційної інстанції через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апелляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: