Справа № 2-546/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 січня 2010 року                                                                   м. Чернігів

Деснянський  районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Харечко Л.К.,

при секретарі Латенко О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору міни дійсним та визнання права власності,

                                                встановив:

02.10.2009 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання договору міни дійсним та визнання права власності на Ѕ частини квартири, мотивуючи позов тим, що договір не був нотаріально посвідчений, що утруднює оформлення права власності.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, позивач ОСОБА_3 до суду не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.

Відповідач позов визнав.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.  

В судовому засіданні встановлено, що 25 вересня 1998 року через Чернігівську універсальну товарну біржу, між ОСОБА_4 і ОСОБА_1С, ОСОБА_3 укладено договір № 98/012 міни нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 вищевказаного договору міни нерухомого майна ОСОБА_4 передала, а ОСОБА_1С та ОСОБА_3 прийняли квартиру корисною загальною площею 49,1 кв. м., що складається з двох кімнат житлової площі 29, 5 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років СРСР, б. 6 квартира 58 та належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу р.№ 2-4694 від 30 листопада 1995 року, посвідченого ОСОБА_5, державним нотаріусом Другої Чернігівської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в МБТІ м. Чернігова. Згідно п. 2 вищевказаного договору міни нерухомого майна ОСОБА_1С та ОСОБА_3 передали, а ОСОБА_4 прийняла квартиру корисною загальною площею 65,9 кв. м., що складається з трьох кімнат житлової площі 38, 3 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років СРСР, б. 6 квартира 57 та належить Ѕ частина ОСОБА_1, Ѕ частина  ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.08.1993 року, виданого Виконавчим комітетом Деснянської районної ради народних депутатів та зареєстрованого в МБТІ м. Чернігова р.кн. № 6 під р. № 2264.

З змісту вищевказаного договору випливає, що зазначена угода на час укладення, відповідно до Цивільного кодексу України 1963 року нотаріальному посвідченню не підлягала.

Згідно статті 15 Закону України  «Про товарну біржу»  вказану угоду було зареєстровано на Чернігівській універсальній товарній біржі, що відповідало вимогам закону.

            На даний час позивачі не мають можливості вільно розпоряджатися та володіти прийнятим нерухомим майном, згідно договору міни нерухомого майна від 25 вересня 1998 року, оскільки договір нотаріально не посвідчений.    

            Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх суттєвих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

 Враховуючи викладене, а також те, що сторони домовились щодо усіх суттєвих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору міни дійсним та визнання права власності є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд,

вирішив:

позов задовольнити.

            Визнати дійсним договір № 98/012 міни нерухомого майна від 25 вересня 1998 року, що укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_1, ОСОБА_3.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

            Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

            Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

           Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

           Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

           Суддя: