Справа № 1-66/10

 В И Р О К

      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    10.02.2010 року Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

                головуючого – судді Надопта А.А.,

                при секретарі – Клантюк М.С.,

                за участю прокурора – Ракущинець С.П.,

                захисника-Пашко Р.І.,

                перекладача-Кобаско О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградові справу за звинуваченням:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець  та мешканець с.Шаланки,  Виноградівського району ,   вул.Миру, 19 ,  угорець ,  не працюючий ,  інвалід п ершої групи з дитинства, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_2,  громадянин України ,  раніше не судимий,

за ст.297 ч.2  КК України,

В С Т А Н О В И В :

Суд вважає доведеним, що  29.06.2009. приблизно о 17год . 30хв. він в с.Шаланки, Виноградівського р айо ну ,  з хуліганських спонукань, проник на територію місцевого цвинтаря, де діючи вмисно, за допомогою заздалегідь принесеної з собою сокири, з особливою зухвалістю ,  нехтуючи умовляннями сторонніх осіб припинити свої дії, та винятковим цинізмом, що виразився у нехтуванні загальноприйнятими людськими нормами моралі, у присутності сторонніх осіб — гр-ки   ОСОБА_2, 1944р.н .  та ОСОБА_3, наніс кілька ударів по надгробному пам 'я тнику на одній  із могил, після чого продовжуючи тривалий час свої дії з хуліганських мотивів, повторно наніс численні удари по іншим надгробним пам 'я тникам, пошкодивши ще сім із них, встановлених на могилах, які належать померлим громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та його дружині ОСОБА_6, Хяккінен   Елізаветі   Йосипівній, ОСОБА_7,   ОСОБА_8 ''ї   Василівній,   ОСОБА_9 та ОСОБА_10; спричинивши цими своїми діями матеріальні збитки родичам вищевказаних померлих осіб на загальну суму 1000 гривень,  а саме :

-  потерпілій ОСОБА_11 и , 1958р.н. на суму 200 (двісті) гривень 00коп .,  з яких 150грн.00коп .  — вартість ремонту хреста, а 50грн. 00Коп. - вартість ремонту гіпсового зображення обличчя ОСОБА_12 на могилі ОСОБА_4;  потерпілому ОСОБА_13 у ,1959р . н. на суму 250 (двісті п”ятдесят)  гривень 00коп .,  з яких 150грн.00коп. - вартість ремонту хреста, а 100 грн. 00 коп.  - вартість ремонту карніза фундамента  одного спареного пам 'я тника на могилах ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_6;  потерпілій ОСОБА_14,  1962 р . н .  на суму 400 (чотиристо)  гривень 00коп .,  з яких 150 грн.00коп. — вартість ремонту пошкодження у вигляді відбитої правої частини верхів ц я бетонного хреста на спареному пам”ятнику   ОСОБА_7 та ОСОБА_8 '' ї Василівни, 100 (сто) гривень 00коп. — вартість ремонту пошкодження у вигляді розбитої бетонної статуетки ОСОБА_12 на могилі ОСОБА_9 та 150 (сто п 'я тдесят) гривень 00коп. — вартість ремонту пошкодження у вигляді відбитого лівого кута верхів ц я на бетонному хресті на могилі Хяккінен Елізавети  Йосипівни, потерпілій ОСОБА_15 Тихомирівній, 1954р.н. на суму 150  грн. 00коп. - вартість ремонту пошкодження лівої частини верхів ц я хреста, встановленого на могилі ОСОБА_10.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся  та пояснив, що він дійсно 29.06.2009 року в с.Шаланки, Виноградівського р айо ну ,  проник на територію місцевого цвинтаря, де за допомогою заздалегідь принесеної з собою сокири, з особливою зухвалістю наніс кілька ударів по надгробному пам 'я тнику на одній  із могил, після чого продовжуючи тривалий час свої дії, повторно наніс численні удари по іншим надгробним пам 'я тникам, пошкодивши ще сім із них, встановлених на могилах. За скоєне щиро жалкує.

Визначаючи в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд за згодою учасників судового розгляду обмежується допитом підсуднього, який визнав себе винним повністю і показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, а тому дослідження доказів щодо фактичних обставин вчинення  злочину підсуднім вважати  недоцільним .

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст.297 ч.2 КК України доведеною, а кваліфікацію його дій, як наруга над могилою померлого, вчинена повторно з хуліганських мотивів, – вірною.

Обираючи міру покарання підсудньому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, обставинами, що пом’якшують його відповідальність суд визнає те, що підсудній визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Обставин, які б  обтяжували відповідальність підсуднього судом не встановлено. Тому, з врахуванням всього вище наведеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і до нього слід обрати покарання, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.

Питання щодо речового доказу підлягає вирішенню в порядку ст. 81 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1  у вчиненні злочину передбаченого ст.297 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три  роки.

На підставі ст. 75 КК України  звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням  строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов”язки згідно до ст.76 КК України, а саме :

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили  залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі: сокира металева з дерев»яною ручкою, що знаходиться на зберіганні у Виноградівському РВ УМВС  України в Закарпатській області (а.с.71-72) -знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом  п”ятнадцяти діб, через районний суд.

Головуючий:                                                                             Надопта А.А.